Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 вересня 2023 року Справа№200/3027/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
до відповідача 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та щодо неврахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1998 по 31.01.1998, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок пенсії з 03.05.2023 року відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1998 по 31.01.1998, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та щодо неврахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1998 по 31.01.1998, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок пенсії з 03.05.2023 року відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1998 по 31.01.1998, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 03.05.2023 року йому призначено пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що ознайомившись із розрахунком розміру своєї пенсії, він виявив, що відповідач нарахував її в значно меншому розмірі ніж передбачено Законом, а саме з порушенням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач вказує, що протиправність своїх дій відповідач пояснив тим, що у позивача не має 15 років стажу роботи з повним робочим днем під землею за Списком № 1. На адвокатський запит відповідачем було повідомлено листом від 23.06.2023 року № 7870/02-16, що до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею не враховано періоди роботи: з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, оскільки відсутні довідки пільгового характеру відповідно до п.20 Постанови 637; з 27.03.1995 по 31.03.1995 (5дн.), з 30.09.1996 по 02.10.1996 (3дн.), з 24.01.1997 по 31.01.1997 (8дн.), 28.06.2014 по 30.06.2014 (3дн.), з 31.03.2015 по 31.03.2015 (1дн.), з 30.07.2015 по 31.07.2015 (2дн.), з 26.08.2015 по 31.08.2015 (6дн.), з 28.12.2019 по 31.12.2019 (4дн.) - відпустка без оплати; з 17.05.1998 по 31.05.1998 (15дн.), 25.02.2018 по 28.02.2018 (4дн)- участь у страйках; з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 01.02.2022 по 04.02.2022, 29.03.2022 по 31.03.2022, з 01.05.2022 по 17.05.2022, 20.12.2019 по 27.12.19 - змушений простій; з 13.03.2018 по 23.03.2018, 05.02.2022 по 09.02.2022 - попереднє навчання, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, оскільки відсутня сплата внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Крім того в листі від 23.06.2023 №7870/02-16 зазначено, що до пільгового стажу заявника безпідставно враховано період відпусток без збереження заробітної плати та голодного бунту за період роботи з 23.09.2013 по 05.03.2018, інформація про які міститься в пільговій довідці від 06.06.2022 №1-676. До пільгового стажу заявника безпідставно враховано простої за період роботи з 01.02.2022 по 30.06.2022, оскільки в довідці від 03.02.2023 №182 відсутня інформація про те, що вони пов'язані з виробничою необхідністю. Позивач зазначає, що 19.06.2023 року відповідно до листа управління переглянуто стаж заявника та його пільговий стаж для визначення права становить 14 років 7 місяців 4 дні, отже положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не були застосовані про розрахунку розміру пенсії.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсії в належному розмірі. Позивач наголошує, що при вирішенні питання щодо зарахування до пільгового стажу часу перебування у відпустці без оплати, простої та участі у страйках, відповідач не відповідач не з'ясував чи пов'язані були дні простоїв з виробничою необхідністю. Крім того позивач зазначає, що вимога відповідача надати довідку відповідно до п. 20 Порядку № 637 є безпідставною, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Позивач вказує, що записами його трудової книжки підтвердженого пільговий характер робіт у спірний період, отже, вимога надати довідку є протиправною. Також позивач звертає увагу на те, що не зарахування до пільгового стажу період роботи через несплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є протиправним, оскільки позивач не може нести відповідальність за несплату підприємством відповідних внесків до державного бюджету.
З огляду на зазначені обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач 1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач 1 зазначає, що позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії від 03.05.2023 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заява про призначення пенсії розглядалась за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області позивачу було призначено пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при наявності страхового стажу 37 роки 04 місяці 22 дні, в тому числі пільгового стажу - 14 років 08 місяців 08 днів.
Відповідач 1 наголошує, що оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управління ПФУ в Донецькій області, після призначення пенсії, ГУ ПФУ в Донецькій області було здійснено перевірку обчислення та нарахування страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 відповідно до доданих до заяви про призначення пенсії документів та направлено лист від 22.05.2023 № 0500-0301-9/42919 щодо перегляду розрахунку пільгового стажу позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області. За результатами доопрацювання ЕПС заявника Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області, згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж позивача склав - 23 роки 04 місяці 22 дні, пільговий стаж роботи для визначення права становить 14 років 07 місяців 04 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком 1 становить 03 роки 01 місяць 17 днів, пільговий стаж відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 становить 11 років 05 місяців 17 днів. До пільгового стажу, в тому числі який дає право на розрахунок розміру пенсії заявника відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», не зараховані періоди згідно записів трудової книжки від 03.09.1990 серії НОМЕР_1 : з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, оскільки довідки пільгового характеру не надавались. Пільговий стаж за Списком 1 за період з 01.01.199 по 17.02.2002 обчислено на підставі індивідуальних відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні. Згідно довідки від 06.06.2022 № 1-675, виданої ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля»: з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, оскільки заявник перебував у відпустках без збереження заробітної плати; з 24.01.1998 по 31.01.1998 враховано за результатами перегляду ЕПС заявника, натомість виключено період роботи з 24.01.1997 по 31.01.1997, оскільки заявник перебував у відпустках без збереження заробітної плати; з 17.05.1998 по 31.05.1998, оскільки заявник приймав участь у страйку. Згідно довідки від 28.02.2023 № 168, виданої ТОВ «Краснолиманське»: з 13.03.2018 по 23.03.2018, з 01.02.2022 по 09.02.2022, оскільки заявник проходив попереднє навчання з техніки безпеки; з 20.12.2019 по 27.12.2019, оскільки заявник перебував у відпустці без збереження заробітної плати; з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, перебував у простоях, відомості, про те що вони пов'язані з виробничою необхідністю відсутні; з 01.07.2022 по 29.08.2022, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості щодо сплати страхових внесків за зазначений період. Згідно довідки від 06.06.2022 № 1-676, виданої ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля»: з 27.11.2020 по 27.01.2022, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості щодо сплати страхових внесків за зазначений період.
Щодо перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відповідач 1 зазначає, що статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідач 1звертає увагу на те, що через відсутність у позивача стажу роботи 15 років за Списком № 1, підстави для перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відсутні.
Також відповідач 1 вказує на відсутність протиправності в його діях, оскільки відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява ОСОБА_1 надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області. Заяву позивача від 03.05.2023 про призначення пенсії було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області. Як наслідок, Головним управлінням ПФУ в Волинській області було доопрацьовано та приведено у відповідність розрахунок страхового та пільгового стажу позивача, що підтверджується листом від 15.06.2023 № 0300-0302-9/33581. Враховуючи вищенаведене на думку відповідача 1 не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи викладені обставини відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Відповідач 2 не погодившись з доводами позивача викладеними у позовній заяві надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач 2 у відзиві посилається на те, що 03.05.2023 року позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на час звернення до суду позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Відповідач 2 зазначає, що при прийнятті рішення про призначення пенсії позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею не враховано періоди роботи: з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, оскільки відсутні довідки пільгового характеру відповідно до п. 20 Порядку № 637; з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1997 по 31.01.1997, 28.06.2014 по 30.06.2014, 31.05.2015 по 31.03.2015, 30.07.2015 по 31.07.2015, 26.08.2015 по 31.08.2015, 28.12.2019 по 31.12.2019 - відпустка без оплати; з 17.05.1998 по 31.05.1998, 25.02.2018 по 28.02.2018 - участь у страйках; з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 01.02.2022 по 04.02.2022, 29.03.2022 по 31.03.2022, з 01.05.2022 по 17.05.2022, з 20.12.2019 по 27.12.2019 - змушений простій; з 13.03.2018 по 23.03.2018, 02.05.2022 по 09.02.2022 - попереднє навчання; з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, оскільки відсутня сплата внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідач 2 вважає, що приймаючи рішення про не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу на підземних роботах діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавством, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року витребував у Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області письмові пояснення стосовно того, який територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює саме розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , розрахунок стажу позивача; у Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області усі матеріали за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 03.05.2023 року, розрахунок стажу, індивідуальні відомості про застраховану особу.
На виконання вимог ухвали суду від 08 серпня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано до суду додаткові пояснення, відповідно до яких останній повідомив суд, що пенсію ОСОБА_1 призначено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області з 31.03.2023, отже розрахунок розміру пенсії позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується пaспортом у формі ID-картки № НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 03.05.2023 року звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи екстериторіальний принцип заява позивача від 03.05.2023 року була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується учасниками справи.
Судом встановлено, що позивачу на підставі рішення № 057250005133 від 16.05.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області з 31.03.2023 року призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно протоколу про призначення пенсії встановлено, що на дату розрахунку 11.05.2023 року страховий стаж позивача складав - 37 років 4 місяці 22 дні, роботи за списком № 1 - 14 років 8 місяців 8 днів. Розмір пенсії з надбавками з 31.03.2023 року становив 8731,15 грн.
З відзиву на позовну заяву відповідача 1 судом встановлено, що ГУ ПФУ в Донецькій області було здіснено перевірку обчислення та нарахування страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 відповідно до доданих до заяви про призначення пенсії документів та направлено лист від 22.05.2023 № 0500-0301-9/42919 щодо перегляду розрахунку пільгового стажу позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області.
За результатами доопрацювання ЕПС заявника Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області, згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж позивача склав - 23 роки 04 місяці 22 дні, пільговий стаж роботи для визначення права становить 14 років 07 місяців 04 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком 1 становить 03 роки 01 місяць 17 днів, пільговий стаж відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 становить 11 років 05 місяців 17 днів, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 19.06.2023 року.
На підставі відзиву відповідача 2 та наданого розрахунку стажу позивача встановлено, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано наступні періоди роботи:
- з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, оскільки відсутні довідки пільгового характеру відповідно до п. 20 Порядку № 637;
- з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1997 по 31.01.1997, 28.06.2014 по 30.06.2014, 31.05.2015 по 31.03.2015, 30.07.2015 по 31.07.2015, 26.08.2015 по 31.08.2015, 28.12.2019 по 31.12.2019 - відпустка без оплати;
- з 17.05.1998 по 31.05.1998, 25.02.2018 по 28.02.2018 - участь у страйках;
- з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 01.02.2022 по 04.02.2022, 29.03.2022 по 31.03.2022, з 01.05.2022 по 17.05.2022, з 20.12.2019 по 27.12.2019 - змушений простій;
- з 13.03.2018 по 23.03.2018, 02.05.2022 по 09.02.2022 - попереднє навчання;
- з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, оскільки відсутня сплата внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із адвокатським запитом, відповідно до якого просила повідомити інформації - на якій підставі до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_3 ) не враховано періоди роботи з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1998 по 31.01.1998, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, інформацію - на якій підставі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_3 ), не розраховувався його пільговий стаж роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_4 , інформацію - скільки РОКІВ, МІСЯЦІВ та ДНІВ не враховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_3 ).
Листом від 23.06.2023 року № 7870/02-16 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило представника позивача, що 03.05.2023 засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 надав заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області, що передбачено пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами). З 31.03.2023 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону №1058 з урахуванням страхового стажу 37 років 4 місяців 22 днів, в тому числі пільгового стажу - 14 років 8 місяців 8 днів. При опрацюванні пенсійної справи: до пільгового стажу заявника безпідставно враховано період відпусток без збереження заробітної плати та голодного бунту за період роботи з 23.09.2013 по 05.03.2018, інформація про які міститься в пільговій довідці від 06.06.2022 №1-676. До пільгового стажу заявника безпідставно враховано простої за період роботи з 01.02.2022 по 30.06.2022, оскільки в довідці від 03.02.2023 №182 відсутня інформація про те, що вони пов'язані з виробничою необхідністю. Головним управлінням, для перевірки правильності зарахування зазначених періодів до пільгового стажу заявника, було направлено лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області. 19.06.2023 відповідно до листа Головного управління переглянуто стаж заявника. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 37 років 4 місяців 22 днів, з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №1 - 14 років. Пільговий стаж для визначення права становить 14 років 7 місяців 4 дні в тому числі: пільговий стаж роботи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 31.03.1994 №202 - 4 роки 6 місяців 23 дні; пільговий стаж за провідними підземними професіями - 6 років 10 місяців 24 дні; пільговий стаж за Списком №1 - 3 роки 1 місяць 17 днів. За результатами розгляду заяви згідно наданих документів до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею не враховано періоди роботи: з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, оскільки відсутні довідки пільгового характеру відповідно до п.20 Постанови 637; з 27.03.1995 по 31.03.1995 (5дн.), з 30.09.1996 по 02.10.1996 (3дн.), з 24.01.1997 по 31.01.1997 (8дн.), 28.06.2014 по 30.06.2014 (3дн.), з 31.03.2015 по 31.03.2015 (1дн.), з 30.07.2015 по 31.07.2015 (2дн.), з 26.08.2015 по 31.08.2015 (6дн.), з 28.12.2019 по 31.12.2019 (4дн.) - відпустка без оплати; з 17.05.1998 по 31.05.1998 (15дн.), 25.02.2018 по 28.02.2018 (4дн)- участь у страйках; з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 01.02.2022 по 04.02.2022, 29.03.2022 по 31.03.2022, з 01.05.2022 по 17.05.2022, 20.12.2019 по 27.12.19 - змушений простій; з 13.03.2018 по 23.03.2018, 05.02.2022 по 09.02.2022 - попереднє навчання, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, оскільки відсутня сплата внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач не погодившись з діями відповідачів щодо не врахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи та не розрахунком розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.7, 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 2 не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 08.04.1991 року по 26.06.1991 року, з 17.07.1991 року по 09.12.1991 року, з 27.07.1998 року по 26.09.1998 року, з 28.09.1998 року по 31.12.1998 року, оскільки позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії не були надані довідки пільгового характеру відповідно до п. 20 Порядку № 637.
Однак суд вважає, що доводи відповідача 2 щодо не зарахування періодів роботи з 08.04.1991 року по 26.06.1991 року, з 17.07.1991 року по 09.12.1991 року, з 27.07.1998 року по 26.09.1998 року, з 28.09.1998 року по 31.12.1998 року до пільгового стажу через відсутність довідок, що підтверджують пільговий характер робіт позивача безпідставними, та звертає увагу на те, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а довідка надається лише за умови, що у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу.
Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_5 ОСОБА_1 встановлено, що позивач 14.03.1991 року був прийнятий до Гірницького ШСУ треста «Селидіввуглестрой» на посаду учня електрослюсаря чергового по ремонту обладнання та направлений на дільницю № 3, 08.04.1991 року переведений учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, 26.06.1991 року звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики; 17.07.1991 року прийнятий до Гірницького ШСУ треста «Селидіввуглестрой» електрослюсарем підземним 3 розряду та направлений на дільницю № 3, 09.12.1991 року звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики; 27.07.1998 року до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Красноармійська - Західна № 1» ДХК «Макіїввугілля» на посаду гірничомонтажника 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті тимчасово, 26.09.1998 року звільнений у зв'язку з закінченням строку контракту; 28.09.1998 року до ДВАТ «Шахта «Красноармійська - Західна № 1» на посаду гірничомонтажника 4 розряду з повним робочим днем в шахті, 17.02.2002 року звільнений за згодою сторін.
З аналізу трудової книжки вбачається, що позивач у спірні періоди працював повний робочий день в шахті на посаді «учня електрослюсаря підземного», «електрослюсарем підземним», «гірничомонтажником підземним».
Суд зазначає, що вищезазначена професії, за якими позивач працював у спірний період віднесені до Списків № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24.03.1994 року, а також передбачені Постановою Кабінету міністрів України № 202 від від.03.1994 року, якою затверджені Списки робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Суд зазначає, що записи трудової книжки позивача засвідчують, що позивач у період з 08.04.1991 року по 26.06.1991 року, з 17.07.1991 року по 09.12.1991 року, з 27.07.1998 року по 26.09.1998 року, з 28.09.1998 року по 31.12.1998 року працював повний робочий день у шахті на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи те, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача підтверджується наявними записами у трудовій книжці НОМЕР_4 .
Отже, періоди роботи позивача з 08.04.1991 року по 26.06.1991 року, з 17.07.1991 року по 09.12.1991 року, з 27.07.1998 року по 26.09.1998 року, з 28.09.1998 року по 31.12.1998 року відповідач 2 мав право зарахувати на підставі запис у трудовій книжці позивача.
Таким чином позовні вимоги щодо зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 08.04.1991 року по 26.06.1991 року, з 17.07.1991 року по 09.12.1991 року, з 27.07.1998 року по 26.09.1998 року, з 28.09.1998 року по 31.12.1998 року підлягають задоволенню.
Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 27.03.1995 року по 31.03.1995 року, з 30.09.1996 року по 02.10.1996 року, з 24.01.1997 року по 31.01.1997 року, 28.12.2019 року по 31.12.2019 року, оскільки позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати, з 31.05.2020 року по 05.08.2020 року, з 01.11.2020 року по 07.11.2020 року, оскільки позивач перебував у простої, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як вбачається із ст. 4 Закону України «Про відпустки», відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України «Про відпустки» відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Поряд з цим, в листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року № 713/039/161-16 надано роз'яснення в якому зазначено, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
У постанові від 19.03.2019 року у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році. За змістом частин 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем періоди простоїв та безоплатних відпусток не зараховано без зазначення будь-яких причин. Водночас, суд констатує, що відповідач не скористався повноваженнями, наданими йому положеннями ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV щодо витребування відповідних документів від підприємств-роботодавців позивача.
Судом встановлено, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки у 1995 році, 1996 році, 1997 році, у 2019 році не перевищує одного місяця в календарному році, проте, відповідач періоди роботи з 27.03.1995 року по 31.03.1995 року, з 30.09.1996 року по 02.10.1996 року, з 24.01.1997 року по 31.01.1997 року, 28.12.2019 року по 31.12.2019 року до пільгового стажу позивача не зарахував без зазначення причин та будь-яких дій направлених на з'ясування чи були вони пов'язані з виробничою необхідністю не вчинив, з огляду на що такі дії відповідача-2 щодо незарахування цих періодів до пільгового стажу позивача в контексті спірних правовідносин є передчасними.
При цьому, суд зазначає, що сукупна кількість днів простою у 2020 році перевищує один місяць в календарному році, отже, враховуючи, що відповідач 2 не зарахував час простою у 2020 році без зазначення причин та будь-яких дій направлених на з'ясування чи були вони пов'язані з виробничою необхідністю не вчинив, суд вважає, що час простою за період з 31.05.2020 року по 05.08.2020 року, з 01.11.2020 року по 07.11.2020 року може бути зарахований до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи як один місяць в календарному році.
Отже, висновок відповідача-2 про відсутність підстав для зарахування періоду простою та безоплатної відпустки до пільгового стажу позивача є не обґрунтованим, прийнятим без врахування всіх обставин.
Крім того, суд звертає увагу на те, що представник позивача просив суд зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 24.01.1998 року по 31.01.1998 року, який не зарахований через перебування позивача у відпустці без оплати, проте, з матеріалів справи встановлено, що відповідач 2 не зарахував період роботи з 24.01.1997 року по 31.01.1997 року, отже суд вважає, що представником позивача допущено технічну описку, а отже приходить висновку про застосування вимог ч. 2 ст. 9 КАС України та виходить за межі позовних вимог та зобов'язує зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею саме період роботи з 24.01.1997 року по 31.01.1997 року.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 17.05.1998 року по 31.05.1998 року через участь позивача у страйку, суд зазначає, що о відповідно до ст. 27 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 03.03.1998 №137/98-ВР (далі - Закон №137/98-ВР), участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 18 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів” визначено, що відповідно до статті 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Порядок здійснення права на страйк встановлюється цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 “Про порядок вирішення колективних трудових спорів”, організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
Статтею 2-1 Кодексу законів про працю України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Згідно ст. 28 Закону № 137/98-ВР, організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
З аналізу наведених норм вбачається, що перебування у страйках не зараховується, зокрема до пільгового стажу у разі визнання такого страйку судом незаконним. Тобто, зазначеними нормами передбачено гарантії щодо зарахування до трудового та спеціального стажу працівника, часу його участі у страйку.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 05 червня 2013 року К/9991/14946/11.
Суд зазначає, що жодних доказів прийняття позивачем участі у страйку/стайках визнаних незаконними у судовому порядку, відповідачем суду не представлено. Крім того суд зазначає, що відповідач 2 не посилається на такі обставини та докази, які їх підтверджують, їх дослідження, а також жодної правової оцінки з цього приводу не надає.
З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що період роботи з 17.05.1998 року по 31.05.1998 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 13.03.2018 року по 29.03.2018 року, з 01.02.2022 року по 09.02.2022 року, який не зарахований оскільки позивач проходив попереднє навчання з техніки безпеки та не мав шкідливих умов праці, оплачувалась на загальних підставах та не мала пільгового характеру, суд зазначає, що вказані відповідачем 2 підстави для не зарахування зазначених періодів до пільгового стажу спростовуються матеріалами справи.
Так, згідно записів у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж зазначено, що позивач 13.03.2018 року прийнятий до ТОВ «Краснолиманське» на посаду гірника очисного забою, також 01.02.2022 року позивач був прийнятий до ТОВ «Краснолиманське» також на посаду гірника очисного забою. Відповідно до записів у трудовій книжці не визначено, що позивач проходив відповідне навчання.
Крім того, з довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 168 від 21.02.2023 року, виданої ТОВ «Краснолиманське» встановлено, що з 13.03.2018 року по 23.03.2018 року та з 01.02.2022 року по 09.02.2022 року проходив навчання з ТБ, та у зазначені періоди отримував заробітну плату по тарифній ставці першого розряду підземного робітника загальної групи тарифних ставок.
При цьому згідно зазначеної довідки визначено, що позивач з 13.03.2018 року та з 01.02.2022 року відповідно виконував роботи на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших робіт з метою добування вугілля за професією гірника очисного забою дільниці з видобування вугілля з повним підземним робочим днем в шахті.
Отже, позивач з 13.03.2018 року по 23.03.2018 року та з 01.09.2022 року по 09.02.2022 року виконував гірничі роботи на посаді гірника очисного забою підземного та отримував заробітну плату по тарифній ставці першого розряду підземного робітника, З огляду на зазначене суд приходить висновку, що вказані періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею.
Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 27.11.2020 року по 27.01.2022 року, з 01.07.2022 року по 29.08.2022 року через не сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд наголошує наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
У частині 9 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Тобто, Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» в розумінні зазначених норм Закону є страхувальниками та на них покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Судом з копії трудової книжки позивача встановлено, що позивач з 15.06.2020 року по 02.02.2021 року працював у Відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Таким чином, обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», які здійснили нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Суд зазначає, що фактично, внаслідок невиконання Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 31 жовтня 2019 року № 266/1994/17.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що сам факт не зарахування сум єдиного соціального внеску, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду та Державної податкової служби, про що стверджує відповідач, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні йому страхового та пільгового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів.
Враховуючи положення частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд приходить висновку, що відповідач 2 протиправно не зарахувало до пільгового та страхового стажу позивача періоди роботи з 27.11.2020 року по 27.01.2022 року та з 01.07.2022 року по 29.08.2022 року, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків (п. 2 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383).
Суд зазначає, що згідно протоколу про перерахунок пенсії від 19.06.2023 року встановлено, що пільговий стаж позивача становить 14 років 7 місяців 4 днів, що також підтверджується відповідачами у наданих до суду відзивах.
Враховуючи, що суд прийшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 08.04.1991 року по 26.06.1991 року, з 17.07.1991 року по 09.12.1991 року, з 27.03.1995 року по 31.03.1995 року, з 30.09.1996 року по 02.10.1996 року, з 24.01.1997 року по 31.01.1997 року, з 17.05.1998 року по 31.05.1998 року, з 27.07.1998 року по 26.09.1998 року, з 28.09.1998 року по 31.12.1998 року, з 13.03.2018 року по 29.03.2018 року, з 28.12.2019 року по 31.12.2019 року, з 31.05.2020 року по 05.08.2020 року та з 01.11.2020 року по 07.11.2020 року як один місяць в календарному році, з 27.11.2020 року по 27.01.2022 року, з 01.02.2022 року по 09.02.2022 року, з 01.07.2022 року по 29.08.2022 року та необхідність зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи, суд вважає, що пільгового стажу за Списком № 1 з повним робочим днем під землею позивача буде перевищувати 15 років, суд приходить висновку про зобов'язання відповідача 2 здійснити перерахунок пенсії з 03.05.2023 року відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись перерахунок пенсії та зараховувати спірни періоди роботи до пільгового стажу, суд зазначає про таке.
30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України Документ сформований в системі від 16 березня 2021 року за № 339/35961.
Зазначеною постановою були внесені зміни в тому числі до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).
Внесені зміни передбачають застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 1 квітня 2021 року, відповідно до якого заяви про призначення/перерахунок пенсії опрацьовуються бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає особа, що звернулась із цією заявою.
Запровадження принципу екстериторіальності відбувалось задля: створення єдиного підходу до застосування пенсійного законодавства; централізованої прозорої системи контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізації особистих контактів з громадянами; відв'язки звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).
Заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Згідно п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Відповідно до п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що: із заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто до сервісного центру) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1); при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, […] сканує документи; на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; […] (п. 4.2); після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2); принцип екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок), незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території; після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіального органу Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10); виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява ОСОБА_1 про призначення пенсії від 03.05.2023 року надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області та була розглянута зазначеними Пенсійним фондом.
Як наслідок, Головним управлінням ПФУ в Волинській області було доопрацьовано та приведено у відповідність розрахунок страхового та пільгового стажа позивача, що підтверджується листом від 15.06.2023 року № 0300-0302-9/33581.
Крім того з наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області додаткових пояснень встановлено, що пенсію ОСОБА_1 призначено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області з 31.03.2023, отже розрахунок розміру пенсії позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області.
З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що спірні періоди роботи позивача не були зараховані до пільгового стажу саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області, що у подальшому призвело до розрахунку розміру пенсії позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області без врахування положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на зазначене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та щодо неврахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1997 по 31.01.1997, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020 та з 01.11.2020 по 07.11.2020 як один місяць у календарному році, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 03.05.2023 року відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1997 по 31.01.1997, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020 та з 01.11.2020 по 07.11.2020 як один місяць у календарному році, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що підставою звернення до суду з даним позовом стали протиправні дії відповідача, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та щодо неврахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1998 по 31.01.1998, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок пенсії з 03.05.2023 року відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1998 по 31.01.1998, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та щодо неврахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1997 по 31.01.1997, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020 та з 01.11.2020 по 07.11.2020 як один місяць у календарному році, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В) здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок пенсії з 03.05.2023 року відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів з 08.04.1991 по 26.06.1991, з 17.07.1991 по 09.12.1991, з 27.03.1995 по 31.03.1995, з 30.09.1996 по 02.10.1996, з 24.01.1997 по 31.01.1997, з 17.05.1998 по 31.05.1998, з 27.07.1998 по 26.09.1998, з 28.09.1998 по 31.12.1998, з 13.03.2018 по 29.03.2018, з 28.12.2019 по 31.12.2019, з 31.05.2020 по 05.08.2020 та з 01.11.2020 по 07.11.2020 як один місяць у календарному році, з 27.11.2020 по 27.01.2022, з 01.02.2022 по 09.02.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022.
В частині позовних вимог заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів з 31.05.2020 по 05.08.2020, з 01.11.2020 по 07.11.2020 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 07 вересня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська