05 вересня 2023 року Справа №160/15970/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
04.10.2021 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/15970/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено, та вирішено:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 14.06.2021р. № 33/24/С-1256, виданої Державною Установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.11.2019 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 14.06.2021 року за №33/24/С-1256, виданої Державною Установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», без обмеження максимального розміру та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
04.11.2021 року по справі видано виконавчі листи.
02.12.2021 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за виконавчим листом, виданим по даній справі відкрито виконавче провадження №67723655.
18.08.2023 року від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла заява, в якій заявник просить: «Змінити спосіб і порядок виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчий № 160/15970/21 виданого 04.11.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом Дніпропетровської області про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України а Дніпропетровській області здійснити з 01.11.2019 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 14.06.2021 року за №33/24/С-1256, виданої Державною Установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», без обмеження максимального розміру та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з перерахованої пенсії за період з 01.11.2019 року по 31.01.2022 року в розмірі 186 719,08 грн.»
В обґрунтування заяви зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення суду у даній справі позивачу нараховано доплату пенсії, виплата якої буде здійснена після надходження відповідних бюджетних асигнувань.
Заявник вважає, що відсутність бюджетних коштів не є підставою невиконання рішення суду по даній справі.
18.08.2023 року на підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 454д було проведено перерозподіл даної заяви, яку, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, розподілено судді Дєєву М.В.
21.08.2023 року дану справу передано судді Дєєву М.В.
25.08.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2023 року.
05.09.2023 року у судове засідання сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду заяви, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, заявник просив розглянути заяву за його відсутності.
Розглянувши заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Ч. 3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378КАС України).
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Також, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
В поданій до суду заяві заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника на користь стягувача грошової суми.
Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії пов'язана з відсутністю бюджетного фінансування.
Згідно статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління ПФУ, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті пенсії позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання рішення суду, в Головного управління ПФУ автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати перерахованої пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. В той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, суд враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованих сум пенсій, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, заміна способу виконання такого рішення із зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми тягне за собою зміну рішення по суті та вирішення питання, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.
Таким чином, заявник просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення з зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення з відповідача заборгованості суми пенсії, що не відповідає предмету розгляду справи та не узгоджується зі змістом ст. 378 КАС України.
Так, за правовою позицією Верховного Суду в постанові від 27.02.2023 року у справі №340/6875/21, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
На підставі вищевикладеного, суді дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв