Справа № 175/5170/21
Провадження № 2/175/1483/21
Іменем України
08 серпня 2023 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойко О.М.
при секретареві судового засідання Бабко-Малої В.В.,
за участю представника позивача - адвоката Ковальчука Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, -
06 грудня 2021 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила ухвалити рішення, яким стягнути з Державної казначейської служби України з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 000,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 року дану справу прийнято до розгляду (суддя Новік Л.М.) та відкрито провадження по справі.
На підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 року з причини відсторонення від здійснення правосуддя судді Новік Л.М., проведено повторний автоматизований розподіл справ: 175/5170/21 (провадження №2/175/1483/21).
23 березня 2023 року за автоматичним розподілом програми «Д-3» у відповідністю зі ст. 11-1 ЦПК України справу розподілено на суддю Бойко О.М. і того ж дня суддею прийнято до свого провадження цивільну справу.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі № 175/2285/17 від 10 червня 1019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 284 КК України, було визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3. ст.286 КК України та піддано кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 100 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 року по кримінальній справі №175/2285/17 було змінено вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі, збільшено розмір коштів по відшкодуванню моральної шкоди, спричиненої здоров'ю та стягення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 700 000,00 грн.
Як встановлено вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі №175/2285/17 від 10 червня 2019 року, 29 листопада 2016 року приблизно о 05:00 годинні ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем «NISSAN PRIMASTAR» реєстраційний номер НОМЕР_1 , приналежним на праві власності ОСОБА_3 , здійснював рух по автодорозі Р-52 «Дніпропетровськ - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка» зі сторони с. Партизанське у напрямку смт. Кіровське Дніпровського району, Дніпропетровській області, перевозячи пасажирів: на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_4 , на першому ряді пасажирських сидінь - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на другому ряді пасажирських сидінь - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Під час руху ОСОБА_2 нехтуючи правилами дорожнього руху, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пасажирам автомобіля «NISSAN PRIMASTAR» були спричиненні тілесні ушкодження, зокрема ОСОБА_4 у вигляді сумісної тупої травми тіла, яка ускладнилась розвитком шоку та у своїй сукупності призвела до настання смерті на місці події.
Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області на виконання вироку було видано виконавчий лист 26.05.2022 року №175/2285/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 700 000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином.
12.10.2020 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження №63204966 щодо виконань виконавчого листа суду.
Державним виконавцем був зроблений запит №87961410 від 12.10.2020 до Державної фіскальної служби України про джерела доходів боржника. Було надано відповідь на запит, що інформації щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.
До Міністерства внутрішніх справ України був зроблений запит №97161698 від 22.02.2021 року, щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, було надано відповідь, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
За запитом державного виконавця №97161684 від 22.02.2021 року до Державної фіскальної служби України про джерела доходів боржника - фізичної особи, зазначено про те, що інформації щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.
В запиті державного виконавця №97161688 від 22.02.2021 року до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремленні підрозділи, було надано відповідь, що боржник за вказаним у запиті податковим або серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2021 року № 287108128, у ОСОБА_2 відсутнє будь-яке нерухоме майно, на яке на можливо звернути стягнення для задоволення вимог Позивача.
15.10.2021 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначив проте, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультативними.
Позивачка зазначає, що враховуючи ту обставину, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, є неплатоспроможною, вона змушена подати позов про стягнення з держави шкоди заподіяної ОСОБА_2 .
Вона обґрунтовує свої вимоги нормами статей 1177, 1207 Цивільного кодексу України, а також п/п.5 п.35 Порядку виконання рішень про стягнення державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845, в якому зазначено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до п/п.5 п.41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.
Державна Казначейська служба України Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у відзиві на позовну заяву зазначила, що позов не визнає та просить суд відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.
Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що Держава в особі Державної казначейської служби не заподіювала шкоди позивачу, та не вважає, що є учасником правовідносин даного спору з позивачем керуючись нормами ст. 22 Цивільного кодексу України, що для відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Також, посилаючись на норми Порядку виконання рішень про стягнення державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845, відповідач із посиланням на практику Європейського суду з прав людини та приписи норм ЦК України, зазначає, що права на відшкодування державою потерпілим внаслідок кримінального правопорушення не є безумовними.
У відповіді на відзив Позивач зазначає, що у даному випадку є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди з держави, а саме наявність протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини.
Всі ці елементи, для відшкодування заподіяної моральної шкоди були встановленні вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2019 року по справі №175/2285/17-к. Цим вироком суду встановлена вина водія - ОСОБА_2 в порушенні правил дорожнього руху України, наявності заподіяної моральної шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між шкодою та винною.
При цьому ст. 1177 ЦК України визначає фактично лише порядок заміни боржника у зобов'язаннях щодо відшкодування заподіяної шкоди на державу. Шкода завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбаченому законом.
Ст.1207 ЦК України передбачено випадок, коли шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення відшкодовується державою.
Отже, держава Україна взяла на себе позитивний обов'язок з відшкодування майнової шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, та шкоди, завданої потерпілому каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Тому відшкодування громадянинові шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, тобто грошові суми відшкодовуються Державним казначейством України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
На думку позивача, відповідач не надав у відзиві обґрунтованих законодавством причин для не виконання відшкодування державою шкоди, згідно вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі № 175/2285/17 від 10 червня 1019 року.
05 липня 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Ковальчука Д.Ю. про долучення письмових доказів, а саме: заяви ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відкриття виконавчого провадження щодо боргу ОСОБА_2 в якій просить стягнути на свою користь з боржника грошові кошти; постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про повернення виконавчого документа стягувачу, в якому зазначено, що ОСОБА_2 не має майна, на яке можна звернути стягнення.
Представник позивача - адвокат Ковальчук Д.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, де просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відзив.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 2016 року о 05:00 годинні ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем «NISSAN PRIMASTAR» реєстраційний номер НОМЕР_1 , нехтуючи правилами дорожнього руху, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої ОСОБА_4 померла на місці події.
Згідно вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі №175/2285/17 від 10 червня 2019 року, 29 листопада 2016 року приблизно о 05:00 годинні ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем «NISSAN PRIMASTAR» реєстраційний номер НОМЕР_1 , приналежним на праві власності ОСОБА_3 , здійснював рух по автодорозі Р-52 «Дніпропетровськ - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка» зі сторони с. Партизанське у напрямку смт. Кіровське Дніпровського району, Дніпропетровській області, перевозячи пасажирів: на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_4 , на першому ряді пасажирських сидінь - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на другому ряді пасажирських сидінь - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Під час руху ОСОБА_2 нехтуючи правилами дорожнього руху, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пасажирам автомобіля «NISSAN PRIMASTAR» були спричиненні тілесні ушкодження, зокрема ОСОБА_4 у вигляді сумісної тупої травми тіла, яка ускладнилась розвитком шоку та у своїй сукупності призвела до настання смерті на місці події.
Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі № 175/2285/17 від 10 червня 1019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 284 КК України, було визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3. ст.286 КК України та піддано кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином 100 000,00 грн. з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 (позивача у цій справі).
Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року у справі №175/2285/17 та в силу вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, що обумовлює обов'язок Відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну скоєнням злочину.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 року по кримінальній справі №175/2285/17 було змінено вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі, збільшено розмір коштів по відшкодуванню моральної шкоди, спричиненої здоров'ю та стягення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 700 000,00 грн.
Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист 26 травня 2020 року №175/2286/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 700 000,00 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином.
12.10.2020 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження №63204966 щодо виконань виконавчого листа суду.
Державним виконавцем був зроблений запит №87961410 від 12.10.2020 до Державної фіскальної служби України про джерела доходів боржника. Було надано відповідь на запит, що інформації щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.
До Міністерства внутрішніх справ України був зроблений запит №97161698 від 22.02.2021 року, щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, було надано відповідь, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
За запитом державного виконавця №97161684 від 22.02.2021 року до Державної фіскальної служби України про джерела доходів боржника - фізичної особи, зазначено про те, що інформації щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.
В запиті державного виконавця №97161688 від 22.02.2021 року до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремленні підрозділи, було надано відповідь, що боржник за вказаним у запиті податковим або серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2021 року № 287108128, у ОСОБА_2 відсутнє будь-яке нерухоме майно, на яке на можливо звернути стягнення для задоволення вимог Позивача.
15.10.2021 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Дніпро) було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначив проте, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультативними.
Отже, на підставі наведеного суд дійшов висновку, що боржник ОСОБА_2 є неплатоспроможним.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
Згідно ст. 1207 ЦК України, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, встановлюються законом.
Отже, нормами статей 1177, 1207 Цивільного кодексу України, а також п/п.5 п.35 Порядку виконання рішень про стягнення державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845, визначено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення. Відповідно до п/п.5 п.41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.
Внаслідок цього у позивача, є право на одержання компенсації шкоди за рахунок держави, у разі якщо особа винна у злочині та цим злочином заподіяла шкоду є неплатоспроможною.
Державна Казначейська служба України Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яка є відповідачем по цивільній справі.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні рішення і положення закону, яким він керувався.
Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. У законодавстві України передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню - шкоду матеріальну і шкоду моральну.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч.2 ст.16 ЦК України).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як вказано у п. 9 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як вбачається з вироку суду, що саме діями ОСОБА_2 - необережним керуванням, є наслідком дорожньо-транспортної пригоди, яка стала наслідком смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 7 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст. 1177 Цивільного кодексу України визначено, що шкода завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, визначеним законодавством.
Згідно ст. 1207 Цивільного кодексу України, шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення відшкодовується потерплому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу державно, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, або якщо вона є неплатоспроможною.
П/п.5 п.35 Порядку виконання рішень про стягнення державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 зазначає, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
П/п.5 п.41 Порядку вказує, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.
Відповідно до цього, держава Україна взяла на себе позитивний обов'язок з відшкодування майнової шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, та майнової шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, та шкоди, завданої потерпілому каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.
Відшкодування громадянинові шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, тобто грошові суми відшкодовуються Державним казначейством України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
На підставі наведеного, дослідивши у повному обсязі докази, надавши оцінку всім доводам сторін суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати по справі слід залишити за рахунок держави
На підставі викладеного та керуючись 1-13, 18, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст.ст. 1177, 1207 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушення - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України(код ЄДРПОУ: 37567646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 000, 00 грн.
Судові витрати віднести за рахунок Держави
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Бойко
Повний текст рішення складено 07.09.2023 року