05 вересня 2023 року Справа № 160/12103/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому проваджені у м. Дніпрі адміністративну справу №160/12103/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.06.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 за її заявою із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12 квітня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 01.12.2006 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення”. За заявою від 20.03.2023 року позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для обрахування розміру пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати ( доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. 12.04.2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, враховуючи показник середньої заробітної плати по Україні за календарними роками, що передують року призначення пенсії за віком, при цьому відповідач повідомив, що на підставі заяви позивача її переведено на пенсію за віком та розраховано пенсію виходячи з середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Також, повідомлено, що право на застосування нового показника середньої заробітної плати (доходу) за 2020 -2022 роки відсутнє. Позивач вважає протиправною вищевказану бездіяльність відповідача, та наполягає на невірному застосуванні ним норм закону при обчисленні пенсії за віком, у зв'язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/12103/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
07.07.2023року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Заперечуючи проти позовної заяви, відповідачем зазначено, що чинним законодавством передбачено застосування середньої заробітної плати при обчисленні пенсії за попередні три роки, в 2023 році (показник середньої заробітної плати за 2020-2022р.р.), виключно при зверненні за призначенням пенсії. Винняток є лише у разі, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 Закону №1058 для призначення пенсії (за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії). Оскільки ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років у 2016 році, для розрахунку розміру пенсії за віком із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) (за 2020-2022 роки - 12236,71 грн) відсутні підстави.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.12.2006 року.
На підставі заяви позивача, з 22.03.2023 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
12.04.2023 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо застосування показника середньої заробітної плати за календарними роками, що передують року призначення пенсії за віком.
Листом від 05.05.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь на звернення позивача, якою повідомлено, що з 22.03.2023 року позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки (3764.40 грн) та збільшеної на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14 та 1.197, що складає 7405,03 грн. Право на застосування нового показника середньої заробітної плати (доходу) за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн, відсутнє.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Розмір пенсії за віком визначається за правилами статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Частина перша цієї статті дає для визначення пенсії наступну формулу: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
В свою чергу, згідно з частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частина 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки позивач 22.03.2023 року вперше звернулася до відповідача за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підстави для застосування частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин у відповідача відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17, від 12.06.2020 у справі № 400/293/19.
Таким чином, при призначенні ОСОБА_1 у 2023 році пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 цього Закону.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року по справі № 520/12961/16-а, від 06.03.2018 року по справі №185/1474/17, від 22.01.2019 року у справі №577/2457/17.
Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів, які б могли спростувати доводи позивача і не довів правомірність своєї бездіяльності.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушено протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати пенсії за віком за заявою із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум, а відтак слід визнати протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії за віком за заявою із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, враховуючи те, що позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком у 2023 році вперше, пенсію позивачу слід нараховувати із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12 квітня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Отже, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, необхідно стягнути всі витрати на сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 за її заявою із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12 квітня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська