06 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5878/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду протиправними в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у даній справі адміністративний позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 27 листопада 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
24.07.2023 до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшла заява позивача (стягувача) ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №140/5878/21 щодо перерахунку та виплати пенсії рішенням від 16.05.2023 №907600154218, яким обмежено нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законодавством станом на 01.01.2020, а не станом на 01 січня календарного року виплати пенсії.
Заява обґрунтована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провело нарахування та виплату підвищення до пенсії, застосувавши розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, тобто, 2102,00 грн, і при зміні розміру прожиткового мінімуму розмір доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ не переглядався. На думку заявника, виконуючи рішення суду у цій справі, відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунок підвищення до пенсії із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року виплати пенсії, оскільки така величина є змінною згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 прийнято до розгляду вказану заяву та вирішено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження; одночасно відповідачу (боржнику) Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області надано строк до 06.09.2023 для подання до суду письмових пояснень щодо заяви та надання документального підтвердження виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2021.
Відповідач (боржник) Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, отримавши 30.08.2023 копію ухвали суду від 29.08.2023, письмових пояснень щодо вказаної заяви до суду та доказів виконання рішення суду у спростування доводів заяви не надав.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах” і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 позов у цій справі задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 27.11.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у цій справі Волинським окружним адміністративним судом 29.03.2023 було видано виконавчий лист №3009/2023, який стягувачем був поданий для примусового виконання та перебуває на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та постановою державного виконавця цього відділу від 27.04.2023 відкрито виконавче провадження №71672030 з примусового виконання виконавчого листа №3009/2023 від 29.03.2023.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про вжиття стягувачем усіх можливостей для примусового виконання рішення суду у цій справі та наявність у нього права на звернення до суду в порядку статті 383 КАС України.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої - сьомої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Вирішуючи питання, чи мали місце протиправні дії ГУ ПФУ у Волинській області, суд враховує, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №1774-VIII) та за змістом пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 58 постанови від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.11.2020 у справі №200/9195/19-а підтримала такий підхід до застосування положень Закону №1774-VIII, у пункті 88 постанови дійшла висновку, що унаслідок уведених Законом №1774-VIII змін була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій.
Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав, на що звернута увага в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2022 у справі №240/13159/22, від 11.01.2023 у справі №240/3309/22, від 21.03.2023 у справі №240/13467/22 та ін.
На думку суду, вказаного правового підходу щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини необхідно дотримуватися і при визначенні конкретного розміру підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, що діяла до 01.01.2015).
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 16.05.2023 №907600154218, на виконання рішення суду у даній справі ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, при цьому загальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2023 становить 5660,77 грн, в тому числі доплата згідно з рішенням суду (стаття 39 Закону №796-ХІІ) - 4204,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102,00 грн.
Отже, за період з 27.11.2020 по 01.03.2023 підвищення до пенсії яке нараховане ОСОБА_1 , а надалі виплачується при виплаті пенсії щомісячно (4204,00 грн), становить два прожиткових мінімуми для працездатних осіб, який застосовано згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01 січня 2020 року.
При вирішенні заяви суд враховує також правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №240/4937/18, за змістом якої передбачена статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі.
Суд звертає увагу, що статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2270,00 грн; статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік” установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481,00 грн; статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ “Про Державний бюджет України на 2023 рік” установлено з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684,00 грн.
Таким чином, враховуючи приписи пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області під час виконання рішення суду від 14.07.2021 у справі №140/5878/21 в частині здійснення ОСОБА_1 з 27.11.2020 нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік), повинно було обчислювати вказане підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням Закону про Державний бюджет України відповідного календарного року виплати пенсії, оскільки така величина щороку є змінною.
Проте, виконуючи рішення суду у цій справі, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області протиправно не здійснює нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік такої виплати, обмежуючи таке нарахування та застосовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, та у встановлений судом строк доказів виконання рішення суду у цій справі у інший спосіб суду не надав.
Оскільки рішення суду у цій справі в частині здійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на календарний рік виплати пенсії, протиправно боржником не виконується у повному обсязі, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій боржника, вчинених на виконання рішення суду від 14.07.2021 у цій справі щодо обмеження нарахування та виплати підвищення до пенсії, визначеного статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01.01.2020, а не згідно із Законом про Державний бюджет України на календарний рік виплати пенсії.
Крім того, у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
Керуючись статтями 248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду протиправними в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №140/5878/21 щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеного статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2020 року, а не згідно із Законом про Державний бюджет України на календарний рік виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - неналежного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №140/5878/21 в частині здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеного статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2020 року, а не згідно із Законом про Державний бюджет України на календарний рік виплати пенсії.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою - тридцять календарних днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Копію ухвали направити стягувачу ОСОБА_1 та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а боржнику Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області - для виконання.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.М. Димарчук