Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 вересня 2023 року Справа№200/3373/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, Харківська область, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про
визнання протиправними та скасування рішення від 20.06.2023 № 051330003320 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 13.06.2023 зарахувавши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202 та роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 21.03.2006 по 24.03.2006, 06.08.2014 по 20.08.2014, з 27.04.2022 по 28.04.2022 та з 13.02.2023 по 13.06.2023; період з 25.03.2006 по 19.04.2006 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення",-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням відповідача в призначенні пенсії відмовлено через відсутність необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказав, що в рішенні зазначено, що його пільговий підземний стаж на провідних професіях (20 років) становить 16 років 0 місяців 8 днів; пільговий стаж на підземних роботах (25 років) за пост. 202 становить 24 роки 2 місяці 19 днів10 днів, з рішення не вбачається який саме стаж не було зараховано до пільгового стажу. За результатами розгляду адвокатського запиту відповідачем надано інформацію про незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.03.2006 по 19.04.2006 зараховано до пільгового стажу роботи з 21.03.2006 по 24.03.2006, з 06.08.2014 по 20.08.2014, з з 27.04.2022 по 28.04.2022, з 27.04.2022 по 28.04.2022, з 13.02.2023 по 13.06.2023, з 01.03.2023 по 13.06.2023 року.
Позивач вважає оспорюваний акт суб'єкта владних повноважень прийнятим з порушенням та без урахування фактичних обставин справи, тому звернувся з даним позовом до суду.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову. Вказали, що період роботи з 21.03.2006 по 19.04.2006 зараховано до пільгового стажу роботи як навчання за фахом, оскільки в довідці № 6/390 від 15.07.2022 період з 21.03.2006 по 24.03.2006 зазначено як навчання в учбовому пункті на підземного учня гірника очисного забою, а період з 25.03.2006 по 19.04.2006 зазначено як роботу підземним учнем гірника очисного забою, період роботи з 06.08.2014 по 20.08.2014 зараховано до загального страхового стажу, оскільки згідно з довідкою № 6/390 від 15.07.2022 позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати; період роботи з 27.04.2022 по 28.04.2022 зараховано до загального страхового стажу, оскільки в довідці №288 від 30.12.2022 зазначено, що з 27.04.2022 по 28.04.2022 позивач перебував в учбовому пункті без зазначення діяльності; період роботи з 27.12.2022 по 27.12.2022 зараховано до загального страхового стажу за фактичною сплатою внесків відповідно до даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; період з 13.02.2023 по 13.06.2023 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відповідно до довідки № 328 від 06.06.2023, довідок № 3023 від 17.02.2023 та № 5 від 04.03.2023, виданих військовими частинами Міністерства оборони України, позивач перебуває на військовій службі з 13.02.2023 по теперішній час, що унеможливлює зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу роботи. Також зазначили, що період роботи з 01.03.2023 по 13.06.2023 неможливо зарахувати до страхового стажу, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату внесків за цей період. З цих позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058.
Ухвалою суду від 12 липня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 16 серпня 2023 року витребувано з ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 13.02.2023 по 13.06.2023 року.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №8419 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України згідно паспорта серія НОМЕР_2 .
13.06.2023 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії.
Рішенням відповідача від 20.06.2023 № 051330003320 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 24 роки 04 місяці 16 днів; страховий стаж з урахуванням кратності - 44 роки 04 місяці 16 днів, необхідний пільговий стаж ст.14 підз.професії (20) - 20 років, недохідний пільговий стаж ст.14 підземні професії за пост.202 - 25 років, пільговий стаж ст.14 підземні провідні професії (20) - 16 років 00 місяців 08 днів, необхідний пільговий стаж ст.14 підземні професії за пост.202 (25) становить 25 років, пільговий стаж ст.14 підземні професії за пост.202 - 24 роки 02місяці 19 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи позивача.
Роз'яснено право позивача оскарження вказаного рішення у разі незгоди з його прийняттям.
За результатом звернення позивача відповідачем повідомлено про незарахування періодів роботи з 21.03.2006 по 24.03.2006, 06.08.2014 по 20.08.2014, з 27.04.2022 по 28.04.2022 та з 13.02.2023 по 13.06.202, з 25.03.2006 по 19.04.2006 року. Вказано, що період роботи з 21.03.2006 по 19.04.2006 зараховано до пільгового стажу роботи як навчання за фахом, оскільки в довідці № 6/390 від 15.07.2022 період з 21.03.2006 по 24.03.2006 зазначено як навчання в учбовому пункті на підземного учня гірника очисного забою, а період з 25.03.2006 по 19.04.2006 зазначено як роботу підземним учнем гірника очисного забою, період роботи з 06.08.2014 по 20.08.2014 зараховано до загального страхового стажу, оскільки згідно з довідкою № 6/390 від 15.07.2022 позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати; період роботи з 27.04.2022 по 28.04.2022 зараховано до загального страхового стажу, оскільки в довідці №288 від 30.12.2022 зазначено, що з 27.04.2022 по 28.04.2022 позивач перебував в учбовому пункті без зазначення діяльності; період роботи з 27.12.2022 по 27.12.2022 зараховано до загального страхового стажу за фактичною сплатою внесків відповідно до даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; період з 13.02.2023 по 13.06.2023 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відповідно до довідки № 328 від 06.06.2023, довідок № 3023 від 17.02.2023 та № 5 від 04.03.2023, виданих військовими частинами Міністерства оборони України, позивач перебуває на військовій службі з 13.02.2023 по теперішній час, що унеможливлює зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу роботи. Також зазначили, що період роботи з 01.03.2023 по 13.06.2023 неможливо зарахувати до страхового стажу, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату внесків за цей період. З цих позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 позивач:
21.03.2006 прийнятий підземний учнем гірничого робітника з повним робочим днем на підземній роботі на шахту «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» (наказ №54 від 21.03.2006);
21.08.2014 звільнений за власним бажанням (наказ №167 від 20.08.2014);
27.04.2022 прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті на ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (наказ №799-к від 26.04.2022);
26.12.2022 звільнений за згодою сторін (наказ №2515-к від 26.12.2022);
28.12.2022 прийнятий гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем в шахті на ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» (наказ №1515 від 27.12.2022).
Період роботи позивача з 21.03.2006 по 24.03.2006 підтверджується довідками №4/388 від 15.07.2022, 6/390 від 15.07.2022, виданими ВП «Шахта «Торецька» та з 28.12.2022 підтверджується довідками №328 від 06.06.2023, №288 від 30.12.2022, виданими ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське».
Як вбачається з довідок №3023 від 17.02.2023 позивач перебуває на військовій службі та призваний по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 з 13.02.2023; №2669 від 09.06.2023 позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 ; №5 від 04.03.2023 позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_6 з 21.02.2023 року.
Згідно протоколу розрахунку страховий позивача складає 24 роки 03 місяців 25 днів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до пунктів 1.6, 1.7 якого, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктами 1-3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно зі ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731(далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 10 Порядку 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.
Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13,62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що до Списку № 1 та Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановами КМУ № 162 від 11.03.1994 та № 36 від 16.01.2003, які діяли у відповідні періоди роботи позивача, були включені посади (професії) на яких працював позивач.
Враховуючи, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства, є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача підтверджується наявними записами у копії трудової позивача.
Отже, пенсійний орган не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного з'ясування цього питання.
Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача стажу роботи за період з 01.03.2023 по 13.06.2023 з підстав відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату внесків.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Таким чином, обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на підприємство, на якому працював позивач.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання підприємством, на якому працював позивач, обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а та у постанову від 31 жовтня 2019 року у справі №266/1994/17.
Суд дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працював.
Щодо перебування позивача в безоплатній відпустці.
Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що періоди перебування позивача в безоплатній відпустці з 06.08.2014 по 20.08.2014 якимось чином пов'язані з виробничою необхідністю, а тому вимоги про зарахування до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею періоди перебування позивача в безоплатній відпустці задоволенню не підлягають.
Крім того, що стосується перебування позивача в учбовій відпустці з 21.03.2006 по 24.03.2006, суд дійшов наступного.
В період 21.03.2006 по 21.08.2014 позивач працював підземним учнем гірничого робітника з повним робочим днем на підземній роботі на шахті «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля», що підтверджується записом в трудовій книжці.
Як вбачається з форми РС-право період роботи з 21.03.2006 по 19.04.2006 зарахований позивачу як навчання за фахом.
Суд зазначає, що під час навчання позивач працював за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, отже, періоди його перебування в учбовій відпустці у зазначений період повинні бути зараховані до пільгового стажу.
Щодо посилань відповідача про незарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 13.02.2023 по 13.06.2023, оскільки він перебуває на військовій службі, суд зазначає наступне.
Як вбачається з трудової книжки позивач 28.12.2022 прийнятий гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем в шахті на ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» (наказ №1515 від 27.12.2022).
Відповідно до довідки №3023 від 17.02.2023 позивач перебуває на військовій службі та призваний по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 з 13.02.2023.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Тому підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею періоду період з 13.02.2023 по 13.06.2023 року.
Стосовно позовної вимоги розрахувати пільговий стаж роботи із врахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням висновків суду, суд зазначає таке.
У відповідності до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за №8 від 20.01.1992 року, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератником, вальцювальники гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці.
Отже, обчислення пільгового стажу в кратному розмірі здійснюється при наявності у працівника не менше 10 років стажу роботи за провідними професіями, як то робітник очисного вибою, прохідник, вибійник на відбійних молотках, машиніст гірничих виймальних машин.
Зі змісту оскарженого рішення та листа, наданого відповідачем на запит позивача, вбачається, що періоди роботи позивача з 25.03.2006 по 19.04.2006 року не зараховано до пільгового стажу позивача.
Суд звертає увагу позивача на те, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому такі позовні вимоги не можуть бути задоволені судом.
Крім того, роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 не є діючим нормативним актом і не може застосовуватися до спірних відносин всупереч приписам спеціального Закону № 1058- IV.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для зарахування періоду роботи позивача з 25.03.2006 по 19.04.2006 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки такі вимоги є передчасними.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн. відповідно до квитанції №1137 від 10.07.2023 року.
Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір, в зв'язку з частковим задоволенням позову, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, Харківська область, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними та скасування рішення від 20.06.2023 № 051330003320 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 13.06.2023 зарахувавши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202 та роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 21.03.2006 по 24.03.2006, 06.08.2014 по 20.08.2014, з 27.04.2022 по 28.04.2022 та з 13.02.2023 по 13.06.2023; період з 25.03.2006 по 19.04.2006 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, Харківська область, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) від 20.06.2023 №051330003320 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, Харківська область, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 13.06.2023 з зарахуванням до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею періодів з 21.03.2006 по 19.04.2006, з 27.04.2022 по 28.04.2022, з 13.02.2023 по 13.06.2023 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 13.06.2023 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, Харківська область, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Аканов