Номер провадження 1-кп/243/816/2023
Номер справи 243/4520/23
« 08 » вересня 2023 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2
- прокурора - ОСОБА_3
- обвинуваченого - ОСОБА_4
- захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовженням строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до Рішення зборів суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області № 6 від 05 травня 2022 року поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, кримінальне провадження за № 12023052510000535, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 серпня 2023 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов'янської окружної прокуратури Донецької області 31 серпня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Билбасівка Слов'янського району, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, інвалідом не являється, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого -
-25 липня 2023 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 частина 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, у відповідності до вимог ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк два роки.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України,-
Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового провадження.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року №3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про введення воєнного стану на території України, вчинив повторно корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин:
14 липня 2023 року ,більш точного часу під час судового розгляду справи встановити не видалось можливим, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 185 КК України, на законних підставах перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно о 11 годині 00 хвилин того ж дня у ОСОБА_4 виник раптовий умисел на вчинення крадіжки з сусіднього холу сьомого поверху кімнат АДРЕСА_2 . З метою викрадення чужого майна із вказаного приміщення холу, ОСОБА_4 відкрив двері шляхом витягування цвяхів, які закривали двері холу, та проник без законних на те підстав до вказаного холу, що є іншим приміщенням, де побачив холодильник білого кольору торгової марки «Днепр 2 №539020 12.1973 року», який належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 14 липня 2023 року приблизно о 11 годині 30 хвилин, більш точного часу під час судового розгляду справи встановити не видалось можливим, достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, вважаючи, що навколо немає сторонніх осіб, які б могли запобігти доведенню його протиправних дій до кінця, що його дії залишаться не поміченими, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, на яку не має ніякого права, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, викрав, скориставшись допомогою не присвяченого в його злочинні наміри ОСОБА_8 , якому ОСОБА_4 повідомив, що майно належить йому, холодильник білого кольору марки «Днепр 2 №539020 12.1973 року», вартістю 888 гривень 33 копійки, який винесли на подвір'я будинку АДРЕСА_3 . Там ОСОБА_4 продав викрадене майно ОСОБА_9 , за 600 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись коштами, отриманими від продажу викраденого майна, на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 888 гривень 33 копійки.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 частиною 4 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.
31 серпня 2023 року між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023052510000535, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 серпня 2023 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно наданої суду разом з Обвинувальним актом Угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду справи повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні і б) сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 частиною 4 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років, Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2023 року виконувати самостійно.
Згідно даної угоди Прокурор Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023052510000535, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 серпня 2023 року та обвинувачений ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 185 ч.4 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні. Також вказаною Угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 частиною 4 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років, Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2023 року виконувати самостійно.
В Угоді передбачені наслідки укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні Угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, та просив суд Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в Угоді про визнання винуватості покарання.
Потерпіла - ОСОБА_7 підтвердила, що надає згоду на укладення Угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 . Прокурором надано Заяву потерпілої - ОСОБА_7 , відповідно до якої вона надає згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим. Також вказала, що ОСОБА_4 у повному обсязі відшкодував їй спричинену матеріальну шкоду шляхом повернення майна.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження Угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно Угоди про визнання винуватості зобов'язання.
Укладаючи відповідну Угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також роз'яснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені ст. 473 КПК України і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені ст. 476 КПК України. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена Угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь - якого насильства, примусу, погроз.
Просив Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити Угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження Угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог частини 5 статті 469 КПК України укладення Угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Перед ухваленням рішення про затвердження Угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з'ясував в обвинуваченого чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:
- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Суд роз'яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Сторони просять затвердити Угоду про визнання винуватості.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно частини 4 ст. 469 КПК України, Угода про визнання винуватості між прокурором, підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода, завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог частини 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення Угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1.4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і що угода відповідає вимогам закону і вважає можливим затвердити Угоду про визнання винуватості між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023052510000535, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 серпня 2023 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , так як дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 185 ч.4 КК України, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
У відповідності до вимог статті 50 КК України « Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.»
На підставі вищевикладеного суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений має бути засудженим за частиною 4 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Правових підстав для застосування ст.75 КК України, враховуючи зазначені вище конкретні обставини в їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить.
Застосування інституту умовного звільнення (ст.75 КК України) до призначеного обвинуваченому покарання не сприятиме меті покарання та не буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Конкретні обставини справи свідчать, що досягнення мети покарання, яка полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, неможливе без його реального відбування. Отже суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, вибір заходу примусу та порядок його узгоджується із позицією сторони обвинувачення, висловленої у судових дебатах.
На підставі Вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частина 4 статті 185 КК України і призначено йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки. Вирок набув законної сили 29 серпня 2023 року.
У відповідності до частини 4 статті 70 КК України «За правилами, передбаченими в частинах першій - третій статті 70 КК України, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
Статтями 70,72,75-78 КК України не передбачено повне або часткове складання, поглинення іспитового строку. Зазначені в статті 70 КК України правила застосовуються лише до покарань.
У відповідності до вимог пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року « У разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру.
Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно».
«Якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, а таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватися залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення частини 4 статті 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально- виконується самостійно». (Постанова ККС від 15 лютого 2021 року у справі № 760/26543/17/ ( провадження № 51-3600кмо 20).
На підставі Ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Судом встановлено, що ризики передбачені статтею 177 КПК України на даний час не відпали, враховуючи, що особа засуджується до покарання, з метою запобігти ризикам ухилитись від суду та відбування покарання, суд приходить до висновку, що до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 слід залишити без змін, оскільки існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
Згідно Довідки Донецького науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової товарознавчої експертизи, за Висновком № СЕ-19/105-23/2646- ТВ від 03 серпня 2023 року проведеної в кримінальному провадженні №12023052510000535, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2023 року складають 717 грн 00 коп.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити Угоду про визнання винуватості від 31 серпня 2023 року між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023052510000535, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02 серпня 2023 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_6 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України.
Призначити ОСОБА_10 узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі за цим вироком засудженому ОСОБА_10 відраховувати з моменту його затримання і поміщення до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Запобіжний захід, обраний на підставі Ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді - домашнього арешту до набрання вироком законної сили - залишити без змін « домашній арешт».
Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_6 і етапування його для відбування ним покарання у виді позбавлення волі до Державної установи « Дніпровська установа виконання покарань (№4)» доручити працівникам Відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області.
На підставі статті 70 частина 4 КК України Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2023 року, на підставі якого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 частина 4 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк два роки - виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Билбасівка Слов'янського району, Донецької області, РНОКПП: невідомий, офіційно не працевлаштованого, інвалідом не являється, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави за проведення судової товарознавчої експертизи по кримінальному провадженню № 12023052510000535, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2023 року - Висновок експерта № СЕ-19/105-23/2646- ТВ від 03 серпня 2023 року, у розмірі 717 грн 00 коп ( сімсот сімнадцять грн. 00 коп).
Речові докази по справі: холодильник білого кольору марки «Днепр 2», на задній стороні якого на металевій пластині вигравірувано «№519 месяц 12 1978, Хладагент хладон- 12 маса 105-115 г. Масло ХФ-12-16 Мас 315г.220В, 50Гц,165Вт, 15А. Цена 80 руб»., який має такі характеристики: висота -1160см, ширина -560 см; глибина ( без ручки дверей) 600 см, який має пошкодження по всій площі холодильника у вигляді подряпин, вм'ятин, сколів, а також іржі на деяких ділянках, які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12023052510000535, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2023 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 02 серпня 2023 року, що зберігаються у відповідальної особи ОСОБА_9 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - залишити на зберіганні у відповідальної особи - ОСОБА_9 .
Роз'яснити, що у разі невиконання Угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з Клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі Угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.
-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України Угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий суддя ОСОБА_1