Справа № 930/77/23
Провадження № 3/930/128/23
29.08.2023 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С.М. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Немирівського районного суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 320198, 01.01.223 о 19:00 по вул.. Соборна, м. Немирів Вінницької області, водій ОСОБА_2 , керував квадроциклом SHARK б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виразне тремтіння пальців рук. Пройти медичний огляд у встановленому законом порядку водій відмовився.
В судовому засіданні, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , своєї вини не визнав, адже він не курував квадроциклом, а сидів позаду, за кермом був його син. Їх підрізав мотоцикл за кермом якого сидів чоловік, після чого між ними сталася сварка, після чого було викликано працівників поліції.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 , 2009 року народження, надав суду покази, що квадроциклом керував він, а батько сидів позаду.
Свідки до зали судового засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча вчасно та належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
Інспектор СРПП ВП № 5 Вінницького РУП ст.. лейтенант поліції Оцупок О.Ю., який склав вказаний протокол, в судовому засіданні пояснив, що за викликав прибув на місце конфлікту між ОСОБА_2 та іншими громадянами. Він особисто не бачив, щоб ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 320198 від 01.01.2023, дослідивши матеріали справи та надані документи, оглянувши відеозаписи на DVD-R дисках, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 , відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з таких підстав.
Виходячи з системного аналізу положень ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Таким чином, суб'єктом даного правопорушення є по-перше, водій - тобто особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; і по-друге, інші особи, які фактично керують транспортним засобом.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні N 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення в диспозиції норми терміну "водій" унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Так, під час дослідження відеозаписи на DVD-R дисках, судом не встановлено жодного доказу, який би підтверджував керування ОСОБА_2 , транспортним засобом в стані алкогольного спніння.
Таким чином, знаходження біля транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той час будь-яких беззаперечних доказів факту керування ОСОБА_2 ,транспортним засобом, встановлених за допомогою об'єктивних засобів контролю (відеозаписів зроблених за допомогою камер спостереження, нагрудних камер поліцейських або ініціативних записів будь-яких осіб, зроблених із дотриманням вимог закону) матеріали справи не містять.
Докази, що свідчать про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 мст. 130 КУпАП є виключно протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 320198, однак, зазначений доказ суд не може брати до уваги, оскільки він спростовується іншими доказами, отриманими під час розгляду справ, а саме показами свідка та самого ОСОБА_2 , свідки, які були присутні підчас складання протоколу, до зали судового засідання, для дачі пояснень, не з'явилися, хоча неодноразово викликалися судом.
Згідно ст. 253 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином у справі відсутні допустимі докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, тому провадження слід закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 283 КУпАП України, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: С.М. Науменко