Справа № 752/17214/23
Провадження № 1-кс/752/6708/23
22 серпня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100010002292 від 01.08.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісові Гринівці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню дитину (зі слів), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100010002292 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100010002292 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив нове кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
25.06.2023 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні ТРЦ «Республіка», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, у ОСОБА_5 виник повторний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах військового стану.
25.06.2023, приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_5 увійшов до приміщення торгової зали магазину «Люксоптика», ТОВ «ІНТЕРОКО» (ЄДРПОУ 31905094), за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, та почав роздивлятись представлений на вітринах асортимент товару.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, із метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки та допускаючи їх настання, ОСОБА_5 , перебуваючи у торгівельному залі магазину «Люксоптика» за вищевказаною адресою, проходячи повз стелажів з товаром, взяв зі стелажів вітрини та почав роздивлятись окуляри «Chopard SCHG67M 300G 63», вартістю 7009,90 грн без урахування ПДВ.
Після чого, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб та працівників магазину не спостерігає та вони являються непоміченими, вищевказаний товар, помістив собі за пояс штанів, в які був одягнений.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 з викраденим майном направився до виходу з магазину «Люксоптика», тим самим отримав реальну можливість розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди ТОВ «ІНТЕРОКО» (ЄДРПОУ 31905094) на загальну суму 7009 грн. 90 коп. без урахування ПДВ.
22.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
На підставі зазначеного прокурор просить застосувати щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив проти застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що докази, на які посилається сторона обвинувачення, в обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, не підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованих дій. Також зазначив, що ОСОБА_5 працевлаштований, проте оформлений не офіційно. Здійснює догляд за своєю співмешканкою - ОСОБА_7 , яка внаслідок падіння отримала перелом хребта. ОСОБА_5 оплатив окуляри, які викрав, за завищеною ціною, а саме 26219,00 грн. Просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчими СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100010002292 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
22.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 міг вчинитизазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копії: протоколу огляду місця події від 31.07.2023, протоколів допитів свідків, протоколів огляду відеозапису від 04.08.2023, інших матеріалів кримінального провадження.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КПК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_5 , особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує відомості про те, що ОСОБА_5 раніше судимий; стосовно нього 26.11.2022 до Голосіївського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадження №12022100010001577, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також, 12.06.2023 до Голосіївського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадження № 12023100010000614, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також слідчий суддя зважає на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину та суть кримінального правопорушення у якому він підозрюється.
За наведених обставин, на переконання слідчого судді, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, є доведеним.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваного; стан здоров'я; сімейний стан: неодружений (зі слів має співмешканку), має на утриманні неповнолітню дитину (зі слів), непрацездатних осіб на утриманні не має; офіційно не працевлаштований (зі слів працює); має постійне місце проживання в місті Києві; раніше судимий.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення двох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, які доведені прокурором у судовому засіданні. У зв'язку із цим, у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 слід відмовити.
Оскільки при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставину, передбачену пунктом 3 ч. 1 цієї статті, то слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України, враховуючи встановлені обставини, наведені вище, щодо вчинення кримінального правопорушення та особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, з передбаченого частиною п'ятою цієї статті переліку.
Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час у період з 22.00 год до 07.00 год наступної доби за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Також у відповідності до положень ч.5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного слід покласти такі обов'язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені вище обов'язки, з передбаченого ч. 5 ст. 195 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, зазначені вище обов'язки слід покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.10.2023 включно.
Керуючись статтями 132, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою проживання: АДРЕСА_1 у період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто по 22.10.2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в'їзд до України;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної про куратури м.Києва.
Строк дії ухвали до 22.10.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1