СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3936/23
пр. № 2-др/759/129/23
08 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - адвоката Полєтаєва А.А. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про залучення доказів понесених судових витрат у межах розгляду цивільної справи за позовною Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -
14.08.2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - адвоката Полєтаєва А.А. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про залучення доказів понесених судових витрат у межах розгляду цивільної справи за позовною Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію. У поданій заяві представник позивача просив суд стягнути на користь позивача з відповідачів 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року відкрито провадження за заявою та призначено її розгляд без участі сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задоволено. Стягнуто із відповідачів 3 676,20 грн. вартості спожитої електричної енергії та 1 691,00 грн. 3% річних та інфляційної складової.
Питання витрат на професій правничу допомогу не вирішувалось, оскільки представник позивача у поданому позові зазначив, що розрахунок вартості витрат на професійну правничу допомогу з усіма доказами буде подано протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення.
Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник позивача скористався правом на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, направивши до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.
Крім того, у поданому позові представник позивача - адвокат Полєтаєв А.А. зазначив попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який склав, зокрема, 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду під час розгляду справи було надано:
- належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги №308-20 від 24 квітня 2020 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські Електромережі» та Адвокатським об'єднанням «Перший радник»;
- належним чином засвідчену акту №224 за Договором про надання правової допомоги №308-20 від 15.04.2020 року, відповідно до якої вартість послуг, що надаються виконавцем склала 3 000,00 грн.;
Правовий статус Полєтаєва А.А., як адвоката, підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №6199 від 13.06.2022 року, а повноваження процесуального представника - довіреністю №281/2022 від 29.11.2022 року.
Стороною відповідача не подавалось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
У справі № 910/906/18 Верховний Суд погодився з наявністю підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, оскільки їх розмір був обґрунтований, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
П. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Суд вважає, що зазначена справа не є справою значної складності, супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін.
Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Дослідивши наявні у справі докази витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 гривень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оскільки при ухваленні рішення Святошинським районним судом м. Києва 07 серпня 2023 року не вирішено питання про судові витрати, саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - адвоката Полєтаєва А.А. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про залучення доказів понесених судових витрат у межах розгляду цивільної справи за позовною Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011, юридична адреса: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20) 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, які необхідно зарахувати на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «ПУМБ», код ЄДРПОУ банку 14282829.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.О. Горбенко