Справа № 199/7183/23
(3/199/3693/23)
іменем України
07.09.2023 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
за участю: ОСОБА_1 ,
У відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 18.08.2023 о 20:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та пошкодила вхідні двері до тамбуру.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не визнала, пояснивши, що вона є зоозахисницею, між нею та ОСОБА_2 дійсно виник конфлікт на ґрунті лікування безпритульного кота, проте вона не вчиняла хуліганські дії, а, навпаки, ОСОБА_2 вчинила дії по жорсткому поводженню із котом та намагалася завдати шкоду її здоров'ю через зроблене їй зауваження.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Санкція статті передбачає досить суворе стягнення у виді адміністративного арешту.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
На підставі викладеного справа про адміністративне правопорушення розглянута з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
Так, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, суть адміністративного правопорушення.
В той же час протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду справи, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та диспозиції ст. 173 КУпАП, оскільки в ньому не викладено, чи порушила ОСОБА_1 своїми діями громадський порядок і спокій громадян.
За таких обставин слід зазначити, що у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко