Справа № 202/12683/23
Провадження № 1-кс/202/7206/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
05 вересня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, який застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, який застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
У зазначеному клопотанні адвокат просив змінити підозрюваному ОСОБА_6 продовжений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2023 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання. В разі, якщо суд не погодиться з тим, що відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі, передбаченому для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Клопотання обґрунтовується тим, що підозра є необґрунтованою та відсутні будь-які ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення» відсутній, оскільки на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність ОСОБА_6 викрито в повній мірі, встановлено все коло осіб, причетних до скоєння кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні» відсутній, оскільки: потерпілий у даному кримінальному провадженні відсутній, свідки у даному кримінальному провадженні - це особи, анкетні дані яких заздалегідь змінено, можливість їх встановлення у ОСОБА_6 відсутня, інші підозрювані утримуються в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», можливість спілкування, впливу та обмін інформацією відсутні, на теперішній час у кримінальному провадженні проведено всі судові експертизи, висновки наявні, тому необхідності впливу на експерта, спеціаліста відсутня. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється відсутній, оскільки при обранні ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, на нього буде покладено певні обов'язки аж до заборони залишення місця проживання цілодобово, та в частині продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки злочинну діяльність вже викрито, припинено.
Звертав увагу слідчого судді, що на теперішній час ризики, які існували на першому етапі досудового розслідування значно зменшилися є всі підстави для обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, та не визначення судом розміру застави не відповідає особі підозрюваного та обставинам справи.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні клопотання підтримали. Пояснення надали аналогічні, викладеним у клопотанні та просили його задовольнити.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію сторін, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12022040000000239 від 11.05.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 304 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні захисник, посилаючись на відсутність ризиків, встановлених при застосуванні/продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ставить питання щодо зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначення мінімального розміру застави, передбаченого для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжких злочинів.
28.03.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
29.03.2023 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.05.2023 року.
23.05.2023 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська до ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.07.2023 року.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19.07.2023 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, на 60 діб, тобто до 14 вересня 2023 року включно, без визначення застави.
Як вбачається зі змісту вказаних ухвал, при їх постановленні, з'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу (у тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень) та зроблено висновок, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_6 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого, зокрема обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна).
Разом з тим, на думку слідчого судді, із плином часу, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.
За такого, слідчий суддя дійшов до висновку про продовження існування вказаного ризику.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати.
Досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено, тому продовжує існувати ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Отже, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п.1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею також береться до уваги, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проте, така обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливою та вагомою, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
При цьому, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя відповідно до пункту 5 частини 4 статті 183 КПК України не визначає заставу у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_6 , зважаючи на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, який застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст.307 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1