Справа № 206/4000/23
Провадження № 3/206/1972/23
06 вересня 2023 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Поштаренко О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з ДПП УПП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
До Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
18.08.2023 приблизно о 09 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , стосовно якого 18.08.2023 винесено терміновий заборонений припис АА214531 про заборону в будь-який спосіб спілкування з постраждалою особою, порушив його, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, зловживаючи своїм правом на участь у розгляді справи. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення за зазначеною статтею не є обов'язковою, у зв'язку з чим суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 .
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються вірно за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується протоколом Серії ВАВ № 352455 від 18.08.2023, рапортом, заявою потерпілої ОСОБА_2 її письмовими поясненнями, протоколом АА № 096869 про адміністративне затримання від 18.08.2023, формою ризиків та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП. По даній категорії справ крім іншого, доказуванню підлягає реальність сприйняття відповідних дій кривдника постраждалою особою як таких, що посягають на їх безпеку чи безпеку третіх осіб, створюють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Ці дані можливо встановити і на підставі пояснень постраждалої особи та поведінки кривдника.
На переконання суду, доказами у справах про вчинення насильства в сім'ї є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такими даними, згідно зі ст. 251 КУпАП, можуть бути: протокол про адміністративне правопорушення; пояснення особи, яка вчинила насильство в сім'ї; пояснення жертви насильства в сім'ї; пояснення свідків; висновок експерта, а також інші документи. Визначений законодавцем перелік доказів не є вичерпним.
У практиці Європейського суду з прав людини існують рішення, що стосуються порушення прав людини, встановлених у Європейській конвенції в ситуаціях насильства в сім'ї. Це, зокрема, рішення у справах: «А проти Сполученого Королівства» (1998), «Контрова проти Словаччини» (2007), «Беваква та С. проти Болгарії» (2008), «Опуз проти Туреччини» (2009).
При визначенні виду й міри адміністративного стягнення, згідно ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, скоєння правопорушення вперше, а також враховуючи обставини, за яких було скоєне дане правопорушення та його наслідки, ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави.
Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2 ч.1, 283, 284, 294, 308 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у 15-денний строк у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміни постанови.
Суддя О.В. Поштаренко