04 вересня 2023 року Справа № 160/15186/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.06.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування періодів роботи з 01.07.1992 року по 09.02.1996 року, з 10.02.1996 року по 07.08.1996 року, з 07.08.1996 року по 17.10.1996 року, з 17.10.1996 року по 15.02.1997 року до страхового стажу, з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи з 01.07.1992 року по 09.02.1996 року, з 10.02.1996 року по 07.08.1996 року, з 07.08.1996 року по 17.10.1996 року, з 17.10.1996 року по 15.02.1997 року до страхового стажу ОСОБА_1 , з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.07.2018 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового та пільгового стажу відповідно вищевказані періоди.
Ухвалою від 04.07.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
28.07.2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечується проти задоволення позовних вимог. Пільговий стаж роботи за Списком №1 Позивачки підтверджено уточнюючою довідкою №324 від 01.07.2016 року, яка видана ПАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” за період роботи з 23.04.2001 року по 29.06.2016 року. У довідці зазначено, що за даними обліку робочого часу, стаж пільгової роботи за Списком №1 ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 29.06.20106 становить 08 років 05 місяців 13 днів. Оскільки, відповідно до вибірки робочого часу підприємство само визначило пільговий стаж роботи за Списком №1, Головним управлінням було введено період з 01.01.2008 року по 13.06.2016 року, що становить 8 років 05 місяців 13 днів. Зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року немає підстав. Позивач для підтвердження оскаржуваних періодів роботи не надав Головному управлінню жодних уточнюючих довідок, які б підтвердили вищезазначені періоди роботи та навчання. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №16042-11925/К-01/8-0400/23 від 13.04.2023 року у відповідь на звернення позивача від 16.03.2023 року надало інформацію про розрахунок стажу останнього.
15.06.2023 року пенсійний орган у листі №0400-010304-8/86355 повідомив позивача про відсутність для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року. Стосовно зарахування до страхового стажу ПФУ вказує, що:
- з 01.07.1992 року по 09.02.1996 року неможливо зарахувати так як відсутній номер наказу про прийняття на роботу, а також відсутній запис про звільнення або переведення на іншу роботу;
- з 10.02.1996 року по 07.08.1996 року, з 07.08.1996 року по 17.10.1996 року, з 17.10.1996 року по 15.02.1997 року - записи про звільнення не завірені підписом відповідальної особи.
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Стосовно незарахування пенсійним органом періоду роботи з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд вказує таке.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 року затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637).
Отже, уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 10.09.2013 року у справі №21-183а13 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.04.2018 року у справі №164/1993/14-а, від 19.06.2018 року у справі №592/5846/17, від 25.09.2018 року у справі №242/65/17, від 28.03.2019 року у справа №194/712/17, від 18.04.2019 року у справі №156/173/17, від 11.07.2019 року у справі №423/1156/17 та від 11.07.2019 року у справі №225/3845/17.
Таким чином, документами, які підтверджують наявність у особи трудового (в тому числі пільгового) стажу, є трудова книжка або інші документи у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Так, судом встановлено, що згідно розрахунку пенсії позивача період роботи з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року зараховано лише до страхового стажу.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та уточненої довідки про особливі умови праці або характер праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №324 від 01.07.2016 року, виданої ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», позивач у період з 01.01.2008 року по 29.06.2016 року працювала машиністом конвеєра основної виробничої ділянки дроблення, що передбачено ПКМУ №36 від 16.01.2003 року. Також, в уточненій довідці зазначено, що позивач у період з 01.01.2016 року по 29.06.2016 року по Списку №1 відпрацьовано 08 років 05 місяців 13 днів, в інший час роботи, що дають право на призначення пенсії по Списку №1 не працювала.
Тому, відповідачем не надано належного обгрунтування неврахування періоду роботи з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року до пільгового стажу позивача. Натомість, матеріалами справи підтверджено особливий характер праці позивача у період з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року, тому вказаний період має бути врахований пільгового стажу позивача.
Також, відповідачем не зараховано до страхового стажу наступні періоди: з 01.07.1992 року по 09.02.1996 року, так як відсутній номер наказу про прийняття на роботу, а також відсутній запис про звільнення або переведення на іншу роботу; з 10.02.1996 року по 07.08.1996 року, з 07.08.1996 року по 17.10.1996 року, з 17.10.1996 року по 15.02.1997 року, оскільки записи про звільнення не завірені підписом відповідальної особи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при відмові в зарахуванні даного періоду до страхового стажу позивача, керувалось відсутністю номера наказу про прийняття на роботу, відсутністю запису про звільнення або переведення на іншу роботу відсутній номер наказу про прийняття на роботу, відсутністю запису про звільнення або переведення на іншу роботу.
Суд звертає увагу на те, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даного періоду роботи відповідачем до суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги при зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу.
Суд також зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а та від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а.
Окрім цього, Верховний Суд в постанові від 06.03.2018 року по справі №754/14898/15-а, зауважив, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Вирішуючи спір по суті, суд також зважає на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.11.2020 року у справі № 677/831/17, де Верховний Суд звернув увагу на те, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, маючи низку повноважень, визначених ч.1 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права на пенсію не вчинило, поклавши весь тягар відповідальності на позивача.
У доповнення вищевказаному, слід також зазначити, що позивачка не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, а наявність недоліків у трудовій книжці, на які посилається пенсійний орган як на підставу неврахування періодів до стажу, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи згідно із записами у трудовій книжці.
Варто зауважити, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період її роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивачки, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17 та від 16.04.2020 року у справі №159/4315/16-а .
У постанові від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а Верховний Суд зауважив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не враховано інформацію, яка міститься в трудовій книжці позивачки.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято протиправно не враховано оскаржувані позивачем періоди як до пільгового, так і до страхового стажу.
Разом з тим, суд вважає, що підлягає задоволенню і позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.07.2018 року (матеріалами справи підтверджено, що пенсія позивачу призначена 02.07.2018 року).
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 77, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування періодів роботи з 01.07.1992 року по 09.02.1996 року, з 10.02.1996 року по 07.08.1996 року, з 07.08.1996 року по 17.10.1996 року, з 17.10.1996 року по 15.02.1997 року до страхового стажу; з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи з 01.07.1992 року по 09.02.1996 року, з 10.02.1996 року по 07.08.1996 року, з 07.08.1996 року по 17.10.1996 року, з 17.10.1996 року по 15.02.1997 року до страхового стажу ОСОБА_1 та з 14.06.2016 року по 29.06.2016 року до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.07.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко