Справа № 752/17326/23
Провадження № 1-кс/752/6775/23
24 серпня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у кримінальному провадженні за № 12023100010002529 від 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100010002529 від 22.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100010002529 від 22.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.2023 приблизно о 18:15 год., ОСОБА_5 , перебував на подвір'ї поблизу будинку АДРЕСА_2 . В цей момент він побачив неподалік себе свого наглядно знайомого ОСОБА_7 .
В подальшому ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та почав висловлювати свою негативну думку про останнього, у зв'язку з конфліктом, який був між ними напередодні.
Під час бесіди в ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , маючи на меті заподіяти ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди здоров'ю останньому, дістав з сумки, яку мав при собі, предмет, який має колото-ріжучі властивості та ззовні схожий на ніж. Після цього, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , тримаючи в руці зазначений вище предмет, наніс ним цілеспрямований один удари в область живота ОСОБА_7 , чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкої кишки, брижі тонкої кишки, великого чепця.
Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину.
23.08.2023 о 00:44 год., ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
23.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що підозрюваний співпрацює зі слідством. ОСОБА_5 працевлаштований, проте оформлений не офіційно. Просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив застосувати більш м'який вид запобіжного заходу. Також зазначив про те, що шкодує про те, що сталось.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчими СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100010002529 від 22.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Отже, відповідно до положень ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 121 КК України, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 міг вчинити зазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копії: протоколів допиту свідків, протоколу обшуку за місцем проживання підозрюваного; інших матеріалів, долучених до клопотання.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчиненняОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину,передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчий суддя приймає до уваги відомості про те, що ОСОБА_5 після вчинення кримінального правопорушення втік з місця події з метою переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обізнаністьОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на потерпілого, свідків з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров'я підозрюваного; сімейний стан (неодружений, на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має); працевлаштований (зі слів); раніше судимий.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та доведених стороною обвинувачення двох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 58 діб, тобто до 20.10.2023 до 21 год. 00 хв.
Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 194, 206, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 діб, а саме по 20.10.2023 року до 21 год. 00 хв. включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратуру м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1