Справа № 183/2433/23
№ 1-кп/183/1114/23
07 вересня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відео конференції),
захисника ОСОБА_4 , (в режимі відео конференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відео конференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 62023170020000002 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп'янськ, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця за мобілізацією, радіотелефоніста - лінійного наглядача відділення зв'язку взводу управління 2 мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
06 квітня 2022 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 81 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду радіотелефоніста - лінійного наглядача відділення зв'язку взводу управління 2 мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією перебуваючи на посаді радіотелефоніста - лінійного наглядача відділення зв'язку взводу управління 2 мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, 16.11.2022 року, перебуваючи на тимчасовому місці несення служби 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , яке було розташовано в районі АДРЕСА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості продовжувати несення служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, самовільно залишив місце несення служби з метою ухилитися від військової служби - тимчасове місце несення служби 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , яке було розташовано в районі АДРЕСА_2 .
02.01.2023 року в ході проведення розшукових заходів співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 встановили місце перебування солдата ОСОБА_5 в м. Куп'янську, після чого, останнього було доставлено до другого СВ ТУ ДБР у м. Полтаві для проведення слідчих дій.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Вказав, що він дійсно залишив місце служби у листопаді 2022 року, у зв'язку з тим, що хотів відвідати свою матір, оскільки опинився неподалік від місця її проживання. До органу ДБР був доставлений 03.01.2023 року. У скоєному щиро кається.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно злочин, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у дезертирстві, тобто у самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану, доведена в повному обсязі, і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 408 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за місцем служби характеризується негативно.
Однак, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , 2008 року народження, безпосередньо приймав участь в зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей по захисту незалежності й територіальної цілісності України, є учасником бойових дій.
Тому, з урахуванням обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, наявності кількох пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 положення ч. 1 ст. 69 КК України та перейти до покарання, яке є нижчим від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) ч. 4 ст. 408 КК України, а також, враховуючи, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, призначити остаточне покарання, застосувавши ст. 62 КК України.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, слід залишити до набрання вироком законної сили, оскільки на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні та продовженні застосування обвинуваченому цього виду запобіжного заходу.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні ч. 4 ст. 408 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 62 КК України ОСОБА_5 замінити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні строком на 2 (два) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 03 січня 2023 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 з 03 січня 2023 року по 07 вересня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 залишити раніше обраний - тримання під вартою.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1