Справа № 932/61/22
Провадження № 2/932/21/22
12 жовтня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі - Скрипниченко К.Г.
розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу, -
Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 7629,28 грн. фактичних витрат в порядку регресу та 908,00 грн. витрат з оплати судового збору. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.07.2018 року між відповідачем та ПАТ «Державний ощадний банк України» укладено кредитний договір № 613/55, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 44 845,00 грн. зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,99% річних, з кінцевим строком повернення до 11.07.2021 року, а позичальник - відповідач зобов'язаний належним чином використати та повернути в передбачений кредитним договором строк кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі. Відповідно до договору добровільного страхування кредитів № 18.215040.1601-0286 від 01.12.2018 року, укладеного між АТ «Ощадбанк» та ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», останнє приймає на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, передбаченого умовами Договору страхування, виплатити АТ «Ощадбанк» страхове відшкодування. Страховим випадком за Договором страхування є факт первинного (першого у часі) виникнення збитків у страхувальника АТ «Ощадбанк» в наслідок невиконання/часткового невиконання позичальниками понад 60 календарних днів своїх зобов'язань з повернення суми кредиту (або його частини) та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором, з будь-яких причин.
Позивач у позові зазначає, що з 21.12.2019 року відповідач не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, в наслідок чого в нього виникла заборгованість: по тілу кредиту - в сумі 7018,42 грн., проценти за користування кредитом - в сумі 610,86 грн., а всього 7629,28 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед АТ «Ощадбанк» з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитами понад шістдесят календарних днів, настав страховий випадок. За результатами розгляду заяви про настання страхового випадку, яку отримано від АТ «Ощадбанк», ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» складено страховий акт та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування. Платіжними дорученнями № 11411 від 23.07.2020 року ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», виплатило АТ «Ощадбанк» страхове відшкодування по зобов'язанням відповідача в сумі 7629,28 грн.
Позивач вказує, що відповідно до ст. 993 ЦКУ, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. На підставі ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» перейшло право вимоги до відповідача на виплачену суму. Між ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір № 01-05 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2021 року. Відповідно до вказаного договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами добровільного страхування кредитів ( п.2.1., пп.1.1.3). Боржники - особи, які відповідальні за завдання матеріальних збитків, за фактом настання яких первісний кредитор визнав завдані матеріальні збитки страховими випадками та здійснив страхові виплати/страхові відшкодування на користь страхувальника по укладеному договору добровільного страхування кредитів (п.п.1.1.1 вищезгаданого договору). Перелік боржників, до яких новий кредитор має права вимоги на визначену суму, зазначені в Реєстрі прав вимог, що наведені в Додатку 1 до Договору №01-05 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2021 року. З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано відповідачу претензію (повідомлення) № 1003.02.20-1 від 15.06.2021 року. Однак, станом на дату подання цієї позовної заяви відповідачем не відшкодовано фактичних витрат в порядку регресу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 року для розгляду даної справи визначена суддя Кудрявцева Т.О.
Ухвалою суду від 08.02.2022 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У наданій суду заяві представник позивача позовні підтримав, просив розглядати справу у відсутності позивача, не заперечував проти прийняття заочного рішення у справі.
Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши справу, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 12.07.2018 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» укладено Договір про споживчий кредит № 613/55 (для придбання енергозберігаючого обладнання та матеріалів).
Відповідно до умов вказаного кредитного договору ПАТ «Державний ощадний банк України» надав ОСОБА_2 кредит в сумі 44 845,00 грн. зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,99% річних, з кінцевим строком повернення до 11.07.2021 року, а позичальник - ОСОБА_2 зобов'язаний належним чином використати та повернути в передбачений кредитним договором строк кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі.
01.12.2018 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» (Страхувальник) та Товаристом з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (страховик) був укладений Договір добровільного страхування кредитів № 18.215040.1601-0286.
Відповідно до умов цього договору, предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані зі збитками внаслідок неповернення/не повного повернення позичальниками кредитів (в тому числі їх частини) та/або несплатою/неповною сплатою нарахованих за ними процентів, що передбачені кредитними договорами. Страхувальник (в особі Установ Страхувальника) зобов'язується сплачувати страхові платежі, а страховик приймає на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, передбаченого умовами цього договору, виплатити страхувальнику (в особі установ страхувальника) страхове відшкодування на умовах цього договору. Вигодонабувачем за цим договором є страхувальник (Розділ 2 Договору).
Відповідно до п.1.19 Договору добровільного страхування кредитів - Реєстр на впплату страхового відшкодування (Реєстр) - це реєстр, який складається страхувальником (в особі центрального апарату) та надається страховику у разі настанні події (або подій), яка має ознаки страхового випадку, та містить інформацію про позичальників, за якими настала подія, яка має ознаки страхового випадку. Страхувальник зазначає в Реєстрі перелік позичальників, загальна заборгованість по яким складає до 70% від сплаченого страхового платежу за звітній місяць (сумарно, всіма установами страхувальника).
Відповідно до п.3.1. Договору добровільного страхування кредитів, страхова сума за цим договором встановлюється на Звітну дату та є підсумком складання страхових сум за кожним окремим Кредитним договором, включеним до Реєстру.
Відповідно до п.3.2. Договору добровільного страхування кредитів, страхова сума за кожним окремим Кредитним договором - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку за кожним окремим Кредитним договором, що внесений страхувальником (в особі центрального апарату) до Реєстру, складеному станом на Звітну дату. Пунктом 3.3. Договору добровільного страхування кредитів передбачено, що страхова сума за кожним окремим Кредитним договором визначається в розмірі суми заборгованості за Кредитом на Звітну дату та нарахованих за 5 місяців процентів, визначених Кредитним договором, відображається в Реєстрі та розраховується за наведеною у договорі формулою.
Відповідно до п.4.1. Договору добровільного страхування кредитів, страховим випадком за цим Договором є факт первинного (першого у часі, за винятком випадку, передбаченого абз.3 цього пункту) виникнення збитків у страхувальника (в особі Установ страхувальника) внаслідок невиконання/часткового невиконання позичальниками понад 60 календарних днів своїх зобов'язань з повернення суми кредиту (або його частини) та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором, з будь-яких причин, за винятком тих, що передбачені розділом 9 цього договору. Страховий випадок за цим договором настає на 61 день після дати, встановленої Кредитним договором як дата повернення суми Кредиту (або його частин и) та/або сплати процентів за користування кредитом. Обовзки страховика за цим договором розповсюджуються на страхові випадки, які настали в період дії цього Договору за кожним кредитним договором, включеним у всі діючі Реєстри (підписані уповноваженими представниками сторін та оплаченими страхувальником (в особі Установ Страхувальника) на умовах розділу 5 цього договору, з дати підписання договору. Відповідно до п.6.1. Договору добровільного страхування кредитів, цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відтисками печаток сторін і діє протягом двох років..
Відповідно до п.8.1. Договору добровільного страхування кредитів, страхувальник (в особі відповідної установи страхувальника) зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня настання страхового випадку, передбаченого умовами цього Договору, письмово повідомити про це страховика шляхом надання страховику загальної заяви, Реєстру (згідно п.1.19) Договору з одночасною передачею відповідною установою заяви та завірених уповноваженим працівником відповідної установи страхувальника (без нотаріального посвідчення) копій всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку згідно наведеного переліку, зокрема, звіт (виписку) по рахунку (ах) позичальника з обліку кредиту на дату настання страхового випадку. Протягом 10 робочих днів з дати отримання вказаних документів з'ясувати обставини страхового випадку, прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті з відповідним обгрунтуванням та скласти відповідний Страховий акт (п.8.2.1.). В разі прийняття рішення про визнання заявленої події страховим випадком та виплату страхового відшкодування, протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення виплатити відповідній установі страхувальника страхове відшкодування, яке дорівнює заборгованості позичальника по кредитному договору в розмірі непогашеної суми кредиту (або його частини ), належної до погашення ( в тому числі тієї, строк сплати якої відповідно до умов кредитного договору не настав), та процентів за користування кредитом за 5 місяців, в межах страхової суми, розмір якої визначений в останній оплаченій Довідці-розрахунку. Розмір страхового відшкодування, яке виплачується відповідній установі страхувальника, визначається страховиком на підставі Реєстру (якщо надання Реєстру необхідно згідно з умовами Договору) або на підставі Загальної заяви (якщо Реєстр згідно з умовами Договору не надається). Відповідна установа страхувальника має право уточнювати розмір страхового відшкодування до моменту його виплати страховиком (п.8.3.). В страхове відшкодування не включаються суми неустойки (штрафів, пені) (п.8.5.).
Відповідно до п.8.6. Договору, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за цим Договором, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке установа страхувальника має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
21.02.2020 року ПАТ «Державний ощадний банк України» була складена Заява про настання страхового випадку до Договору добровільного страхування кредитів № 18.215040.1601-0286, яку було отримано ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» 25.02.2020 року. В цій заяві повідомлялося про настання страхового випадку згідно вказаного Договору № 18.215040.1601-0286 від 01.12.2018 року, а саме: факт виникнення збитків у страхувальника (в особі установ страхувальника) внаслідок невиконання/часткового невиконання позичальниками понад 60 календарних днів своїх зобов'язань з повернення суми кредиту (або його частини) та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором, з будь-яких причин, за винятком тих, що передбачені розділом 9 цього Договору, із зазначенням інформації про позичальника, зокрема: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , контактні телефони позичальника - НОМЕР_2 , місце роботи - ТОВ «ТНТ Україна»; дата виникнення заборгованості за договором:21.12.2019р.; дата настання страхового випадку: 20.02.2020р.; страхова сума на дату настання страхового випадку: 9 636,08 грн.; страховий платіж:13.02.2020р.; заборгованість позичальника на дату настання страхового випадку та проценти за користування кредитом за два місяці: 10 029 грн. 28 коп., в тому числі: по кредиту: 9 418 грн. 42 коп., по відсоткам за користування кредитом: 610 грн. 86 коп.
У даній заяві ПАТ «Державний ощадний банк України» просив у зв'язку з настанням страхового випадку виплатити страхове відшкодування на зазначені в заяві реквізити, до заяви долучено копія кредитного договору № 613/55 від 12.07.2018р., копія паспорту та реєстраційного номера облікової карти платника податків позичальника, Звіт (виписка) по рахунку позичальника з обліку кредиту на дату настання страхового випадку; документ, що підтверджує сплату страхових платежів за кредитним договором, за яким стався страховий випадок (платіжне доручення).
22.07.2020 року за результатами розгляду вказаної заяви ПАТ «Ощадбанк» ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» було складено Страховий акт № Дніп10003.02.20-1, в якому зазначено страхувальника - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», позичальником - ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_1 , зазначено Договір страхування 18.215040.1601-0286 від 01.12.2018, вказано страховий платіж - 9010,43 грн., вказана дата настання страхової події - 20.02.2020 року, страховим випадком вказано - заборгованість за кредитним договором.
У вказаному Страховому акті також наведено розрахунок суми страхового відшкодування, яка складається з: заборгованість позичальника на дату страхового випадку - 7629,28 грн., по тілу кредиту - 7018,42 грн., по відсоткам - 610,86 грн., загальна сума страхового відшкодування - 7629,28 грн.
З платіжного доручення № 11411 від 23.07.2020 року вбачається, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» перерахувало АТ «Державний ощадний банк України» страхове відшкодування в сумі 7629,28 грн. згідно договору страхування кредитів ОСОБА_2 , страхового акту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно із вимогами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначені змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до положень ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У ч. 1 ст. 512 ЦК України вказано, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язані в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Таким чином, до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» перейшло право вимоги до відповідача на виплачену суму.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що 20.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (Первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 01-05 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2021 року.
Відповідно умов вказаного договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами добровільного страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором ( п.2.1.).
Боржники - особи, які відповідальні за завдання матеріальних збитків, за фактом настання яких первісний кредитор визнав завдані матеріальні збитки страховими випадками та здійснив страхові виплати/страхові відшкодування на користь страхувальника по укладеному договору добровільного страхування кредитів (п.п.1.1.1 вищезгаданого договору).
Відповідно до п.2.2. Договору № 01-05 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2021 року, загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступається згідно цього Договору, складає 5 211 953,86 грн., згідно Реєстру прав вимог, який складається сторонами в паперовому за формою, що наведена у Додатку 1 до цього Договору. Реєстр прав вимоги на паперовому носії (з основною інформацією за Договорами страхування) підписується сторонами/уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід'ємною частиною цього Договору. Реєстр прав вимоги на електронному носії (з додатковою інформацією за Договорами страхування)передається первісним кредитором новому кредитору і повинен повністю відповідати Реєстру прав вимог на паперовому носії в частині основної інформації за Договорами страхування, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у Реєстрі прав вимог на паперовому носії та Реєстру прав вимог на електронному носії перевагу має інформація Реєстру прав вимог на паперовому носії.
Пунктом 3.1.1. цього Договору передбачено, що права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед первісним кредитором.
Відповідно до змісту пункту 3.1.3. Договору, право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту перерахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок Первісного кредитора, в наслідок чого Новий кредитор набуває прав нового кредитора по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей, які виникли в наслідок заподіяння боржниками збитків страхувальникам первісного кредитора, які уклали Договір страхування із Первісним кредитором або третім особам (вимога відшкодування у порядку регресу заподіяного збитку в межах сплачених сум страхових виплат/страхових відшкодувань). Ціна даного договору склала 340 000,00 грн. (п.4.1.)
Перелік боржників, до яких новий кредитор має права вимоги на визначену суму, зазначені в Реєстрі прав вимог, що наведені в Додатку 1 до Договору №01-05 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2021 року і ОСОБА_2 зазначений у спису під номером 164.
Таким чином, відповідно до умов Договору № 01-05 про відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2021 року до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми страхового відшкодування.
Вбачається, що на адресу ОСОБА_2 представником ФОП ОСОБА_1 було направлено Претензію (повідомлення) № 1003.02.20-1 від 15.06.2021 року, в якій його повідомлено про те, що ФОП ОСОБА_1 є Новим кредитором на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2021 року та запропоновано оплатити 7629,28 грн. заборгованості в добровільному (досудовому) порядку впродовж 7 днів за наведеними в претензії реквізитами, що відповідачем здійснено не було, в зв'язку з чим позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 7629,28 грн. фактичних витрат в порядку регресу та понесені витрати по справі.
Як зазначено вище, в заяві АТ «Ощадбанк» про настання страхового випадку, яку було отримано ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» 25.02.2020 року, повідомлялося про настання страхового випадку згідно вказаного Договору № 18.215040.1601-0286 від 01.12.2018 року, а саме: факт виникнення збитків у страхувальника (в особі установ страхувальника) внаслідок невиконання/часткового невиконання позичальниками понад 60 календарних днів своїх зобов'язань з повернення суми кредиту (або його частини) та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором, та повідомлялась інформація про позичальника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані дата виникнення заборгованості за договором:21.12.2019р.; дата настання страхового випадку: 20.02.2020р.; страхова сума на дату настання страхового випадку: 9 636,08 грн.; страховий платіж:13.02.2020р.; заборгованість позичальника на дату настання страхового випадку та проценти за користування кредитом за два місяці: 10 029 грн. 28 коп., в тому числі: по кредиту: 9 418 грн. 42 коп., по відсоткам за користування кредитом: 610 грн. 86 коп.
У Страховому акті № Дніп10003.02.20-1 від 22.07.2020 року, складеному ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на підставі заяви ПАТ «Ощадбанк», вказано позичальником - ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_1 , зазначена дата настання страхової події - 20.02.2020 року, страховим випадком вказано - заборгованість за кредитним договором; наведено розрахунок суми страхового відшкодування, яка складається з: заборгованість позичальника на дату страхового випадку - 7629,28 грн., по тілу кредиту - 7018,42 грн., по відсоткам - 610,86 грн., загальна сума страхового відшкодування - 7629,28 грн.
У позові позивач просить стягнути з відповідача на її користь 7629,28 грн. фактичних витрат в порядку регресу та понесені витрати по справі.
Суд вважає, що з наявних в матеріалах справи письмових доказів, зокрема, копії «Виписки по рахункам виконавця», не доведений розмір заборгованості позичальника ОСОБА_2 по вказаному кредитному договору на дату виникнення страхового випадку, незрозуміло з яких складових складається така заборгованість з урахуванням умов кредитного договору (тіло кредиту, відсотки, тощо), не вбачається дата виникнення такої заборгованості, а відтак відсутня можливість перевірити правомірність розміру суми страхової виплати, виплаченої ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» Акціонерному товариству «Ощадбанк». Зазначена в Заяві про настання страхового випадку дата настання страхового випадку не доведена доказами, а вказана в даній заяві заборгованість позичальника на дату настання страхового випадку та проценти за користування кредитом в розмірі 10 029 грн. 28 коп., з яких: по кредиту 9418 грн. 42 коп., по відсоткам за користування кредитом: 610 грн.86 коп., відрізняється від вказаної в Страховому акті № Дніп10003.02.20-1 заборгованості позичальника на дату настання страхового випадку в розмірі 7629,28 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 7018,42 грн., по відсотках - 610,86 грн.
Регресним позовом є зворотна вимога про повернення грошової суми (або іншої майнової цінності), що була сплачена третій особі з вини боржника. Разом з цим, сам по собі регрес - це не безумовне стягнення грошових коштів з боржника, а підставою для такого стягнення, у даному випадку, є підтверджена правомірність їх виплати страховою компанією третій особі - Банку у розмірі, який відповідає дійсному розміру заподіяних збитків (розміру заборгованості по кредитному договору), що підлягає підтвердженню належними доказами.
Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів розміру заборгованості відповідача по кредитному договору та її складових на дату настання страхового випадку, не надано розрахунків такої заборгованості, суд позбавлений можливості перевірити правомірність розміру виплати страховою компанією АТ «Ощадбанк» страхового відшкодування, а відтак впевнитись в обгрунтованості позовних вимог позивача про стягнення з відповідача фактичних виплат в порядку регресу саме в розмірі 7629,28 грн., тому дані позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Ухвалюючи рішення у справі про відмову у задоволенні позову, суд враховує те, що відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, зважаючи на відмову у задоволенні позову, витрати по справі підлягають віднесенню за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 274, 352-355 ЦПК України, -
В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Кудрявцева