718/2546/23
2/718/495/23
про залишення позовної заяви без руху
07.09.2023 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Неполоківецьке КХП» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані дні відпустки,-
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ДП «Неполоківецьке КХП» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані дні відпустки.
26.07.2023 року ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 21.08.2023 року.
18.08.2023 позивачка ОСОБА_2 скерувала на адресу суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Розгляд справи відкладено на 07.09.2023.
В судовому засіданні судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Позивачка просить стягнути з Державного підприємства «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» на її користь заборгованості зі сплати заробітної плати та середній заробіток за ввесь період невидачі трудової книжки, час вимушеного прогулу затримки розрахунку з виплат заробітної плати за період з 01.02.2023 по 15.08.2023 на суму 223 807,52 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Посилається на те, що з 27.04.2022 по 01.02.2023 позивачка працювала на посаді бухгалтера, пізніше в.о. бухгалтера в ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» за сумісництвом.
31.01.2023 позивачка подала заяву про звільнення із займаної посади, у зв'язку із необхідністю догляду за дитиною, що не досягла 14-річного віку.
В день звільнення ОСОБА_2 не було проведено повний розрахунок з виплати заробітної плати та компенсації невикористаних днів відпустки, які не проведені і по даний час. Крім цього, позивачу не в повному обсязі було виплачено заробітну плату з 01.02.2022 по 15.08.2023 на суму 223 807,52 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як слідує з позовної заяви позивач просить окрім заробітної плати стягнути середній заробіток за час затримки її виплати та моральну шкоду.
Із ст.117 КЗпП слідує, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв'язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв'язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов'язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.
Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 761/943/18.
В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору не заявляв. Документів, що підтверджують сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, при подачі позову останнім не надано.
ОСОБА_2 , заявляючи вимогу про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, не вказує конкретний розмір такого стягнення. За таких обставин, позивачу слід конкретизувати, який розмір середньомісячного заробітку він просить стягнути з відповідача та відповідно до його розміру визначити і сплатити судовий збір за цією вимогою.
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Крім того позивачкою заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Згідно з ч. 3ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та, що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн).
Таким чином, із врахуванням вимог про стягнення моральної, позивачу необхідно сплатити судовий збір на суму 2 684,00 за реквізитами: отримувач коштів Чернів.ГУК/Кіцманська ТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37836095, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313151206000024343 , код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ч 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Неполоківецьке КХП» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані дні відпустки - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви в зазначений строк, вона буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Василь Скорейко