Справа № 646/2966/17
№ провадження 2/646/193/2023
07.09.2023 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Шиховцової А.О.
при секретарі судового засідання - Погосян А.Ю.,
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 23300,00 грн за договором про інформаційно-консультативне обслуговування від 13.08.2015, 6990,00 грн. штрафу та 33710,00 грн пені, а також солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 200,00 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.08.2015 між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір про інформаційно-консультативне обслуговування №1 від 13.08.2015, відповідно до якого позивач зобов'язався надати інформаційно-консультативні послуги ОСОБА_1 . На виконання умов договору про інформаційне-консультативне обслуговування позивачем здійснено пошук нерухомості, зокрема квартири АДРЕСА_1 , надано консультації замовнику з усіх необхідних для укладення договору купівлі-продажу житла питань, організовано огляд зазначеного об'єкту. Відповідач ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) свого обов'язку з оплати послуг не виконав. 13.08.2015 відповідач-1 підписав договір про намір купити квартиру АДРЕСА_1 . 18.08.2015 ОСОБА_1 підписав договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Голик С.В. Крім цього, 13.08.2015 укладений договір поруки між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - відповідач-2), яка є поручителем за виконання ОСОБА_1 всіх зобов'язань, що виникли у зв'язку з передачею грошових коштів. Розмір відповідальності поручителя становить 200,00 грн. Оскільки відповідач-1 не сплатив послуги позивача (експерта з вивчення ринку нерухомості), яка згідно з п. 3.1 Договору становить 23300,00 грн, а також штраф та пеню, обумовлені Договором, а поручитель несе відповідальність за виконання грошових зобов'язань відповідача-1 за договором, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
12.07.2017 заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 23300,00 грн, штраф у розмірі 6990,00 грн, пеню у розмірі 33710,00 грн, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 200,00 грн.
18 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12.07.2017.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2019 для розгляду вказаної справи визначено суддю Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М.
Ухвалою суду від 20 травня 2020 року вказана заява відповідача-1 задоволена, заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.07.2017 скасоване.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Червонозаводського районного суду м. Харкова №02-13/4 від 18.01.2023 щодо повторного автоматизованого розподілу невирішених судових справ, які перебували в провадженні ОСОБА_6 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду вказаної справи визначено суддю Червонозаводського районного суду м.Харкова Шиховцову А.О.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.01.2023 цивільна справа прийнята до провадження та призначений розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
16.02.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-1, в якому представник відповідача-1 просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник відповідача-1 зазначила, що відповідач-1 не укладав договір з позивачем, підпис в наданому договорі йому не належить та виконаний іншою особою. Також відповідач-1 про існування договору поруки від 13.08.2015, згідно з яким ОСОБА_4 в якості поручителя поручилася за будь-які грошові зобов'язання ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_1 також не було відомо, крім цього ОСОБА_4 йому не знайома. Відповідач-1 вважає цей правочин удаваним. У серпні 2016 року позивач звертався з тими ж позовними вимогами до ОСОБА_1 до Дзержинського районного суду м. Харкова, ухвалою суду від 30.08.2016 позовну заяву повернуто, роз'яснено право звернутися до суду за місцезнаходженням відповідача. Представником відповідача-1 зазначено, що позивач не був присутній при укладенні Договору купівлі-продажу квартири, експертизу наданих Продавцем документів та пошук об'єкта нерухомості не здійснював. За результатами наданих послуг акт приймання-передачі наданих послуг як основний первинний документ бухгалтерської звітності не оформлювався та на підпис відповідачу ОСОБА_1 не надавався. До звернення до суду позивач не звертався з претензіями про сплату боргу, не надавав рахунків на оплату. Крім цього, представник відповідача-1 зазначила, що позивач звернувся до суду 24.04.2017 з позовними вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені), до яких відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України застосовується позовна давність у один рік. З цих підстав, просила відмовити у задоволенні позовної заяви за її необгрунтованістю.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.05.2023 задоволене клопотання представника відповідача-1 ОСОБА_2 про витребування доказів, витребувано у позивача ОСОБА_3 оригінал договору про інформаційно-консультативне обслуговування від 13.08.2015, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
На виконання ухвали суду про витребування доказів позивач надав заяву про неможливість надати оригінал договору у зв'язку зі знаходженням закордоном, який зможе надати після повернення на територію України після закінчення воєнного стану. З цих підстав просив зупинити розгляд справи до закінчення воєнного стану.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.06.2023 в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовлено, підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до судового розгляду.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача-1 подала до суду письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, проти задоволення позову заперечувала. Просила залишити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи без розгляду.
Відповідач-2 у судове засідання не з'явилася, будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату та час судового засідання. Заяв чи клопотань від ОСОБА_4 до суду не надходило. Правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами п. 5 ч. 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що позивач мав достатній час скористатися своїми правами, визначеними ЦПК України на надання всіх необхідних доказів, заяв, клопотань тощо для підтримання своєї правової позиції, враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, період знаходження справи на розгляді суду та багаторазове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд з метою недопущення невиправданого затягування розгляду справи, яка перебуває у провадженні суду значний час (заочне рішення у справі скасоване 25.05.2020), а позивач зловживає своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення, які викладені представником відповідача-1, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив такі обставини та відповідні ним докази.
13 серпня 2015 року між ФОП ОСОБА_3 (Експерт) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про інформаційно-консультативне обслуговування (далі - Договір), предметом якого згідно з п.1.1. є надання експертом послуг з вивчення ринку нерухомості та надання інформації про об'єкти нерухомості, що продаються для придбання останньої у власність замовника, замовник зобов'язується сплатити експерту надану послугу.
Відповідно до п. 3.1. Договору вартість послуг Експерта визначається згідно з п. 7 цього Договору в розмірі 5 % від вартості продажу об'єкту нерухомості, але не менше 23300,00 грн, що еквівалентно 1000 дол. США.
Пункт 3.7 Договору передбачає, що сплата послуг Експерта здійснюється не пізніше дня укладення договору на відчуження об'єкту нерухомості продавцем та замовником (родичами замовника або третіми особами).
У разі несвоєчасної сплати послуг Експерта Замовником, Замовник зобов'язаний сплатити експерту штраф в розмірі 30% від вартості послуг Експерта (п.3.1) та пеню 1% за кожен день прострочення виконання грошових зобов'язань. Сплата штрафу не звільняє Замовника від сплати послуг Експерта.
Відповідно до таблиці перегляду нерухомості (п.7 Договору) дата перегляду: 13.08.2015, адреса об'єкту нерухомості: АДРЕСА_2 , вартість об'єкту нерухомості 372800 грн (еквівалент 16000 дол. США), вартість послуг Експерта 23300,00 грн (еквівалент 1000 дол. США).
Відповідно до договору поруки від 13.08.2015, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поручитель поручається перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 (Боржник) усіх зобов'язань, що виникають у зв'язку з передачею Кредитором грошових коштів (незалежно від форми договору (письмова чи усна), з якого виникли такі зобов'язання (п.1 Договору поруки).
Пункт 2 Договору поруки передбачає розмір відповідальності поручителя, що обмежена сумою 200,00 грн.
Відповідно до п. 4 Договору поруки у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань перед Кредитором Боржник та Поручитель несуть солідарну відповідальність.
Відповідно до договору про намір від 13.08.2015, укладеним між ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_7 , який діє за довіреністю від імені ОСОБА_8 (Продавець) зобов'язується забезпечити юридичну спроможність зі своєї сторони з оформлення договору відчуження на користь Покупця (членів його сім'ї або уповноваженої особи) об'єкту нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та являє собою однокімнатну квартиру у будь-який день з моменту укладення даного Договору, але не пізніше 21.08.2015 за 361150 грн, що еквівалентно 15500 дол. США.
Згідно з Договором купівлі-продажу квартири від 18.08.2015, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Голиком С.В.за реєстровим №918 Продавець в особі представника за довіреністю передає у власність, а Покупець приймає у власність квартиру АДРЕСА_1 та сплачує обговорену грошову суму.
Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини, предметом доказування якого є порушення чи невиконання умов договору.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Ухвалі по справі N923/1067/19від14січня 2021року зазначив, що "послуга": це дія, що приносить користь іншій особі; це продукт, результат діяльності певної особи.
Тобто "послуга" - це "невидимий товар", який можна купити, але фізично не відчути, що продається не як результат виробництва, а як дія та/чи/або продукт, результат діяльності. Послуги є двостороннім зобов'язанням, за наявністю як замовника так і виконавця.
Верховний Суд відзначив, що предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару.
Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Відповідно до частин 1, 4 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Представником відповідача-1 неодноразово зазначалося на тому, що відповідач-1 не підписував оспорюваний Договір, з поручителем та відповідачем-2 у справі не знайомий, а отже такий правочин не був наслідком волевиявлення ОСОБА_1 і не відповідав його внутрішній волі.
Підтвердження або спростування вказаних обставин щодо належності підпису на Договорі відповідачу-1 або іншій особі потребує спеціальних знань, а тому ухвалою суду від 01 грудня 2021 року було призначено судову почеркознавчу експертизу.
17.01.2022 до суду надійшло клопотання від судового експерта Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, серед яких, зокрема, зазначено про необхідність надання оригіналу Договору про інформаційно-консультативне обслуговування від 13.08.2015. Клопотання про надання додаткових матеріалів виконано не було. З цих підстав 18.08.2022 до суду від Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.05.2023 задоволене клопотання представника відповідача-1 ОСОБА_2 про витребування доказів, витребувано у позивача ОСОБА_3 оригінал договору про інформаційно-консультативне обслуговування від 13.08.2015, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Проте ухвала суду виконана позивачем не була через знаходження його за кордоном. Водночас, жодних доказів перебування закордоном позивач на підтвердження суду не надав. Отже, за цих обставин проведення судової почеркознавчої експертизи є неможливим.
Враховуючи таку поведінку позивача, суд, керуючись положеннями частини 7, 10 статті 84, статті 109 ЦПК України визнає невстановленим факт того, що підпис на оспорюваному Договорі належить саме ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою, другою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частинами першою, другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 95 ЦПК України).
Таким чином, встановивши, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів, зокрема, що підпис у договорі належить саме відповідачу-1, сторонами не укладалися будь-які інші документи, що підтверджують здійснення наданих послуг, зокрема, акт прийому-передачі виконаних робіт, позивач не виставляв рахунок на оплату виконаних робіт та не пред'являв вимогу про сплату заборгованості у рамках досудового врегулювання спору до відповідача ОСОБА_1 та/або ОСОБА_4 , яка є поручителем за зобов'язаннями відповідача-1 та несе солідарну відповідальність за невиконання грошових зобов'язань відповідача-1, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за спірним договором.
Щодо позовних вимог до відповідача-2 суд зазначає наступне. Оскільки заборгованість за основним договором не доведена, а договір поруки є додатковим, акцесорним зобов'язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов'язання та виникає за умови існування основного, у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 також слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що належних доказів на підтвердження позовних вимог, позивачем не надано, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності укладення договору між позивачем та відповідачем-1, також і про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, уразі відмовив позову покладаються на позивача.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, то суд не вбачає підстав для відшкодування відповідачами понесених позивачем витрат зі сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 12,13,76,89, 109, 141,259,263-265,273, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 07.09.2023.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ;
відповідач-1 - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса для листування: АДРЕСА_5 ;
представник відповідача-1 - адвокат Босенко Марина Олександрівна, свідоцтво про на зайняття адвокатською діяльністю №002097 від 08.12.2021, діє на підставі ордеру серії АХ №1115741 від 27.01.2023;
відповідач-2 - ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 20.05.2013 Дзержинським РВ в м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, адреса проживання: АДРЕСА_6 .
Суддя А.О. Шиховцова