04 вересня 2023 року Справа № 160/19244/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держаного виконавця Ключерова Юрія Костянтиновича Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському на Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов, -
01.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до держаного виконавця Ключерова Юрія Костянтиновича Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському на Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору на суму 13 400.00грн. ВП №72226827 та Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023р. ВП №72226827 на суму 69 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 2962.91грн. ВП №72226317 та Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023р. ВП №72226317 на суму 69 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 454.60грн. ВП №72226661 та Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023 р. ВП №72226661 на суму 69 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 350 гри. ВП №72226163 та Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023 р. ВП №72226163 на суму 69 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 350 грн. ВП №72226942 та Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023р. ВП №72226942 на суму 69 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 350 гри. ВП №72226509 та Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023р. ВП №72226509 на суму 69 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску цього строку звернення; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 7515,20 грн.; уточненого адміністративного позову з уточненим найменуванням відповідача відповідно до вимог ч.3 ст.287 КАС України, а також із зазначенням коду цієї юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та копій такого уточненого позову відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
На виконання вимог ухвали суду від 07.08.2023 року позивачем 28.08.2023 року надано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненою позовною заявою з уточненим найменуванням відповідача відповідно до вимог ч.3 ст.287 КАС України, а також із зазначенням коду цієї юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та копії такого уточненого позову відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, а також з заявою про поновлення строку звернення до суду.
Однак, судовий збір за подання до суду адміністративного позову у розмірі 7515,20 грн. позивачем сплачено не було.
Натомість позивачем подано заяву про звільнення сплати судового збору із посиланням на ст.8 Закону України «Про судовий збір» та на тяжкий матеріальний стан позивача, на підтвердження чого до заяви долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік та за 2023 рік.
Розглядаючи заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зважає на таке.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні.
За змістом приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00грн).
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60грн.).
При цьому абзацами 1 та 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З поданої позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено як вимоги майнового характеру, так і вимоги немайнового характеру.
Так, позивачем заявлено шість позовних вимог немайнового характеру, а саме:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору на суму 13 400.00грн. ВП №72226827;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 2962.91грн. ВП №72226317;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 454.60грн. ВП №72226661;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 350 гри. ВП №72226163;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 350 грн. ВП №72226942;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ключерова Юрія Костянтиновича про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 350 гри. ВП №72226509.
Таким чином, за шість позовних вимог немайнового характеру, позивачем має бути сплачено судовий збір у сумі 6441,60грн (1073,60грн х 6 = 6441,60грн).
Крім того, позивачем заявлено шість позовних вимог майнового характеру, а саме:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023р. ВП №72226827 на суму 69 грн;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023р. ВП №72226317 на суму 69 грн.;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023 р. ВП №72226661 на суму 69 грн.;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023 р. ВП №72226163 на суму 69 грн.;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023р. ВП №72226942 на суму 69 грн.;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.07.2023р. ВП №72226509 на суму 69 грн.
Отже, враховуючи приписи пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за шість позовних вимог майнового характеру, позивачем має бути сплачено судовий збір у сумі 1073,60грн ((69грн х 6) х 1% = 414,00грн
За таких обставин, зважаючи на те, що позивачем, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України, разом із позовної заявою не було надано відповідного документа про сплату судового збору, відповідно до ухвали суду від 07.08.2023р. про залишення позову без руху ОСОБА_1 слід було надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви у загальному розмірі 7515,20грн (1073,60грн+ 6441,60грн).
Як зазначалося вище, на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2023 року ОСОБА_1 подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач, посилаючись на ст.8 Закону України «Про судовий збір» та на тяжкий матеріальний стан, просить звільнити її від сплати судового збору.
При цьому питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України №3674-VІ “Про судовий збір”.
Так, згідно з вказаним нормами закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України “Про судовий збір” кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, а тому повинен сплачувати судовий збір.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору. У даному випадку позивач лише посилається на відсутність коштів та скрутний матеріальний стан, проте документально цього належним чином не підтверджує.
Долучені до матеріалів справи Відомості з реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року свідчать про те, що за 2022 рік ОСОБА_1 отримала дохід у загальному розмірі 165 031,81грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду цього позову (7515,20грн.) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (сума судового збору - 7515,20грн. становить 4,5% від доходу позивача за 2022 рік (165 031,81грн.), відтак, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір" відсутні.
Отже, надані позивачем документи не можуть бути враховані судом в якості належного доказу скрутного матеріального становища позивача, оскільки не містять доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан, в т.ч. і з урахуванням доходів, перешкоджає сплаті судового збору за подання даного адміністративного позову у встановленому законом порядку.
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
Жодних інших доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем надано не було.
Також суд зауважує, що позивач не належить до жодної з категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях згідно зі ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, суд зауважує, що статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені у заяві позивача про звільнення від сплати судового збору, не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим ця заява задоволенню не підлягає.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Аналогічна правова позиція наведена в ухвалах Верховного Суду: від 27.01.2020 року справа №215/4776/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87205012), від 27.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170887), від 27.01.2020 року справа №215/2630/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170877), від 02.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86754852), від 27.12.2019 року справа №212/1558/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86717736), від 27.12.2019 року справа №215/3553/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84134173), які, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України “Про судовий збір”, не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги ухвали суду від 07.08.2023 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху не було виконано позивачем у повному обсязі, а саме: останньою без поважних причин не подано документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 7515,20 грн., а, отже, не усунуто вказані у цій ухвалі недоліки позовної заяви, які було залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, згідно з ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду від 07.08.2023 року та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у повному обсязі, позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.248 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити у повному обсязі.
Позовну заяву ОСОБА_1 до держаного виконавця Ключерова Юрія Костянтиновича Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському на Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова