Справа № 420/4858/22
07 вересня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №420/4858/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням від 03.06.2022 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно припинення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ТВБВ №10015/0602 ОПЧ філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ТВБВ №10015/0602 ОПЧ філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк». В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 10.02.2022 року.
Виконавчий лист по справі виданий 17.03.2023 року.
12.07.2023 року (вх. 23358/23) до суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України.
Ухвалою від 24.07.2023 року вказану заяву на підставі абзацу 2 ч. 5 ст. 383 КАС України повернуто заявнику без розгляду.
25.08.2023 року (вх. 29046/23) до суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання Рішення від 03.06.2022, а саме: 1.1. відповідач в розрахунку пенсії позивачці та в розрахунку боргу за період з 01.01.2021 р. по квітень 2023 року у протоколі/розпорядженні № 951370839585 від 05.04.2023 р. на момент нарахування/фактичної виплати пенсії на 05.04.2023 протиправно не врахував - а. вимоги ст. 4, 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII та наявне посвідчення учасника війни серія НОМЕР_2 від 25.07.1996 р.; б. вимоги п. 7,8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; 1.2. відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію Позивачки за період з 01.01.2021 р. по момент фактичної виплати - 05.04.2023 р.; 15 16 2) Згідно до положень ч.ч.1-3 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов'язати відповідача - 2.1. здійснити розрахунок та виплату недоотриманої пенсії позивачки за період з 01.01.2021 р по теперішній час з урахуванням вимог ст. 4, 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII та наявного у позивачки посвідчення учасника війни, а також вимог п. 7,8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» за винятком сплачених сум; 2.2. здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну пенсію Позивачки з 01.01.2021 р.
В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що на виконання рішення від 03.06.2023 р., під час розрахунку пенсії позивача 05.04.2023 р., відповідач противоправно не врахував вимоги ст. 4, 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII та наявне посвідчення учасника війни, а також не врахував вік позивачки 99 років, що передбачає надбавку відповідно до постанови КМУ № 168 (набрала чинності 1 березня 2023 р.) для осіб 80 років і більше при розмірі пенсії менш, ніж 3120,00 грн.
Внаслідок протиправного розрахунку пенсії позивачу, відповідач також невірно розрахував і суму боргу з 01.01.2021 р. по 05.04.2023 р., що вбачається з листа відповідача від 01.05.2023 № 10248-9555/С-02/8-1500/23.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивачки за період з 01.01.2021 р. по момент фактичної виплати - травень 2023 р.
Вказані обставини слугували підставою звернення позивача із заявою про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчиненої на виконання рішення суду у справі №420/4858/22 (в порядку статті 383 КАС України).
Ухвалою від 31.08.2023 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі №4858/22. Розгляд заяви призначено з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 06.09.2023 року об 11 годині 30 хвилин.
До судового засідання сторони не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України заява розглянута в порядку письмового провадження.
07.09.2023 року до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшли заперечення на заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України.
В обґрунтування поданих заперечень представником відповідача зазначено, що резолютивною частиною рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 420/4858/22 Головне управління зобов'язано поновити позивачу виплату пенсії на визначений банківський рахунок. Жодних інших зобов'язань на Головне управління покладено не було. На виконання цього рішення суду пенсію було поновлено, що підтверджується Заявником і не є предметом спору у даній заяві. Відтак, рішення суду у даній справі виконане Головним управлінням у повному обсязі.
Відповідач вказує, що, у даній справі судом не розглядався спір щодо розміру, в якому має бути поновлена пенсія позивача, відтак і відсутні будь-які правові підстави звертатись до суду з заявою в порядку ст.. 383 КАС України у разі виникнення спору щодо розміру поновленої пенсії, оскільки фактично це є новим спором, який може бути вирішений виключно шляхом подання нової позовної заяви.
Дослідивши заяву та матеріали справи, в частині вказаної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду 03.06.2022 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно припинення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ТВБВ №10015/0602 ОПЧ філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ТВБВ №10015/0602 ОПЧ філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк». В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
09.08.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Суд вважає, що вказана бездіяльність відповідача не є належним виконанням рішення суду.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України при вирішенні спірних правовідносин по даній справі суд враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі №540/942/20, які полягають у тому, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються, а також те, що спір у даній справі фактично спрямований на виконання судового рішення, а та незгодою позивача із діями (бездіяльністю) відповідача щодо виконання судового рішення щодо неперерахування пенсії у розмірі, встановленому законом, на банківський рахунок.
Відповідно до ч.4(1) Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV враховуючи що пенсія позивачки призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та після набрання чинності зазначеним Законом не здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії - мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам. При цьому, пунктом 3 статті 42 Закону №1058-IV встановлено, що у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи, що пенсія позивачу призначена до 2011 року, то мінімальний розмір пенсії - непрацюючим особам, які досягли 65-річного віку, при страховому стажі для чоловіків 25 років, для жінок 20 років встановлюється - з 01.10.2022 в розмірі 2680 грн. (6700 грн. х 40 %) Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Далі Постанова КМУ № 168) з 1 березня поточного року підвищено мінімальну пенсійну виплату, а саме: для осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до 3120 гривень - особам, яким виповнилося 80 років, страховий стаж яких становить 25 років у чоловіків і 20 років у жінок.
Трудовою книжкою позивачки підтверджується, що трудовий стаж останньої складає більше 23 років. Відповідно до пункту 8 Постанови № 168 з 1 березня 2023 року встановлено щомісячну компенсаційну виплату особам, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік: яким виповнилося 80 років і більше - у розмірі до 570 гривень.
Крім цього, позивачка має посвідчення учасника ВВВ, тому відповідно до ч.4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” “... пенсії …підвищуються …іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність…”.
Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року №2195-IV, остання, відповідно до ч. 1 ст. 6 цього закону також має право на підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто також на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином належним виконанням рішення суду є здійснення перерахунку та виплата пенсії позивачу з урахуванням положень ст. 4, 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII та вимог п. 7,8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Щодо нарахування компенсації втрати частини доходів на нараховану пенсію позивача за період з 01.01.2021 року по 30.04.2023 року в сумі 70577,78 грн., суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Таким чином, положення зазначених статей Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Згідно п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Таким чином, основними умовами для виплати суми компенсації є:
1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії);
2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Отже, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
В свою чергу слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а.
Крім того слід зазначити, що, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Відповідно до позиції Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 817/621/18, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
З огляду на викладене, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
З наявних матеріалів справи вбачається, що виплата пенсії за спірний період відбулась, у травні 2023 року, а отже наявні підстави вважати, що відповідачем порушено строки виплати нарахованої пенсії.
Таким чином належним виконанням рішення суду є нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивачки за період з 01.01.2021 р. по момент фактичної виплати - 05.04.2023 р.
Отже, судом під час розгляду вказаної заяви встановлено, що відповідач на виконання рішення суду про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначний рахунок не вчинив дій щодо її належного перерахунку та виплати відповідно до вимог чинного законодавства України, що свідчить про неналежне виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії , які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не врахування вимог ст. 4, 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, вимог п. 7,8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» при здійсненні перераунку та виплати пенсії позивачу на виконання рішення суду є протиправною.
Частиною 6 ст.383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.249 (« Окремі ухвали суду») КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з ч.4,ч.5 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, застосовуючи правові висновки Верховного суду щодо спірних правовідносин, суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при виконанні рішення від 03.06.2022 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на визначений банківський рахунок без урахування положень ст. 4, 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII та вимог п. 7,8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та при здійсненні її виплати, а також нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену пенсію за період з 01.01.2021 року по момент фактичної виплати - 05.05.2023 року, що є порушенням ст. 129-1 Конституції України, ст. 370 КАС України;
- прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області заходів щодо виконання рішення від 03.06.2021 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на визначений банківський рахунок , з урахуванням висновків суду в даній справі та повідомити про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання ухвали суду законної сили;
- доведення до відома Пенсійного фонду України про ухилення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від здійснення повноважень по виконанню рішення суду щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на визначений банківський рахунок для поновлення прав ОСОБА_1 та необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З урахуванням положень ч.5 ст.249 КАС України, відповідно до якої, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Суд вважає, що вказана ухвала суду підлягає виконанню у місячний строк після набрання нею законної сили.
Керуючись ст. ст. 248, 249,383 КАС України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст.383 КАС України - задовольнити.
Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, довести до відома Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про обставини, встановлені в ухвалі суду.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при виконанні рішення від 03.06.2022 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на визначений банківський рахунок без урахування положень ст. 4, 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII та вимог п. 7,8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та при здійсненні її виплати, а також нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену пенсію за період з 01.01.2021 року по момент фактичної виплати - 05.05.2023 року, що є порушенням ст. 129-1 Конституції України, ст. 370 КАС України;
Повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність вжиття заходів щодо виконання рішення від 03.06.2021 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на визначений банківський рахунок, з урахуванням висновків суду в даній справі та повідомити про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання ухвали суду законної сили;
Довести до відома Пенсійного фонду України про ухилення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від здійснення повноважень по виконанню рішення суду щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 року на визначений банківський рахунок для поновлення прав ОСОБА_1 та необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійний фонд України, що ухвала суду підлягає виконанню у місячний строк після набрання нею законної сили.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити суд про виконання ухвали суду у двомісячний строк після набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк