Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 вересня 2023 року Справа№200/2950/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник за довіреністю Дяченко Олексій Володимирович (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), звернувся через підсистему “Електронний суд” до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій Військової частини НОМЕР_1 протиправними щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020; зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; визнання дій військової частини НОМЕР_1 протиправними щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 03.01.2021, грошової компенсації за 30 днів невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за 84 дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021; зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 03.01.2021, грошової компенсації за 30 днів невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за 84 дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. В обґрунтування зазначив, що при встановлені розміру посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 30.01.2020 по 03.01.2021 відповідачем мав був застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений станом на 01 січня відповідного календарного року, оскільки з дня набрання рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до внесення змін Постановою №103.
11 липня 2023 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що з 02.01.2016 по 03.01.2021 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . В момент нарахування та виплати грошового забезпечення військова частина НОМЕР_1 керувалася постановою КМУ №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови КМУ №704 (де діяли вимоги «… Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14») згідно якої всі належні суми грошового забезпечення виплачені у повному обсязі. Після набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 №826/6453/18 роз'яснень щодо перерахунку/виплати грошового забезпечення до військової частини не надходило. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши заяви по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 у період з 02.01.2016 по 03.01.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягами з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2016 №2 та від 30.12.2020 №299.
Згідно витягу з наказу про звільнення позивачу встановлено здійснити виплату грошової компенсації за 30 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік, грошову компенсацію за 84 дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2020 роки у сумі 33699,26 грн.
Суд зауважує, що при здійсненні розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 30.01.2020 по 30.01.2021 включно та виплат, належних йому при звільненні (грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку) Військова частина застосувала розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року помножений на тарифний коефіцієнт, що підтверджується довідкою про виплату грошового забезпечення.
Вважаючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 допущено заниження сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, з 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного суд доходить до висновку, що саме з 29.01.2020 дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не на 01.01.2018, у зв'язку з чим виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Аналогічний висновок висловлено Верховний Судом у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21.
Враховуючи наведене, суд доходить переконання, що дії відповідача (в межах заявлених позовних вимог) щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та грошового забезпечення з 01.01.2021 по 03.01.2021 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2021 Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", є неправомірними. З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за 30 днів невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік та за 84 дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абз.3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення
Отже, оскільки допомога на оздоровлення та компенсація за дні невикористаної відпустки розраховується з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням в структурі місячного грошового забезпечення, то позивачеві виплачувалася матеріальна допомога на оздоровлення за 2020 рік та грошова компенсація за дні невикористаної відпустки у меншому, ніж належало, розмірі. З урахуванням викладеного позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Вимоги в частині зобов'язання провести виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб заявлено на майбутнє, порушень в цій частині судом не встановлено. Довідками про грошового забезпечення та інші види винагород позивача за 2020 - 2022 роки підтверджується 100% компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, обчисленого з виплачених сум, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, а також грошового забезпечення з 01.01.2021 по 03.01.2021, грошової компенсації за 30 днів невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за 84 дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, а також грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 03.01.2021, грошової компенсації за 30 днів невикористаної щорічної відпустки, грошової компенсації за 84 дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош