Cправа №991/7143/23
Провадження №11-сс/991/602/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
07 вересня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2023 залишено без розгляду скаргу ОСОБА_6 .
На вказане рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що слідчий суддя порушив його конституційне право на звернення до суду та посилається на таке.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України. Стаття 307 КПК України не передбачає таких повноважень слідчого судді, як постановлення ухвали про залишення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування без розгляду.
13 серпня 2023 року ОСОБА_6 подав клопотання про перенесення судового засідання по розгляду по ряду справ, зокрема даної справи, голові Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 на іншу дату після 18 серпня 2023 року. Стверджує, що слідчому судді було відомо, що з 14 по 18 серпня 2023 року у ОСОБА_6 була відсутня можливість прибуття у судові засідання, що слідчий суддя не взяв до уваги та призначив судові засідання на 16 серпня 2023 року та 17 серпня 2023 року відповідно.
На розгляд слідчому судді скаржником ОСОБА_6 було поставлено два питання: визнання бездіяльності Директора Державного бюро розслідувань (далі -ДБР) ОСОБА_8 , слідчого Центрального апарату ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою ОСОБА_6 про злочин; та зобов'язання внести протягом 24 годин відомості про кримінальне правопорушення за вказаною заявою до ЄРДР, невідкладно розпочати досудове розслідування та надіслати ОСОБА_6 витяг з ЄРДР.
Залишивши скаргу ОСОБА_6 без розгляду, слідчий суддя постановив рішення, яке за формою та змістом не передбачене КПК України, вийшов за межі своїх повноважень, порушив вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.п. 1, 2, 14, ч.1 ст.7 КПК України, відповідно до яких зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема: верховенству права, законності та доступу до правосуддя.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2023 та направити скаргу ОСОБА_6 на новий розгляд до Вищого антикорупційного суду.
ОСОБА_6 та представник ДБР, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули,про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
11.08.2023 до Вищого антикорупційного суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчий суддя призначав засідання по розгляду скарги ОСОБА_6 на дві дати - 16 серпня 2023 року та 17 серпня 2023 року, про що ОСОБА_6 повідомлявся відповідними повістками про виклик у судове засідання, направленими на електрону пошту. 17 серпня 2023 року слідчий суддя постановив ухвалу про залишення без розгляду скарги ОСОБА_6 .
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення скарги без розгляду, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
1.З огляду на неодноразові неявки заявника ОСОБА_6 на розгляд поданої ним скарги без належного підтвердження поважності причин таких неявок та відсутність обґрунтованих пояснень такої поведінки, фактично скаржник втратив процесуальний інтерес до вирішення порушених у його скарзі питань, а тому розгляд скарги є передчасним та недоцільним.
2.Згідно із ч.3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Тому, належним процесуальним реагуванням є залишення скарги без розгляду, оскільки це не позбавляє скаржника права, за наявності на те підстав, звернутись із відповідною скаргою повторно.
Однак такі висновки колегія суддів вважає помилковими.
Згідно із ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких зокрема законодавцем визначені принцип верховенства права та принцип законності.
В силу вимог ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами 1, 6 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Статтею 306 КПК Українирегламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування. Частина третя вказаної статті встановлює, зокрема, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Із системного аналізу норм КПК України слідує висновок, що за предметом правового регулювання ст.307 КПК України є спеціальною щодо повноважень слідчого судді і такою не встановлено можливість прийняття рішення про залишення скарги без розгляду з підстав відсутності особи, яка її подала.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначено, що справедливий судовий розгляд має ґрунтуватись на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Згідно з положеннями ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача або прокурора в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги.
А відтак, з огляду на рівність процесуальних можливостей сторін у кримінальному провадженні відсутність скаржника в судовому засіданні не може бути перешкодою для прийняття слідчим суддею відповідного процесуального рішення, передбаченого ч.2 ст.307 КПК України.
В зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до хибного висновку про те, що немає підстав для розгляду скарги ОСОБА_6 та, що належним процесуальним реагуванням на відсутність в судовому засіданні особи, яка подала скаргу, є залишення скарги без розгляду.
А тому, оскільки слідчим суддею істотно порушено вимоги ч.2 ст.307 КПК України, ухвалу про залишення без розгляду скарги слід скасувати, а матеріали скарги направити на розгляд слідчому судді для прийняття процесуального рішення відповідно до вимог ст.ст. 306, 307 КПК України.
Керуючись ст.ст.376, 404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2023 року скасувати та направити матеріали скарги ОСОБА_6 слідчому судді Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст.ст.306, 307 КПК України.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4