ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15014/23
провадження № 2/753/7093/23
"05" вересня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Трусова Т. О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "Центр забезпечення" Управління справами Апарату Верховної Ради України про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
26.08.2023 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Центр забезпечення» Управління справами Апарату Верховної Ради України про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
За результатами вивчення позовної заяви та доданих до неї документів суддя дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, а саме: у позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування позивача, його поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з нормою пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільнені від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону № 3674-VI, проте вказана пільга не поширюється на середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який не входить до структури заробітної плати.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Відповідно до положень статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається, зокрема, сумою, яка стягується.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Аналогічна норма міститься у пункті 2 статті 6 Закону № 3674-VI.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що у позивача відсутні необхідні документи для визначення ціни позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку з чим суд вбачає підстави для попереднього визначення судового збору за вказану вимогу і виходить при цьому з заявленої до стягнення суми заборгованості по заробітній платі, а саме 102 539,78 грн.
1% від цієї суми становить 1 025,40 грн, а тому вимога позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає оплаті судовим збором за мінімальною ставкою в розмірі 1 073,60 грн.
За змістом позовної заяви позивач просить відтермінувати (відстрочити) сплату судового збору за подання цього позову, проте ураховуючи, що на жодну з підстав (умов), визначених у статті 8 Закону № 3674-VI, позивач не послався і доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану не надав, а визначений судом розмір судового збору у цій справі не є надмірним,підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного позивачу на усунення недоліків позову слід подати позовну заяву у новій редакції (у двох примірниках), зміст якої повинен відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також додати до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн.
Керуючись статтями 175, 185, 258-260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Центр забезпечення" Управління справами Апарату Верховної Ради України" про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку і середнього заробатку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: