Справа № 626/2643/23
Провадження № 1-кп/626/390/2023
Красноградський районний суд Харківської області
Іменем України
08 вересня 2023 Красноградський районний суд Харківської області
у складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023226080000153 від 28.06.2023 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Наталине, Красноградського району, Харківської області, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений вироком Красноградського районного суду Харківської області від 07.04.2023 року за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 220 годин, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,-
Вироком Красноградського районного суду Харківської області від 07.04.2023, який набув законної сили 08.05.2023, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 220 годин.
26.05.2023 ОСОБА_3 викликано до Красноградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, де йому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, а також що у разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.
Того ж дня ОСОБА_3 , під особистий підпис отримав направлення від Красноградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області за № 24/19/3781-23 від 26.05.2023 до Красноградського комбінату комунальних підприємств для відбування покарання. Відповідно до вказаного направлення ОСОБА_3 фактично прибув та відбував покарання у виді громадських робіт з 30.05.2023 по 01.06.2023 року.
Однак, ОСОБА_3 , достовірно будучи ознайомленим з умовами та порядком відбування покараня, а також ознайомленим зі своїми обов'язками та попередженим про кримінальну відповідальність за невиконання громадських робіт, діючи з прямим умислом, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, 02.06.2023, 05.06.2023, 06.06.2023, 07.06.2023, 08.06.2023, 09.06.2023, 12.06.2023, 13.06.2023, 14.06.2023, 15.06.2023, 16.06.2023, 19.06.2023, 20.06.2023, 21.06.2023, 22.06.2023, 23.06.2023, 26.06.2023, ухилився від відбування покарання, що виразилось у неприбутті до місця виконання громадських робіт та не відпрацював в загальній кількості 208 годин громадських робіт, які йому були призначені вироком Красноградського районного суду Харківської області від 07.04.2023.
Тобто ОСОБА_3 ухилився від відбуття покарання у виді громадських робіт.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором ОСОБА_4 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві обвинувачений вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутністю підтверджено підписом в заяві обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 з якою він уклав договір.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також приймаючи до уваги його заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, який надав свою згоду в присутності захисника, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 389 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 389 КК України, ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття. Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання суд вважає рецидив злочинів.
Судом вивчалися відомості про особу обвинуваченого та встановлено, що він є громадянином України, судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання посередньо.
Також при призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим є кримінальним проступком.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе с призначенням покарання у виді арешту.
На думку суду, саме таке покарання буде запобігати вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Разом з тим, ОСОБА_3 було засуджено вироком Красноградського районного суду Харківської області від 07.04.2023 року за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 220 годин. Не відбутий строк покарання складає 208 годин громадських робіт.
Відповідно до ст.72 КК України одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт. Таким чином за правилами ст.72 КК України невідбутий строк покарання у виді арешту становить 26 днів.
Суд вважає за необхідне на підставі ст. 71 ч.1 КК України до призначеного покарання за теперішнім вироком, з урахуванням вимог ст.72 КК України, повністю приєднати не відбуте покарання призначеного за попереднім вироком.
Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлено.
Прокурор відповідно до ч.4 ст. 176 та ч.1 ст. 331 КПК України не звертався з письмовим клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, тому суд позбавлений можливості вирішити це питання при ухваленні вироку.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк два місяці.
За правилами ст. 72 КК України невідбутий строк покарання у вигляді 208 годин громадських робіт перевести в 26 днів арешту.
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді двох місяців арешту, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком вироком Красноградського районного суду Харківської області від 07.04.2023 року за ч.1 ст. 190 КК України та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці 26 (двадцять шість) днів.
Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 в порядку виконання вироку суду.
Покарання ОСОБА_3 відбувати в ДУ «Харківський слідчий ізолятор.»
Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня отримання його копії учасниками судового розгляду.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя