Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 вересня 2023 року Справа№200/3089/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), відповідно до якої просив:
- визнати бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.10.2022 року по 30.11.2022 року в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах - протиправною;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.10.2022 року по 30.11.2022 року в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених раніше виплат додаткової винагороди за цей період.
07.07.2023 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить суд, зокрема:
- визнати бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, що встановлена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 року, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії за період з 09.10.2022 року по 30.11.2022 року в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах - протиправною;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.10.2022 року по 30.11.2022 року в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених раніше виплат додаткової винагороди за цей період.
Дана заява приймається судом до розгляду, у зв'язку з чим розгляд справи та ухвалення цього рішення здійснюються судом з її урахуванням.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він проходив військову службу в НОМЕР_5 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України у період з 29.04.2022 року по 23.01.2023 року.
Як вказує позивач, у період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року включно виплата позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі (тобто до 100000,00 грн. на місяць), незважаючи на участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не виплачувалась.
За наведених обставин позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати зазначеної додаткової винагороди за спірний період, долучивши до неї довідку про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Сумської області від 08.01.2023 року № 4315, видану командиром Військової частини НОМЕР_6 .
Листом від 23.05.2023 року № 11-4184 відповідач, у відповідь на подану позивачем заяву, повідомив останнього, що надана довідка від 08.01.2023 року № 4315 не відповідає вимогам наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 року № 628-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", з огляду на наявність у вказаній довідці (всупереч вимогам цих наказів) лише однієї підстави для її видачі, а саме - бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165 (гриф) від 16.09.2022 року.
Враховуючи таке, відповідачем у даному листі вказано, що довідка від 08.01.2023 року № 4315, яка була видана командиром Військової частини НОМЕР_6 , не може бути підставою для включення позивача до наказу про виплату підвищеної винагороди до 100 000 грн.
Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 09.10.2022 року по 30.11.2022 року протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законом.
Зокрема, як вказує відповідач у відзиві на позов, на виконання пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ № 392-АГ від 30.07.2022 року "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", яким визначаються підстави і умови нарахування і виплати додаткової винагороди, у тому числі перелік документів, які оформлюються для здійснення нарахування і виплати цієї винагороди (пункти 4, 5, тощо).
Обов'язок оформлення документів, необхідних для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди, відповідно до наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ покладається на начальників органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), які ведуть або вели бойові дії, та до яких для виконання завдань відряджені військовослужбовці.
На підставі зазначених документів, які надаються командиром військової частини, до якої був відряджений військовослужбовець, командиром військової частини, на грошовому забезпеченні якої перебуває такий військовослужбовець, здійснюється нарахування коштів і видається наказ про виплату підвищеної додаткової винагороди цьому військовослужбовцю за дні безпосередньої участі у бойових діях чи заходах за відповідний період.
Враховуючи те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого був відряджений позивач, не було надано документів що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ (у тому числі довідки, згідно з якими нараховується виплата додаткової винагороди), підвищена додаткова винагорода позивачу за період перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_7 прикордонного загону не нараховувалась і не виплачувалась.
У той же час, як вказується позивачем, довідка від 08.01.2023 року № 4315, яка видана командиром Військової частини НОМЕР_6 відносно позивача, не відповідає встановленій формі через відсутність у ній обов'язкових підтверджуючих документів, як-то: журнал бойових дій, у якому повинно бути зафіксовано факт участі позивача у бойових діях чи заходах, та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу, у якому має бути зафіксовано кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях чи заходах. При цьому відповідач зауважує, що довідка від 08.01.2023 року № 4315 не була надана 105-м прикордонним загоном імені князя Володимира Великого для її розгляду та прийняття рішення до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у порядку, який визначено розпорядником коштів, - Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Також відповідач звертає увагу, що розпорядником коштів - Адміністрацією Державної прикордонної служби, у відповідь на запит зі спірного питання, підтверджено відсутність у відповідача правових підстав для нарахування та виплати позивачу підвищеної додаткової винагороди за період перебування позивача у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 (лист від 09.02.2023 року № 21/5748-23).
Додатково відповідач зазначає про те, що з грудня 2022 року наказ від 30.07.2022 року № 392-АГ був скасований наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 року № 628-АГ, однак цей наказ містить аналогічні положення щодо підстав та умов нарахування і виплати додаткової винагороди.
Як вказує відповідач, накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 року № 628-АГ не оскаржені та не визнані неправомірними у встановленому законом порядку, тобто є чинними.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі № 200/3089/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Даною ухвалою суду, на підставі клопотання позивача, яке було задоволено судом, у відповідача витребувано, зокрема, витяги з журналу бойових дій за період з 09.10.2022 року по 30.11.2022 року стосовно позивача.
У наданому суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про відсутність у нього вказаних документів, що унеможливлює їх надання до суду.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно з наказом Голови Державної прикордонної служби України від 18.04.2022 року № 365-ОС позивача зараховано у розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ).
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29.04.2022 року № 158-ОС позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення Військової частини НОМЕР_2 .
На підставі наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.07.2022 року № 152-ВВ позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_10 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_11 ) АДРЕСА_2 .
Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № (гриф)/25-2075-Е позивача передислоковано із 31-го прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_6 ).
Надалі, у період з 09.10.2022 року по 08.01.2023 року, позивач перебував у службовому відрядженні й оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_6 ).
25.11.2022 року відповідач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом про надання наявної інформації щодо безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях чи заходах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 168) та наказом від 30.07.2022 року № 392-АГ, за період виконання завдань протягом вересня 2022 року - жовтня 2022 року (лист від 25.11.2022 року № 22/2811-22-Вих), у відповідь на який начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про відсутність такої інформації.
Як видно з листа 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 29.11.2022 року № 22/4820-22-Вих, який був наданий у відповідь на вищевказаний запит відповідача, підрозділи Держприкордонслужби, що знаходяться у Чернігівській та Сумській областях, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення; враховуючи положення розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України "Щодо однакового трактування положень" від 17.04.2022 року № 21-1215-2022 (стосовно збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн.), довідки про військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень-жовтень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_6 , не опрацьовувались; копії рапортів стосовно виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону за вересень-жовтень 2022 року направлені до НОМЕР_1 прикордонного загону для прийняття правового рішення.
Отже, виходячи зі змісту листа 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 29.11.2022 року № 22/4820-22-Вих, останнім не підтверджено безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії протягом вересня-жовтня 2022 року.
Водночас, згідно з наданою позивачем довідкою від 08.01.2023 року № 4315, виданою командиром Військової частини НОМЕР_6 , позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Сумської області у такі періоди: з 09.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 27.11.2022 року, з 05.12.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2023 року по 08.01.2023 року (підстава - бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф).
17.02.2023 року представником позивача був направлений адвокатський запит № 79 від 13.02.2023 року до відповідача з приводу надання інформації та документів, які стосуються проходження військової служби, зокрема, позивачем.
У відповідь на вказаний запит, листом від 20.03.2023 року № 21-2159-23-вих відповідач надав роз'яснення щодо порядку (механізму) виплат підвищеної грошової винагороди згідно з Постановою КМУ № 168 та повідомив про викладені у листі 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 29.11.2022 року № 22/4820-22-Вих обставини, а також про те, що позивача було направлено на ділянку НОМЕР_7 прикордонного загону на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 (гриф), і у випадку надання останнім належних підтверджуючих документів стосовно безпосередньої участі позивача у бойових діях або відповідних заходах, відповідачем без жодних заперечень буде здійснено нарахування та виплату позивачу підвищеної грошової винагороди до 100 000 грн. відповідно до вимог Постанови КМУ № 168.
Крім того, відповідачем на даний запит були частково надані запитувані документи.
09.03.2023 року представник позивача звернувся до 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого з адвокатським запитом № 113 від 02.03.2023 року про надання інформації та документів щодо проходження військової служби, зокрема, позивачем.
Згідно з листом від 11.03.2023 року № 21/1805-23-Вих, наданим на запит представника позивача 105-м прикордонним загоном імені князя Володимира Великого (Військова частина НОМЕР_6 ), позивача було направлено в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з бойовим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165/гриф; довідка про безпосередню участь у бойових діях чи забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії від 08.01.2023 року № 4315 щодо позивача була видана 105-м прикордонним загоном імені князя Володимира Великого керівництву підрозділу, де позивач проходив військову службу, в одному примірнику.
27.03.2023 року представник позивача звернувся до 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого з адвокатським запитом № 151 від 16.03.2023 року про надання додаткових документів щодо проходження військової служби, зокрема, позивачем (у тому числі витягу із рапорту (донесення) командира підрозділу про участь позивача у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань за спірний період).
Листом від 29.03.2023 року № 22/2344-23-Вих, у відповідь на вказаний адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_6 ) повідомив інформацію, аналогічну за змістом наданій у листі від 11.03.2023 року № 21/1805-23-Вих, та додатково зазначив, що бойові розпорядження начальника НОМЕР_7 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 19.09.2022 року № 276/гриф, від 25.09.2022 року № 1348/гриф та від 25.10.2022 року № 1697/гриф надати немає можливості через обмежений гриф доступу до них; копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу надати немає можливості, оскільки їх облік і ведення безпосередньо здійснювались 2-ою прикордонною комендатурою швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ).
У подальшому представником позивача був направлений адвокатський запит № 320-ІІ від 11.05.2023 року до відповідача про надання, зокрема, щодо позивача витягів з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень до підрозділу за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року.
Листом від 10.06.2023 року № 20-4955-23-Вих відповідач, у відповідь на даний запит, повідомив про те, що не може надати вказані документи, оскільки вони обмежені у доступі та не підлягають наданню на адвокатський запит.
Як зазначається у позовній заяві, позивач звертався до відповідача із заявою стосовно нарахування та виплати підвищеної додаткової винагороди за спірний період, долучивши до неї видану командиром Військової частини НОМЕР_6 довідку від 08.01.2023 року № 4315 про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Відповідного письмового звернення або рапорту до матеріалів справи не надано.
У той же час, позивачем до матеріалів цієї справи надано витяги з рапортів заступника начальника загону - коменданта 2-ої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (вх. № 1525 від 03.11.2022 року та вх. № 1893 від 01.12.2022 року), за змістом яких останній клопоче про встановлення та виплату, зокрема, позивачу додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн. за місяць пропорційно часу його участі у бойових діях або заходах за період з 09.10.2022 року по 31.10.2022 року (кількість днів - 23) та за період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року (кількість днів - 30).
Листом від 23.05.2023 року № 11-4184 відповідач на подану позивачем заяву повідомив останнього, що надана довідка від 08.01.2023 року № 4315 не відповідає вимогам наказів Адміністрації державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 року № 628-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" через наявність у ній із трьох підстав для її видачі (сукупності документів), які визначені цими наказами, лише однієї, а саме - бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України № 165 (гриф) від 16.09.2022 року.
За наведених обставин відповідач у даному листі зазначив про відсутність підстав для включення позивача до наказу про виплату підвищеної винагороди до 100 000 грн.
Як видно з наданих до справи архівних відомостей, додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн. за спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Отже, спірним у цій справі є питання щодо нарахування і виплати позивачу підвищеної грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн. відповідно до Постанови КМУ № 168.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, а також стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, а також надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до положень частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частина 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань кваліфікованим особовим складом, а також враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 року № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови КМУ № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється у порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Суд зауважує, що у даному переліку державних органів, уповноважених затверджувати порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, а також особам рядового і начальницького складу, відсутня Адміністрація Державної прикордонної служби України.
Відносно військовослужбовців, які проходять військову службу в органах Державної прикордонної служби України, згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 було затверджено окрему Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Зазначена Інструкція (далі - Інструкція № 558) містить загальні положення про правила та умови виплати грошового забезпечення, а також визначає структуру (складові) грошового забезпечення, яка є аналогічною наведеній у частині 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про ведення воєнного стану в Україні" (затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року) в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Надалі Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
28.02.2022 року на виконання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про ведення воєнного стану в Україні", а також Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" була прийнята Постанова КМУ № 168.
Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 (в редакції від 28.02.2022 року) було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Дана редакція пункту 1 Постанови КМУ № 168 неодноразово зазнавала змін протягом 2022 року, однак у кожній із редакцій пункт 1 Постанови КМУ № 168 передбачав, що розмір додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виключно безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях чи забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 (в редакції від 19.07.2022 року) було установлено, що порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На виконання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та положень пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видало наказ від 30.07.2022 року № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168".
Абзацом 2 пункту 1 наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктами 2, 3 наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ визначені заходи, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пункти 4, 5 наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ установлюють вимоги до документів, які підтверджують участь у бойових діях чи заходах, передбачених пунктом 2 даного наказу (у тому числі для відряджених військовослужбовців).
На заміну наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ Адміністрація Державної прикордонної служби України 09.12.2022 року видала майже аналогічний за змістом наказ № 628-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168".
Враховуючи, що обидва згадані накази Адміністрації Державної прикордонної служби України містять аналогічні за змістом положення, викладені у цьому рішенні висновки суду є застосовними до обох із цих наказів.
Відповідно до наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ, цей наказ виданий на виконання, зокрема, пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 (у чинній на дату видачі цього наказу редакції), згідно з яким повноваження на встановлення порядку і умов виплати додаткової винагороди та одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, були надані керівникам відповідних міністерств та державних органів.
Згідно з пунктом 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 533 (далі - Положення № 533), визначено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Пунктом 9 Положення № 533 визначено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України в межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Отже, відповідно до вказаного Положення № 533 діяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України у віднесених до її компетенції питань, у тому числі питань, які стосуються виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, спрямовує та координує Міністр внутрішніх справ, що повністю узгоджується зі змістом статті 9 Закону № 2011-ХІІ, пунктом 3 Постанови КМУ № 704 та Інструкцією № 558.
Водночас, накази від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 року № 628-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" були видані Адміністрацією Державної прикордонної служби України без їх погодження з Міністром внутрішніх справ.
Пунктом 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 878, установлено, що Міністр внутрішніх справ має право, серед іншого, видавати обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує та координує Міністр внутрішніх справ, накази та доручення з питань, що належать до компетенції таких органів.
Так, наказом за підписом Міністра внутрішніх справ від 22.06.2022 року № 383, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2022 року за № 741/38077, затверджено Інструкцію з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168.
Однак, враховуючи, що спірним у цій справі є питання нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, вказана Інструкція не застосовується до спірних правовідносин.
На виконання вимог пункту 2-1 Постанови КМУ №168 наказом за підписом Міністра внутрішніх справ від 26.01.2023 року № 36, який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.01.2023 року за № 196/39252, затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, який розповсюджується на виплати, передбачені як пунктом 1 Постанови КМУ № 168, так і пунктом 2 цієї постанови.
Проте, з огляду на дату набрання чинності (01.02.2023 року), даний Порядок також не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
У той же час, затвердження вказаного вище Порядку саме наказом Міністра внутрішніх справ свідчить про наявність у Міністра внутрішніх справ (а не у Адміністрації Державної прикордонної служби України) відповідної компетенції, а також про те, що саме Міністр внутрішніх справ є "керівником відповідного міністерства" відносно Держприкордонслужби у розумінні пункту 2-1 Постанови КМУ № 168.
Інших наказів, які би встановлювали порядок та умови виплати додаткової винагороди або одноразової грошової допомоги, які передбачені Постановою КМУ № 168, Міністром внутрішніх справ у період з лютого 2022 року по січень 2023 року не видавалось.
Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 року № 628-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", суд зазначає про таке.
Згідно з частиною 3 статті 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.
Пунктом 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 року № 493/92 було визначено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Згідно з пунктом 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 (далі - Положення № 731) установлено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси та стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють, скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Пунктом 15 Положення № 731 передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення цих вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Оскільки згадані вище накази Адміністрації Державної прикордонної служби України містять норми, які зачіпають права громадян (військовослужбовців) на отримання додаткової винагороди та встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації таких прав, вони підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
З огляду на те, що дані накази Адміністрації Державної прикордонної служби України не проходили державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України в установленому чинним законодавством порядку, ці накази не можуть вважатися такими, що набрали чинності та не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Доводи відповідача щодо того, що дані накази Адміністрації Державної прикордонної служби України не були оскаржені та не визнані неправомірними у встановленому законом порядку, тож є чинними, судом до уваги не приймаються з наведених вище підстав.
Враховуючи вищевикладене, а також раніше наведені у даному рішенні висновки суду стосовно відсутності у Адміністрації Державної прикордонної служби України необхідної компетенції щодо самостійного визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди чи одноразової грошової допомоги, суд не приймає до уваги посилання відповідача на накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 року № 628-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" як на обов'язкові для виконання начальниками (командирами) військових частин та військовослужбовцями.
За змістом частин 2, 6 статті 7 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Як вже було вказано, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про ведення воєнного стану в Україні" в Україні був введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на сьогоднішній день.
Відтак, на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду цієї справи судом на території України діє особливий період.
Порядок і розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений Інструкцією, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 року № 188 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 року за № 488/28618).
За змістом положень пункту 1 розділу І зазначеної Інструкції (далі - Інструкція № 188) передбачається, що вказана Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей або в антитерористичній операції та у інших заходах в умовах особливого періоду.
Отже, положення Інструкції № 188 застосовні до спірних правовідносин відповідно до частини 6 статті 7 КАС України.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Інструкції № 188 установлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 188 передбачено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.
Згідно з пунктом 4 розділу IV Інструкції № 188 документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).
Положеннями пункту 5 розділу IV Інструкції № 188 визначено, що орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.
За змістом пункту 6 розділу IV Інструкції № 188 на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
Відповідно до пункту 3 Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що на період дії воєнного стану (як особливого періоду) додаткова винагорода військовослужбовцю Державної прикордонної служби України збільшується до 100 000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення даних заходів. При цьому виплата даної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у службовому відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Державної прикордонної служби України за місцем служби такого військовослужбовця.
Підрозділи НОМЕР_7 прикордонного загону імені князя Володимира Великого (Військова частина НОМЕР_6 ) охороняють ділянку державного кордону України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 року № 75 (зі змінами), Чернігівська область була лише частково віднесена до вказаних вище територіальних громад.
За Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року № 309 (зі змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.
Як вже було вказано, відповідач та ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_6 ) у своїх листах вказують про те, що підрозділи Державної прикордонної служби України, які знаходяться у межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення та заперечують виконання цими підрозділами Державної прикордонної служби України саме бойових завдань при веденні воєнних дій, бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником, а так само ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Суд зауважує, що виконання бойових наказів (розпоряджень) та безпосередня участь у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії - не тотожні поняття.
Тобто факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону України з Російською Федерацією чи Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_6 ) в період дії воєнного стану в Україні не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн. згідно з Постановою КМУ № 168.
Відтак, суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його виконання та доказом безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
Суд не приймає в якості доказу по справі довідку від 08.01.2023 року № 4315, видану командиром Військової частини НОМЕР_6 , оскільки ця довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються для визначення права військовослужбовця на отримання додаткової грошової винагороди, що передбачена положеннями Постанови КМУ № 168.
Зі змісту зазначеної довідки видно, що вона була видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф, за яким позивача направлено у службове відрядження та оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_6 ).
Вказана вище довідка не містить у собі жодних відомостей стосовно бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів) або журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань), тощо.
Крім того, судом враховується, що довідка від 08.01.2023 року № 4315 не надавалася відповідачу для опрацювання і прийняття рішення 105-м прикордонним загоном імені князя Володимира Великого (Військова частина НОМЕР_6 ).
Також судом не приймаються до уваги надані позивачем витяги з рапортів заступника начальника загону - коменданта 2-ої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (вх. № 1525 від 03.11.2022 року та вх. № 1893 від 01.12.2022 року), оскільки ці рапорти самі по собі, за відсутності інших документів, передбачених Інструкцією № 188, не можуть бути підставою для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою КМУ № 168.
Суд зазначає, що згідно з Інструкцією № 188, яка застосовується судом до спірних правовідносин за аналогією, довідка, що надана позивачем, взагалі не є безпосередньою підставою для видання наказу про нарахування та виплату спірної винагороди, оскільки вказаною інструкцією установлено окрему процедуру підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах та щодо видачі наказу про збільшення розміру грошової винагороди за участь у бойових діях або відповідних заходах (доказів дотримання якої позивачем суду не надано).
Як було вказано вище, за Інструкцією № 188 орган військового управління розглядає документи і видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди, і саме цей розпорядчий документ (наказ) (а не довідка) є підставою для видачі органом Державної прикордонної служби України за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) наказу про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
Подання заступником начальника загону - комендантом 2-ої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону вказаних вище рапортів, як і звернення позивача до відповідача із заявою про нарахування і виплату додаткової винагороди згідно з Постановою КМУ № 168 (із долученням до неї довідки від 08.01.2023 року № 4315, виданої командиром Військової частини НОМЕР_6 ), не узгоджуються із цією процедурою.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано у повному обсязі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів протягом вказаних у позовній заяві періодів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог та відсутність понесених відповідачем судових витрат, відшкодуванню ці витрати (у тому числі витрати позивача на професійну правничу допомогу, про які згадується у позовній заяві) не підлягають.
Керуючись положеннями Конституції України, Законами України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про Державну прикордонну службу України", постановами Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", "Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України" та "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", наказами Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" та "Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду" Указами Президента України "Про ведення воєнного стану в Україні" та "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повне судове рішення складене 04 вересня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч