06 вересня 2023 року м. РівнеСправа №460/7118/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач-2), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 14.06.2022 №172850016380, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача-2 вжити заходів для повторного розгляду заяви від 08.06.2022 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 08.06.2022 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення їй як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка проживає на території посиленого радіологічного контролю, пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, відповідачем-1 відмовлено в призначенні такої пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач вважає, що маючи страховий стаж понад 40 років, вона набула право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи”. За наведених обставин, орган Пенсійного фонду протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Ухвалою від 21.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачам встановлено строк для подання відзиву.
Відповідач-1 подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю доданими до заяви про призначення пенсії документами не підтверджений, оскільки за змістом довідки від 05.04.2022 №298 ОСОБА_1 постійно проживала в означеній зоні, проте відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працювала: 16.07.1982 по 02.06.1986, з 01.12.1986 по 28.08.2006 та з 04.09.2006 по 02.05.2022 в м. Ровно (на даний час м. Рівне); з 27.06.1986 по 03.09.1986 - на території російської федерації. Тому період постійного проживання (постійної роботи) позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 0 років 03 місяці 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Просив у позові відмовити повністю.
Відповідач-2 подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. Період постійного проживання (постійної роботи) позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 0 років 03 місяці 21 день. Відтак, відсутні підстави для призначення позивачу бажаної пенсії. Крім того, зауважив, що спірне рішення було переглянуте відповідачем-2, за наслідками перегляду якого 20.10.2022 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бронне Березнівського району Рівненської області.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , повторно виданого 13.12.2018 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 4).
Згідно з довідкою від 05.04.2022 №298, виданою виконавчим комітетом Малинської сільської ради Березнівського району Рівненської області, позивач була зареєстрована та постійно проживала в с. Малинськ Березнівського району Рівненської області, зокрема, у періоди з 23.06.1987 по 29.02.1988, з 19.07.1989 по 25.10.1993.
08.06.2022 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з абз.1 п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абз.14 п.4.2 Порядку №22-1).
Так, відповідачем-1 за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача від 08.06.2022 та прийнято рішення від 14.06.2022 №172850016380 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24.08.2022 представник позивача звернувся до відповідача-2 із запитом на отримання публічної інформації, зокрема, що підстав відмови у призначенні пенсії.
Листом від 31.08.2022 №1700-0202-8/44688 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомлено представника позивача про те, що відповідач-2 володіє інформацією, яка задокументована, зокрема, у рішенні ГУ ПФУ в Харківській області.
Вважаючи означене рішення органу Пенсійного фонду протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, с. Малинськ Березнівського (нині Рівненського) району Рівненської області відноситься до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
В примітці до п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Суд зауважує, що за змістом частини другої статті 55 Закону №796-XII пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.
Таким чином, право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку має особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на забрудненій території з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993, а саме: на території зони посиленого радіоекологічного контролю протягом не менше 4 років.
При цьому, постійне проживання такої особи або постійна праця у таких зонах з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у зоні посиленого радіоекологічного контролю - на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Відтак, виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує з фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв'язку із постійним проживанням, або у зв'язку із роботою в такій місцевості. При цьому, як вбачається зі змісту ст. 55 вказаного Закону, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.09.2019 у справі №556/1172/17, які є обов'язковими для врахування судом відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Оцінюючи обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності у неї права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, суд враховує, що згідно з п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ч. 1). Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч. 4).
Відповідно до п. 2 Порядку №551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон), іншими актами законодавства.
Викладене кореспондується зі змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №551 чітко визначено, що саме посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” або “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” є єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наявність у позивача посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1 підтверджує той факт, що ОСОБА_1 з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року постійно проживала або постійно працювала чи постійно навчалася у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років, що дає їй право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
За змістом рішення відповідача-1 від 14.06.2022 №172850016380 орган Пенсійного фонду не заперечує наявність у позивача права на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, однак вважає, що при наявності у позивача страхового стажу понад 40 років у неї відсутня необхідна кількість страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Частиною третьою статті 55 №796-XII визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
При цьому, частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ обумовлено, що особам, з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема:
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Враховуючи, що відповідно до даних органу Пенсійного фонду страховий стаж позивача становить 40 років 8 місяців 12 днів, то позивач володіє достатньою кількістю стажу для призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку навіть без врахування його зменшення відповідно до ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ.
Водночас, при вирішенні питання про протиправність оспорюваного рішення судом встановлено, що листом від 31.08.2022 №1700-0202-8/44688 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомлено представника позивача, зокрема, про те, що відповідачем-2 направлено до ГУ ПФУ в Харківській області лист від 30.08.2022 №1700-0304-9/44651 щодо перегляду рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії з урахуванням зауважень, викладених у такому листі.
За змістом листа від 02.09.2022 №2000-0303-9/56101 ГУ ПФУ в Харківській області не погодилось із зауваженнями відповідача-2 та зазначило, що у разі надання заявницею письмового пояснення щодо проживання за місцем реєстрації під час роботи в м. Рівне з 23.06.1987 по 29.02.1988 та з 19.07.1989 по 25.10.1993, цей період буде враховано відповідно до пункту 1 частини другої статті 55 Закону №796-ХІІ.
Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Враховуючи положення абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після прийняття відповідачем-1 спірного рішення електронна пенсійна справа позивача засобами програмного забезпечення передана до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання такого позивача, тобто до ГУ ПФУ в Рівненській області.
Суд встановив, що 20.10.2022 ГУ ПФУ в Рівненській області за наслідками перегляду рішення відповідача-1 від 14.06.2022 №172850016380 прийнято нове рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за №172850016380.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на час звернення позивача за судовим захистом спірне рішення (№172850016380 від 14.06.2022) не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача, оскільки таке рішення було переглянуте органом Пенсійного фонду та за наслідками такого перегляду прийнято нове рішення (№172850016380 від 20.10.2022), яке не є предметом судового розгляду у цій справі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи, що після прийняття відповідачем-2 рішення №172850016380 від 20.10.2022 спірне рішення відповідача-1 (№172850016380 від 14.06.2022) жодним чином не впливає на права, свободи та інтереси позивача, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування суд вважає відсутніми.
За встановлених обставин, відсутні й підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача-2 вжити заходи для повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.06.2022, позаяк така заява відповідачем-2 була повторно розглянута за власною ініціативою, з прийняттям за наслідками такого повторного розгляду нового рішення (№172850016380 від 20.10.2022), правомірність якого позивач в межах цієї судової справи не заперечує.
Суд зауважує, що в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення таким суб'єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які, у даному випадку, відсутні.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи,5, Держпром,3, під.2, м.Харків, 61022. ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 06 вересня 2023 року.
Суддя Н.О. Дорошенко