07 вересня 2023 року справа № 340/3226/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - Управління 2) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії з 24 березня 2023 року.
Водночас просив суд зобов'язати Управління перерахувати пенсію, нарахувавши підвищення у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком як для репресованої особи, яку реабілітовано.
30 червня 2023 року суд залучив Управління 2 до участі у справі як іншого відповідача (а.с.61-62).
ОСОБА_1 стверджує, що розмір підвищення пенсії встановлено законом, а Управління керується приписами підзаконного нормативно-правового акту.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.47-49).
Пояснило, що заяву про перерахунок пенсії за віком розглянуло Управління 2, з правовим висновком якого погоджується.
Управління 2 також заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.65-66).
Пояснило, що під час перерахунку пенсії призначено виплату підвищення пенсії як для репресованої особи, яку реабілітовано, у розмірі, котрий встановлено Урядом України.
02 червня 2023 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.39-40).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Кіровоградської області (а.с.3-4).
23 березня 2023 року позивач отримав посвідчення особи, що має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років» (а.с.22).
24 березня 2023 ОСОБА_1 звернувся до Управління зі заявою про перерахунок пенсії за віком (виплата підвищення пенсії як для репресованої особи, яку реабілітовано) (а.с.72).
Автоматизована система розподілу заяв визначила, що останню має розглянути Управління 2 (а.с.65-66).
31 березня 2023 року Управління 2 прийняло рішення про перерахунок пенсії з 01 квітня того ж року (а.с.72).
Відповідач призначив виплату підвищення пенсії сумі 54,40 грн (а.с.72).
Підстава - приписи постанови Уряду України від 16 липня 2008 року №654 (далі - Постанова).
Під час перерахунку пенсії її розмір зріс з 4078,59 грн до 4756,07 грн (а.с.56).
Збільшення відбулось за рахунок зростання основного розміру пенсії за віком і призначення підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами пункту 4 Постанови встановлено, що з 01 вересня 2008 року репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні.
Отже, з дня набрання чинності Постановою Уряд України не змінював розмір підвищення пенсії.
Приписами пункту «г» частини 1 статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон) передбачено, що призначені пенсії підвищуються: репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Постає запитання: яким нормативно-правовим актом регулюються спірні правовідносини?
Так, приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Таким чином підвищення пенсії може бути встановлено тільки законом.
Приписи пункту «г» частини 1 статті 77 Закону набули чинності раніше, аніж Постанова.
Тому суд зробив висновок, що Уряд України втрутився в правове регулювання питання, яке відноситься до компетенції Верховної Ради України.
Отже, припис Постанови не відповідає положенням Основного Закону і Закону, так як у 2023 році мінімальний розмір пенсії за віком становить 2093 грн.
Половина від цієї суми в 20 разів більша, аніж розмір підвищення пенсії, який встановлено приписами Постанови.
Приписами частини 3 статті 7 КАС України встановлено, що у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Водночас суд зазначає наступне.
Так, приписами пункту 6 Розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 2) встановлено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», крім надбавок, передбачених пунктами «в»-«д» частини першої статті 21 зазначеного Закону. Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на підставі приписів Закону 2 (а.с.56).
Закон 2, як і припис пункту 6 Розділу 15 Закону 2, набрали чинності 01 січня 2004 року
На той час вже діяв припис пункту «г» частини 1 статті 77 Закону.
Розмір мінімальної пенсії за віком зростав щорічно.
Тому сума підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано, збільшувалась щороку.
Законодавець, переслідуючи мету зупинення зростання виплати підвищення пенсії, не вніс змін до припису пункту «г» частини 1 статті 77 Закону, а прийняв положення пункту 6 Розділу 15 Закону 2, яким обмежив виплату сталою величиною (підвищення пенсії, яке виплачувалось станом на 01 січня 2004 року).
Законодавець визначив, що обмеження тимчасове до прийняття відповідного закону.
Законодавець не пояснив, що то має бути за закон.
Такий закон не прийнято досі і обмеження з тимчасового стало постійним, оскільки діє упродовж 19 років.
Підсумовуючи суд зробив висновок, що діють два закони, один з яких передбачає збільшення розміру підвищення пенсії щорічно, а інший обмежує виплату сталою величиною, розмір якої індексується, упродовж 19 років.
Водночас держава відмовляється прийняти невідомо який закон, щоб врегулювати спірні правовідносини.
Нормотворча діяльність має бути оцінена судом, щоб обрати норму права, яку треба застосувати при вирішенні спору.
Так, приписами частини 1 статті 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 8 входить до Розділу 1 «Загальні засади» Основного Закону.
Отже, пронизує все тіло Конституції України, у тому числі поширює дію на законотворчу діяльність.
Сутнісний зміст принципу верховенства права розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таке розуміння слідує з того, що держава існує завдяки і заради людини.
Тому має проявляти любов до права і його носія.
Один з проявів любові - бути чесним.
Законодавець, дотримуючись принципу верховенства права, зобов'язаний приймати якісні закони: достатньо доступні; чітко сформульовані і передбачувані у застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Аналізуючи припис пункту 6 Розділу 15 Закону 2 через 19 років його дії, можна з впевненістю сказати, якими мотивами керувався законодавець, приймаючи норму права.
Так, законодавець прагнув зупинення збільшення виплати підвищення пенсії, не скасовуючи норми права, яка встановлювала щорічне зростання виплати, що породило неоднозначність розуміння.
У такому випадку обмеження мало обґрунтовуватись певними підставами, пояснення існування яких вбачали би зі змісту норми права.
Законодавець пов'язав обмеження зростання виплати з прийняттям відповідного закону, не роз'яснивши, що то має бути за закон.
Такий закон не прийнято упродовж 19 років.
Отже, припис пункту 6 Розділу 15 Закону 2 не задовільняє згаданих вимог якості закону, тому не відповідає положенням частини 1 статті 8 Конституції України.
Приписами частини 3 статті 7 КАС України встановлено, що у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Тому спірні правовідносини регулюються приписами Закону.
Підвищення пенсії як для репресованої особи, яку реабілітовано, становить 1046,50 грн.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування рішення Управління 2 про перерахунок пенсії в частині встановлення розміру підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано.
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правового висновку суду.
Постає запитання: кого суд може зобов'язати повторно розглянути заяву?
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Отже, Управління не могло і не може розглядати заяву.
Порядком не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву мають повторно застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.
Таке і неможливе, бо суд має визначити у рішенні кого зобов'язувати вчиняти дії.
Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку.
Ним є Управління 2.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 31 березня 2023 року стосовно перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 в частині встановлення розміру підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 березня 2023 року в частині встановлення розміру підвищення пенсії репресованої особи, яку реабілітовано, врахувавши правовий висновок суду.
Відмовити у задоволені позову в іншій частині вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ