05 вересня 2023 року Справа № 160/14558/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 11.02.2022 року по 28.02.2023 року в сумі 181518,27 грн;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії за період з 11.02.2022 року по 28.02.2023 року в сумі 181518,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 р. в адміністративній справі №160/11297/22 ОСОБА_1 призначено пенсію з 11.02.2022 р. За період з 11.02.2022 року по 28.02.2023 рік відповідачем нараховано заборгованість по пенсії у розмірі 181518,27 грн, яка позивачу не виплачена. Позивач вважає вищезазначену бездіяльність протиправною, а тому звернувся за захистом порушеного права до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
08 серпня 2023 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 по справі № 160/11297/22, яке набрало законної сили 17.01.2023 ОСОБА_2 з 11.02.2022 призначено дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, згідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” За період з 11.02.2022 року по 28.02.2023 рік нараховано заборгованість по пенсії у розмірі 181518,27грн. Відповідно до частини 2 статті 115 Закону № 1058 пенсії для осіб, визначених цією статтею, до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та не знаходяться на його рахунках. Виплата нарахованого боргу, можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету та періодичності надходження коштів від Пенсійного фонду України. Належні позивачу пенсійні кошти, нараховані на виконання рішення суду, за період з 11.02.2022 по 28.02.2023 у розмірі 181518,27 грн, будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості за датою набрання ними законної сили.
10 серпня 2023 року до суду надішла відповідь на відзив, доводи якої відповідають доводам викладеним у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/11297/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.02.2022 р. №045650011384 та від 24.03.2022 р. № 045650011384 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 08.09.1983 р. по 14.10.1985 р., з 12.08.1991 р. по 20.01.1998 р. відповідно до дублікату трудової книжки, а також врахувати участь ОСОБА_1 в бойових діях згідно з довідкою № 4у від 19.01.2022 р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 р. в адміністративній справі №160/11297/22 набрало законної сили 17.01.2023 р.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 по справі № 160/11297/22 з 11 лютого 2022 призначено дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, згідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”.
За період з 11.02.2022 року по 28.02.2023 рік нараховано заборгованість по пенсії у розмірі 181518,27грн,
19.05.2023 року представник позивача звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виплату заборгованості по виплаті пенсії на підставі рішення суду справа № 160/11297/22 від 12.10.2022 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.05.2023 року № 0400-0110304-8/74144 повідомлено, що належні позивачу пенсійні кошти, нараховані на виконання рішення суду, за період з 11.02.2022 по 28.02.2023 у розмірі 181518,27 грн, будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості за датою набрання ними законної сили. Оскільки, відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Позивач вважає вищезазначену бездіяльність протиправною, а тому звернувся за захистом порушеного права з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 58 Закону № 1058-IV (тут і надалі посилання на норми Закону № 1058-IV наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної у частині першій цієї статті, і використовувати кошти загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на цілі, не пов'язані із зазначеною діяльністю (частина третя статті 58 Закону № 1058-IV).
За приписами частини другої статті 72 Закону № 1058-IV кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Статтею 73 Закону № 1058-IV передбачено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 (далі Положення в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 2); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункт 4); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (підпункт 5).
Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення) (абзац двадцять п'ятий пункту 4 Положення).
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з забезпечення своєчасної і в повному обсязі виплати пенсії, є повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України в областях.
Разом з цим, Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року прийнято постанову № 1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги (далі - Постанова № 1279).
Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, від 23 липня 2014 року № 280 та від 11 травня 2017 року № 312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (зі змінами, внесеними Постановою № 1279), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662) (далі - Порядок № 1596 зі змінами, внесеними Постановою № 1279), органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики (абзац четвертий пункту 13 Порядку № 1596).
Згідно з абзацом першим пункту 14 Порядку № 1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, з 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.
Суд переконаний, що невиплата заборгованості з пенсії, яка утворилась перед позивачем за період з 11.02.2022 по 28.03.2023 у розмірі 181518,27 грн, через відсутність фінансового забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, у межах спірних правовідносин не може вважатися протиправною бездіяльністю відповідача.
Разом з цим, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання вимог Закону № 1058-IV нарахувало та обліковує заборгованість з пенсії за період з 11 лютого 2022 оку по 28 березня 2023 року. Проте, виплата такої заборгованості можлива лише за наявності фінансування на виплату такої заборгованості, що є повноваженнями Пенсійного фонду України.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах наявних у нього повноважень нараховано та обліковано заборгованість з пенсії ОСОБА_1 за період з з 11 лютого 2022 оку по 28 березня 2023 року у розмірі 181518,27 грн, яка утворилася внаслідок вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії у судовому порядку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Оскільки у межах спірних правовідносин відсутня протиправна бездіяльність відповідача, підстави для задоволення похідної позовної вимоги про стягнення - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 181518,27 грн, також відсутні.
Спірна заборгованість з пенсії буде виплачена позивачу в порядку черговості, на виконання рішення суду від 12.10.2022 року у справі № 160/11297/22, а стягнення такої суми у рамках розгляду цієї справи призведе до подвійного стягнення пенсійної виплати.
Посилання позивача на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 по справі №510/1286/16-а щодо норми ст.46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу, є безпідставними, оскільки висновки ВП ВС стосуються строків звернення до суду, а відтак не є релевантними до цієї справи.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ- 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев