Справа №701/834/23
Провадження №2/701/324/23
07 вересня 2023 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д.
за участю секретаря -Байдужої Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Молодецьке Маньківського району Черкаської області у віці 81 рік померла позивача мати ОСОБА_2 , про що 27.05.2019 року складено відповідний актовий запис №22, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.05.2019 року Молодецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області. Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке Уманського району Черкаської області від 12.06.2023 року №140 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Молодецьке Уманського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , яка постійно проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом та заповіт є син ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 13.05.2015 року посвідченим виконавчим комітетом Молодецької сільської ради за №15. Після смерті матері у встановлений законом шестимісячний строк він подав заяву про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.10.2019 року та отримав у спадщину земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 06.10.2020 року за №524, 525, 526 спадкова справа №197 за 2019 рік. Після смерті ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке від 05.06.2023 року №130. Відповідно до вказаної у даній довідці інформації, згідно погосподарської книги №23, об'єкт погосподарського обліку 0752-1 сторінка 47 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рахується за покійною ОСОБА_2 . Разом з тим, на вказане спадкове майно відсутній правовстановлюючий документ, у зв'язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно. Згідно листа за №459/02-31 від 06.06.2023 року нотаріусом Шевченко Н.Г., її надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.06.2023 року. Даною постановою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який належав - ОСОБА_2 . Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійній майно мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Згідно п.п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів що посвідчують право власності спадкодавця на майно. Державна реєстрація права власності на вказане майно (житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. Оскільки спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , не було пред'явлено правовстановлюючий документ на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що спадкова справа за заявою спадкоємця - позивача заведена, спадкоємець - позивач є таким, що прийняв спадщину за заповітом, інші спадкоємці за наявною інформацією відсутні. Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке Уманського району Черкаської області від 12.06.2023 року №140, заповіті від 13.05.2015 року, витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.10.2019 року, свідоцтвах про право на спадщину за заповітом від 06.10.2020 року за №524, 525, 526 спадкова справа №197 за 2019 рік, довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке від 05.06.2023 року №130, постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.06.2023 року вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , є лише син ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, позивач по справі.
Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено з підстави відсутності правовстановлюючого документа, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійній ОСОБА_2 , однак за життя вона не встигла отримати на нього правовстановлюючий документ, у зв'язку з відсутністю якого лише в судовому порядку є можливість оформити право власності на майно.
11.08.2023 року ПП “УЦТІ” на замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 . Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1967 році. 25.08.2023 року за №78/06-09 відділом будівництва, архітектури, житлово - комунального господарства, комунального майна Маньківської селищної ради надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил. Згідно даного висновку відділ будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна Маньківської селищної ради не заперечує щодо визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою. Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав, у зв'язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно. Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок був збудований у 1967 році. У 1950 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника. Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі №6-137цс13 від 18 грудня 2013 року. Таким чином, за наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.
Позивач до суду не з'явився, але в своїй позовній заяві просив справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.
Представник відповідача Маньківської селищної ради Черкаської області, в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Молодецьке Маньківського району Черкаської області у віці 81 рік померла позивача мати ОСОБА_2 , про що 27.05.2019 року складено відповідний актовий запис №22, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.05.2019 року Молодецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області. (а.с.10).
Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке Уманського району Черкаської області від 12.06.2023 року №140 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Молодецьке Уманського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , яка постійно проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 . (а.с.11).
Спадкоємцем за законом та заповітом є син ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 13.05.2015 року посвідченим виконавчим комітетом Молодецької сільської ради за №15. (а.с.12,13).
Судом встановлено, що після смерті матері позивача у встановлений законом шестимісячний строк він подав заяву про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.10.2019 року та отримав у спадщину земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 06.10.2020 року за №524, 525, 526 спадкова справа №197 за 2019 рік. Після смерті ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . (а.с.13,14).
Наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке від 05.06.2023 року №130. (а.с.20).
Відповідно до вказаної у даній довідці інформації, згідно погосподарської книги №23, об'єкт погосподарського обліку 0752-1 сторінка 47 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рахується за покійною ОСОБА_2 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що разом з тим, на вказане спадкове майно відсутній правовстановлюючий документ, у зв'язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.
Згідно листа за №459/02-31 від 06.06.2023 року нотаріусом Шевченко Н.Г., її надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.06.2023 року. Даною постановою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який належав - ОСОБА_2 . Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійній майно мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Згідно п.п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів що посвідчують право власності спадкодавця на майно. Державна реєстрація права власності на вказане майно (житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. Оскільки спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , не було пред'явлено правовстановлюючий документ на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що спадкова справа за заявою спадкоємця - позивача заведена, спадкоємець - позивач є таким, що прийняв спадщину за заповітом, інші спадкоємці за наявною інформацією відсутні (а.с.21,22). .
Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке Уманського району Черкаської області від 12.06.2023 року №140, заповіті від 13.05.2015 року, витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.10.2019 року, свідоцтвах про право на спадщину за заповітом від 06.10.2020 року за №524, 525, 526 спадкова справа №197 за 2019 рік, довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Молодецьке від 05.06.2023 року №130, постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.06.2023 року вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , є лише син ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, позивач по справі.
11.08.2023 року ПП “УЦТІ” на замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 . Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1967 році. (а.с.23-28).
25.08.2023 року за №78/06-09 відділом будівництва, архітектури, житлово - комунального господарства, комунального майна Маньківської селищної ради надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил. Згідно даного висновку відділ будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна Маньківської селищної ради не заперечує щодо визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . (а.с.29-31).
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Тобто, заповіт є особистою волею особи-спадкодавця, за якою він виявив власне волевиявлення на випадок своєї смерті, зробивши заповітне розпорядження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Статтею 1236 ЦК України визначено право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
Ст. 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України (у редакції, що діяла на час посвідчення заповіту) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.
Таким чином, суд розцінює даний заповіт, як документ, який надає право позивачу на спадщину у вигляді житлового будиноку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
В даному випадку, відповідно до закону спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов'язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов'язки у зв'язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв'язку із смертю спадкодавця, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 319, 322, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1236 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно даних технічного паспорта.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський