07 вересня 2023 року Справа №160/21014/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.08.2023р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не звільнення позивача з лав Збройних Сил України на підставі пп. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» згідно з поданим рапортом 26.07.2023р.;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким звільнити з лав Збройних Сил України позивача на підставі пп. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
У відповідності до вимог ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, перевіряючи всі вищенаведені обставини, які суд зобов'язаний перевірити під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, судом встановлено, що у позовній заяві позивач зазначає про місце своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , проте, доказів на підтвердження наведеного позивачем до позову не додано (копії відповідної сторінки паспорта), що унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем правил підсудності.
Пунктом 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин та не зазначено про докази, що їх підтверджують, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не звільнення позивача з лав Збройних Сил України (активна поведінка суб'єкта владних повноважень), тоді як у позові фактично іде мова про не вчинення відповідачем жодних дій за рапортом позивача, що фактично є бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач у позові посилається на те, що подав 26.07.2023р. рапорт про звільнення та його документи були повернуті без реалізації з зазначенням «немає правових підстав для звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 », проте, таких доказів до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не звільнення позивача з лав Збройних Сил України (активна поведінка суб'єкта владних повноважень), тоді як у позові фактично іде мова про не вчинення відповідачем жодних дій за рапортом позивача, що фактично є бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів на підтвердження місця реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що позивач подав 26.07.2023р. рапорт про звільнення та його документи були повернуті без реалізації з зазначенням «немає правових підстав для звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 », у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.25, п.2, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, п.4 ч.1 ст.171 ч.1 ст.169, ст. ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не звільнення позивача з лав Збройних Сил України (активна поведінка суб'єкта владних повноважень), тоді як у позові фактично іде мова про не вчинення відповідачем жодних дій за рапортом позивача, що фактично є бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів на підтвердження місця реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що позивач подав 26.07.2023р. рапорт про звільнення та його документи були повернуті без реалізації з зазначенням «немає правових підстав для звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 », у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва