06 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/12765/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУ ПФУ у Чернівецькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 3) про визнання протиправними дій відповідача 1 та відповідача 2 щодо відмови у призначенні пенсії за віком за рішення № 032650004590 від 17.05.2023, зобов'язання відповідача 3 зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2008 в кооперативі «Межиситський», період отримання допомоги по безробіттю з 29.10.2010 по 26.01.2011, внести відомості про зарахований страховий стаж до системи персоніфікованого обліку та призначити пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за віком з 19.03.2023.
13.06.2023 вимоги позову уточнив, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 № 032650004590 від 17.05.2023 щодо відмови у призначенні пенсії за віком та просив зобов'язати відповідача 3 зарахувати до страхового стажу вищевказані періоди для обчислення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся із заявою до територіального пенсійного органу про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак рішенням ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 17.05.2023 № 032650004590 відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи.
Вказав, що відповідач 2 не зарахував до страхового стажу період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2008 в кооперативі «Межиситський» та період отримання допомоги по безробіттю з 29.10.2010 по 26.01.2011, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків за вказані періоди.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача 2 у призначенні пенсії за віком, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ у Чернівецькій області позовних вимог не визнала та просить відмовити у позові. Зазначила, що 21.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- IV та за принципом екстериторіальності вказана заява була передана на розгляд до ГУ ПФУ у Чернівецькій області.
Вказала, що 28.03.2023 ГУ ПФУ у Чернівецькій області прийнято рішення №032650004590 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Ствердила, що 10.05.2023 ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09,07 2003 № 1058- IV, яка за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області.
17.05.2023 ГУ ПФУ у Дніпропетровській області прийнято рішення за №032650004590 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Зазначила, що за нормами статті 26 Закону №1058 починаючи з 01.01.2023 по 31.12.2023 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 30 років, а оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком - не менше 30 років, тому в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій щодо позивача.
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ у Дніпропетровській області позовні вимоги заперечила та просить відмовити у позові. Вказала, вік заявника 60 років, а страховий стаж заявника становить 29 років 07 місяців 24 дні.
Ствердила, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача. Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи ПФУ на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Вважає, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.
Відповідач 3 у встановлений законодавством строк не скористався правом подачі відзиву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
21.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 1 від 09.07.2003 № 1058- IV та за принципом екстериторіальності вказана заява була передана на розгляд до ГУ ПФУ у Чернівецькій області.
28.03.2023 ГУ ПФУ у Чернівецькій області прийнято рішення №032650004590 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
10.05.2023 ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09,07 2003 № 1058- IV, яка за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області.
17.05.2023 ГУ ПФУ у Дніпропетровській області прийнято рішення за №032650004590 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
ГУ ПФУ у Дніпропетровській області не зарахував до страхового стажу період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2008 в кооперативі «Межиситський» та період отримання допомоги по безробіттю з 29.10.2010 по 26.01.2011, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків за вказані періоди.
Позивач, вважаючи протиправною відмову ГУ ПФУ у Дніпропетровській області у призначенні пенсії за віком, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Водночас за приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як слідує з рішення ГУ ПФУ у Дніпропетровській області № 032650004590 від 17.05.2023 ОСОБА_1 до страхового стажу не було зараховано період роботи період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2008 в кооперативі «Межиситський» та період отримання допомоги по безробіттю з 29.10.2010 по 26.01.2011, у зв'язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків за вказаний період за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Згідно вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.27 Інструкції №58 передбачено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Відповідно до пункт 4.1 Інструкції у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Суд зазначає, що в силу пункту 4 постанови КМУ від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. При цьому трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Відповідно до вимог пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як установлено судом згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з
01.01.2006 по 31.12.2008 працював в кооперативі «Межиситський» та з 29.10.2010 по 26.01.2011 отримував допомогу по безробіттю в Ратнівському районному центрі зайнятості, зокрема:
- 01.12.1993 відповідно до наказу № 1 від 30.11.1993 прийнятий на посаду тракториста в ДСП «Межиситський» (запис 7);
- 02.02.1996 згідно наказу № 1 від 02.02.1996 переведена в АПС «Межиситський» у зв'язку із реорганізацією (запис 8);
- 01.04.2000 наказом № 1 від 01.04.2000 АПС «Межиситський» реорганізовано в кооператив «Межиситський» (запис 8);
- 01.10.2009 відповідно до наказу № 137 від 01.10.2009 звільнений з роботи за згодою сторін за ст. 36 п. 1 КзПП України (запис 9);
- 29.10.2010 згідно наказу № 101101 від 01.11.2010 скорочено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 31 п. 5 пп. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (запис 12);
- 26.01.2011 наказом № 110201 від 01.02.2011 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 31 п. 1 пп. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (запис 13).
Отже, трудовою книжкою підтверджується факт роботи в період з 01.01.2006 по 31.12.2008 в кооперативі «Межиситський» (записи № 7-9), факт отримання допомоги по безробіттю з 29.10.2010 по 26.01.2011 (записи № 12, 13).
Крім того, позивачем надано копію архівної довідки об'єднаного трудового архіву сільських, селищних рад від 10.02. 2020 № П-46/01-25/2-20, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працював у КООП «Межиситський» протягом 2006, 2007, 2008 років і йому нараховувалась заробітна плата.
Разом із тим, суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами 4-6, 9, 10 статті 20 Закону №1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Суд зауважує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Таким чином, з наявних у справі письмових доказів вбачається, що в період з 01.01.2006 по 31.12.2008 позивач працював в кооперативі «Межиситський» та в період з 29.10.2010 по 26.01.2011 отримував допомогу по безробіттю.
На переконання суду, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи та період отримання допомоги по безробіттю. При цьому, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірні періоди не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування спірних періодів до страхового стажу. Також суд зазначає, що в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Чернівецькій області слід відмовити, оскільки в уточненій позовній заяві вимоги до даного відповідача не висуваються.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а, від 23.03.2020 у справі №535/1031/16.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач 2 не довів правомірність оскаржуваного в даній справі рішення № 032650004590 від 17.05.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком та незарахування до страхового стажу позивача спірних періодів.
Аналогічна позиція щодо необхідності зарахування періодів роботи та отримання допомоги по безробіттю при відсутності в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 240/3807/23.
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права є скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 032650004590 від 17.05.2023 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області зарахувати страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2008 в кооперативі «Межиситський», період отримання допомоги по безробіттю з 29.10.2010 по 26.01.2011 та призначити йому пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за віком з 19.03.2023.
Крім того, суд зауважує, оскільки за приписами ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а пенсійна справа позивача знаходиться в пенсійному органі за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому, на думку суду, належним відповідачем за позовними вимогами зобов'язального характеру є ГУ ПФУ у Волинській області, якого необхідно зобов'язати призначити та виплатити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, з дня виникнення права на призначення пенсії, а саме: з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (з 19.03.2023).
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 1 073,60 грн., сплачений квитанцією від 02.06.2023.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії № 032650004590 від 17.05.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2006 по 31.12.2008 в кооперативі «Межиситський», період отримання допомоги по безробіттю в Ратнівському районному центрі зайнятості з 29.10.2010 по 26.01.2011 та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за віком з 19.03.2023.
В задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, площа Центральна, 3; код ЄДРПОУ 40329345).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427).
Відповідач 3: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В; код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич