Справа № 569/7597/23
Провадження № 2/191/661/23
іменем України
25 серпня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря Силкіної О.Г.
згідно вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
14.06.2023 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, з Рівенського міського суду Рівенської області, за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року зазначена цивільна справа була прийнята до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив.
У судове засідання відповідачка не з'явилася, до його початку надала клопотання про направлення справи для розгляду до Рівненського міського суду Рівненської області, посилаючись на те, що згідно з довідкою №5612-5002293044 від 02.11.2022 року її місце перебування як внутрішньо переміщеної особи знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглянувши дане клопотання відповідача, суд приходить до висновку, що підстави для його задоволення відсутні з огляду на наступне.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 2 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебуванням позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Пунктом 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як вбачається з матеріалів справи і вбачається з повідомлення ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області від 11.05.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів",враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Старобільського районного суду на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Тобто цивільна справа правильно направлена Рівенським міським судом Рівенської області за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Той факт, що відповідач як внутрішньо переміщена особа фактично проживає в місті Рівне, не є підставою для передання справи для розгляду до іншого суду.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1ст.1Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1ст. 4 даного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 року включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 579 внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала з чинності 16.08.2017 року.
Отже, з 16.08.2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Згідно з положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 646, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509«Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, в ній зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена;зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.
Таким чином, в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує місце реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, варто зазначити, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Згідно ч. 1ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання (перебування) особи-внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Частиною 6 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» також визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач є громадянкою України, а не особою, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, та не має підтверджуючих документів про реєстрацію її місця перебування в м. Рівне з реєстру відповідної районної державної адміністрації, то суд приходить до висновку, що адресою зареєстрованого місця проживання відповідача є саме: АДРЕСА_2 , що виключає можливість розгляду позовної заяви Рівненським міським судом Рівненської області виходячи з положень загальних правил підсудності, визначених нормою статті 27 ЦПК України.
Більш того, суд відзначає, що визначення суду, до підсудності якого віднесено розгляд справи згідно з приписами статей 27 та 28 ЦПК України, належить саме позивачу, а не суду чи відповідачу, навіть якщо участь у розгляді справи в іншому суді є більш зручною для відповідача.
Як було наголошено вище, суд вправі передати справу на розгляд іншому суду лише в тому випадку, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Між тим, у даному випадку позовна заява направлена Рівненським міським судом Рівненської області за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з додержанням правил підсудності, зокрема розпорядження Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
Відтак законні підстави для передання справи для розгляду до Рівненського міського суду Рівненської області відсутні.
Суд зауважує, що розглядом справи в Синельниківському міськрайонному суді Дніпропетровської області права відповідача жодним чином не порушені, оскільки такий суд є судом, визначеним законом у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Державою забезпечено відповідачу право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з судом та подавати документи та докази через систему «Електронний суд», що й використовується відповідачем для подання процесуальних документів по суті справи (відзиву на позов, клопотань та інших заяв).
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 259-260 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про передачу цивільної справи №569/7597/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, для розгляду до Рівненського міського суду Рівненської області - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. В. Прижигалінська