ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10920/23
провадження № 2/753/5682/23
23 серпня 2023 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2023 р. акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі також - АТ КБ «Приватбанк», банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідачка, боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 167,98 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 02.06.2017 ОСОБА_1 , підписала заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якого отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому було збільшено до 35 000 грн. Відповідачка підтвердив свою згоду на те, що її заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на сайті www.privatbank, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, та дає згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідачка в порушення умов договору не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 15.04.2023 має заборгованість в загальному розмірі 40 167,98 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 32 492,73грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 7 675,25 грн.
Ухвалою від 29.06.2023 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Отже ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та неподання нею у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини 8 статті 178 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_1 , 02.06.2017 підписала заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якого отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому, а саме 18.06.2021 було збільшено до 35 000 грн.
Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідачка ознайомилася із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, де є відповідні її заповнення щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження (Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, з якими ознайомлено відповідачку).
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ "Приватбанк", що діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, а наданий час діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує "Умови та правила надання банківських послуг", які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
При укладанні договору сторони керуються частиною 1 статті 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме "Умови та правила надання банківських послуг" та "Тарифи", які викладені на банківському сайті (www.privatbank.ua), відповідно до яких обслуговується відповідачка.
Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ "Приватбанк", які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту.
У відповідності з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною другою статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку відповідачка підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.
Дія договору також підтверджується фактом користування відповідачкою картковим рахунком та використанням нею кредитних коштів, що повністю узгоджується з частиною 2 статті 642 ЦК України, відповідно до якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інші інтернет/sms-ресурси.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис. Крім того, відповідно до пункту 3 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, що затверджена Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019, цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015 (далі - Закон про електронну комерцію), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 Закону про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір..
Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи загальні ознаки зобов'язань, зафіксовані у вищевказаному договорі, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір кредитування рахунку, який за своєю юридичною природою є договором приєднання, який може бути укладений лише шляхом приєднання клієнта до запропонованого договору в цілому (частина 1 статті 634 ЦК України) і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (статтею 1066 ЦК України) та кредитного договору (статтею 1054 ЦК України).
Відповідачкою було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується випискою по рахунку) та 18.06.2021 встановлено кредитний ліміт у розмірі 35 000 грн, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с. 11).
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідачка при укладанні договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник карткового рахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до пункту 1.1.1.63 договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Пунктом 1.1.3.2.4 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору, при цьому у сторін договору виникають обов'язки: у кредитора: інформування позичальника щодо внесення змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах зазначених в пункті 1.1.3.1.9. договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійсненні операції по карткових рахунках (пункт 1.1.2.1.5 Договору).
На підставі пункту 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.
Згідно пунктів 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору зміни в "Умови та правила надання банківських послуг" вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливе, банк повідомляє клієнтів про внесення змін шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua.; розміщення інформації у відділеннях банку; sms повідомлення клієнтам про зміну даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами "Умов та правил надання банківських послуг" або "Тарифів" клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору при цьому виконавши умови пункту 2.1.1.5.4. договору.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка зобов'язувалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до пунктом 2.1.1.12.3. договору.
Погашення кредиту-поповнення карткового рахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку із зарахуванням їх банком на картковий рахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.
Таким чином, відповідачка зобов'язувалася здійснювати погашення кредиту та відсотків внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу.
Згідно до пункту 1.1.1.60 договору мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань відповідачки, розрахований у відсотках від загальної заборгованості, які щомісяця повинна сплачувати клієнт протягом строку кредиту.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання відповідача вважаються простроченими.
Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.
Прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені відповідачем, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі.
Відповідачка зобов'язана: на підставі пункту 2.1.1.5.5 договору погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно пункту 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов'язань ха договором, у відповідності до пункту 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Відповідно до пункту 2.1.1.3.3. договору відповідачка доручила банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених нею операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно підпункту 2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку держателя, відкритого в банку, зокрема у картковому грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу, якщо мінімальний обов'язковий платіж вказаний в заяві клієнта і пам'ятці клієнта. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
Згідно до пункту 2.1.1.12.7.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійсненні трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується пунктом 2.1.1.12.6. договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно пункту 2.1.1.12.6.1 договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до пункту 2.1.1.12.10. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно з умовами, визначеними Умовами та правилами надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або в певній частці у разі невиконання клієнтом своїх боргових та інших зобов'язань за договором.
Судом встановлено, що банк відкрив відповідачці картковий рахунок, видав кредитну картку та здійснював їх обслуговування (а.с. 12, 74-85).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, але платежі на погашення заборгованості вносила нерегулярно і не в повному обсязі, а останній платіж на погашення кредиту здійснила у серпні 2022 (а.с. 5-10).
У зв'язку з чим станом на 15.04.2023 має заборгованість в загальному розмірі 40167,98 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 32 492,73 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 7 675,25 грн.
Відповідно до положень статті 1069 ЦК України права і обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику і кредит (параграфи 1, 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
За загальними правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За приписом частини 2 статті 1050 ЦК України прострочення позичальником повернення чергової частини позики (кредиту) кореспондує праву позикодавця (кредитодавця) вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже зважаючи на те, що позичальник ОСОБА_1 не виконала грошові зобов'язання за кредитним договором, порушені права кредитодавця АТ КБ «Приватбанк», які підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення заборгованості.
З огляду на результат розгляду справи, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідачку сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.06.2017 у розмірі 40 167,98 грн та судовий збір в сумі 2 684 грн, а всього стягнути 42 851 (сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят одна) гривня 98 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: