07 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/18805/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 31.05.2023 №907640164932; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 27.12.1993 по 22.05.2023 та перевести з 25.05.2023 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідок від 23.05.2023 №137/Н/03-20-10-02-12 та №138/Н/03-20-10-02-12, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області), здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум).
В обґрунтування позову позивач вказала, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). 25.05.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України від 10.10.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII). Однак рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 31.05.2023 №907640164932 відмовлено у перерахунку пенсії, підставою стало те, що, на думку відповідача-1, лише посади, які обіймала позивач в органах податкової служби з 22.05.2023 по 26.12.2023 належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби; інші періоди роботи в органах податкової служби не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби.
Позивач із таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, зазначивши, що згідно записів її трудової книжки станом на 01.05.2016 вона мала 21 рік 04 місяці 4 дні стажу на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби; за час роботи їй присвоювалися спеціальні звання, а тому вказані періоди роботи в органах державної податкової повинні бути зараховані до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), а це дає їй право на призначення пенсії державного службовця (інші умови - щодо віку і страхового стажу - також виконуються).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позов відповідач-1 позовних вимог не визнав. В обґрунтування такої позиції зазначив, що станом на 01.05.2016 позивачка не мала 10 років стажу державної служби та не перебувала на посадах, передбачених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, тому не дотримано вимоги пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме наявність стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України не менш як 10 років та перебування на день набрання чинності цим Законом на посаді державної служби. У свою чергу, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 21.08.1981 запис №10 позивачка 27.12.1993 прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів громадян; 01.11.1994 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби ІІІ рангу та в подальшому присвоювались інші спеціальні звання. Враховуючи зазначене, періоди роботи з 27.12.1993 по 22.05.2023 в державній податковій інспекції не підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 23.05.2023 № 137/Н/03-20-10-02-12 та №138/Н/03-20-10-02-12, видані ГУ ДПС у Волинській області безпідставно, оскільки посада позивача за вказані періоди не відноситься до посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Стаж державної служби згідно поданих документів складає 6 місяців 2 дні (з 22.05.2013 по 26.12.2013). З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив відповідача-1 позивач підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просила їх задовольнити повністю.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач-2 позовні вимоги заперечив з аналогічних підстав, викладених відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву та просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Також учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не підлягало вирішенню судом по суті.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії №907640164932 від 26.02.2023.
25.05.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, в т. ч. довідки ГУ ДПС у Волинській області від 23.05.2023 №137/Н/03-20-10-02-12 та №138/Н/03-20-10-02-12.
Вказана заява відповідно до екстериторіального принципу надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Хмельницькій області та рішенням якого від 31.05.2023 №907640164932 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, оскільки остання працювала на посаді віднесеній до відповідних категорій посад державної служби з 22.05.2023 по 26.12.2023 (6 місяців дні), тому право на переведення на пенсію за Законом №3723-ХІІ відсутнє.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 4 Закону №1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з частиною першою статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін.
Зокрема, відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону3723-ХІІ вік і страховий стаж (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а).
Як було встановлено судом, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
За результатами розгляду заяви позивача про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та Закону №3723-ХІІ, відповідач-1 прийняв рішення від 31.05.2023 №907640164932, яким відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки остання працювала на посаді віднесеній до відповідних категорій посад державної служби з 22.05.2023 по 26.12.2023 (6 місяців дні), тому право на переведення на пенсію за Законом №3723-ХІІ відсутнє.
Згідно із записами трудових книжок позивача серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 : 27.12.1993 прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів громадян, майна Державної податкової інспекції м. Луцька; 01.03.1994 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу аудиту фізичних осіб управління аудиту; 31.05.1994 прийняла присягу державного службовця; 01.11.1994 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби ІІІ рангу; 26.11.1996 переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю за оподаткуванням заробітної плати Державної податкової адміністрації у м. Луцьку; 26.12.1996 переведена на конкурсній основі на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю за оподаткуванням заробітної плати; 01.04.1998 переведена на конкурсній основі на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору по контролю за оподаткуванням заробітної плати Державної податкової інспекції у м. Луцьку; 15.06.1998 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби ІІ рангу; 01.06.2000 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб; 25.09.2002 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби І рангу; 01.09.2004 у зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у м. Луцьку призначена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Луцької ОДПІ; 01.09.2005 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб; 30.03.2006 звільнена з роботи в порядку переведення на роботу в ДПА у Волинській області; 31.03.2006 призначена в порядку переведення на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб з кадрового резерву; 31.07.2009 переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок відшкодування ПДВ управління контролю за відшкодуванням податку на додану вартість; 31.08.2009 звільнена з роботи у зв'язку з переводом на роботу до Луцької ОДПІ; 01.09.2009 призначена в порядку переведення на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Луцької ОДПІ; 16.03.2010 переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Луцької ОДПІ; 14.07.2011 звільнена з роботи в порядку переведення на роботу в ДПА у Волинській області; 15.04.2011 призначена на посаду головного державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПА у Волинській області; 30.01.2012 призначена в порядку переведення на посаду головного державного податкового інспектора відділу оподаткування фізичних осіб ДПС у Волинській області; 03.02.2012 призначена в порядку переведення на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПС у Волинській області; 22.05.2013 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ Міндоходів у Волинській області; 22.05.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця; 15.07.2013 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб; 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІІ рангу; 12.11.2014 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Волинській області; 04.02.2016 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на доходи з фізичних осіб та єдиного внеску управління доходів і зборів з фізичних осіб; 21.04.2017 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб; 11.05.2017 призначена на посаду начальника відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб; 22.08.2017 присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІ рангу; 23.08.2018 переведена на посаду заступника-начальника відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб; 02.09.2019 звільнена з посади в порядку переведення до ГУ ДПС у Волинській області; 03.09.2019 призначена на посаду заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Волинській області; 03.09.2019 присвоєно 5 ранг державного службовця; 08.09.2020 переведена на посаду головного державного ревізора інспектора відділу координації, звітності та аналізу, інформаційно-аналітичного управління податкового аудиту; 21.12.2020 звільнена із займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в ГУ ДПС у Волинській області як територіального органу Державної податкової служби; 22.12.2020 призначена в порядку переведення на посаду головного державного ревізора інспектора відділу координації, звітності та аналізу, інформаційно-аналітичного управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області; 06.10.2022 припинено державну службу та звільнено з займаної посади; 07.10.2022 призначена на посаду заступника начальника відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб; 22.05.2023 припинено державну службу та звільнено з займаної посади у зв'язку із виходом державного службовця на пенсію.
Також листом ГУ ДПС у Волинській області від 22.05.2023 №8259-6/03-20-11-02-06 підтверджено те, що за період служби в податкових органах Волинської області (1993-2023) позивачу було присвоєно: персональне звання інспектор податкової служби ІІІ рангу (наказ ДПІ по м. Луцьку від 31.10.1994 №47); персональне звання інспектор податкової служби ІІ рангу (наказ ДПІ у м. Луцьку від 15.06.1998 №95); спеціальне звання інспектор податкової служби І рангу (наказ ДПІ у м. Луцьку від 25.09.2002 №170-о); 11 ранг державного службовця (наказ ГУ Міндоходів у Волинській області від 22.05.2013 №9-о); спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІІ рангу (наказ ГУ Міндоходів у Волинській області від 27.12.2013 №346-о); спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІ рангу (наказ ГУ ДФС у Волинській області від 22.08.2017 №591-о); 5 ранг державного службовця (наказ ГУ ДПС у Волинській області від 02.09.2019 №251-о).
Стаття 25 Закону №3723-XII визначала класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу (частина перша).
Частиною другою цієї ж статті установлено сім категорій посад державних службовців. Поряд з тим частиною третьої статті 25 Закон №3723-XII обумовлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Частиною сімнадцятою статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Пунктом 8 розділу ХІ Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання законної сили Законом №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби (далі - Порядок №283).
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229).
Відповідно до пункту 4 Поряду №229 до стажу державної служби зараховуються: час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990№ 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII, а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із статтею 341 Податкового кодексу України служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Пунктом 342.4 цього кодексу передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
У постановах від 08.10.2013 у справі № 21-275а13 та від 22.10.2013 у справі №21-340а13 Верховний Суд України сформулював правовий висновок, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, Закону № 509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Аналогічний підхід застосування наведених норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.
Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідач ГУ ПФУ в Хмельницькій області протиправно не зарахував до стажу державної служби позивача усього періоду роботи в органах державної податкової служби з 27.12.1993 по 22.05.2023, з огляду на присвоєння позивачу спеціального/персонального звання на відповідних посадах.
Оскільки позивач безперервно працювала на різних посадах в органах державної податкової (віднесених до стажу державної служби) з 27.12.1993 по 22.05.2023, тобто станом на 01.05.2016 має 20 років стажу державної служби, що відповідає приписам статті 37 Закону №3723-XII, то це дає право на пенсію відповідно пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
На день звернення до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» позивач досягнула 60 років, тобто пенсійного віку, що відповідає приписам статті 26 Закону №1058-IV, має страховий стаж понад 30 років (відповідно до рішення №907640164932 від 26.02.2023 страховий стаж становить 40 років 6 місяців 28 днів).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ в Хмельницькій області не було фактичних та правових підстав для не зарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи з 27.12.1993 по 22.05.2023 на посадах в органах державної податкової та відмови у зв'язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 10 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, тому вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 31.05.2023 №907640164932.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки, позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її на інший вид пенсії 25.05.2023, то саме з цієї дати необхідно здійснити переведення на інший вид пенсії.
Суд вважає, що вимоги про зобов'язання зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди її роботи в органах державної податкової з 27.12.1993 по 22.05.2023, здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» є взаємопов'язаними між собою та мають наслідком переведення на пенсію за нормами цього Закону.
При цьому суд керується Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Аналіз наведених норм свідчать що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова №1-3) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
В матеріалах справи наявні довідки за формами, затвердженими Постановою №1-3, які видані ГУ ДПС у Волинській області для ОСОБА_1 : довідка від 23.05.2023 №137/Н/03-20-10-02-12 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідка від 23.05.2023 №138/Н/03-20-10-02-12 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Вказані довідки, які були надані позивачем разом із заявою від 25.05.2023, є актуальними на час розгляду справи судом і повинні бути враховані пенсійним органом при виконанні судового рішення.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 31.05.2023 №907640164932 та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області (до якого позивач зверталася із заявою про переведення на пенсію за нормами іншого закону) перевести позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 25.05.2023, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах державної податкової служби з 27.12.1993 по 22.05.2023 та врахувавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 23.05.2023 №137/Н/03-20-10-02-12 та №138/Н/03-20-10-02-12 (без яких неможливо вирішити питання про перерахунок та виплату пенсії), та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Саме такий спосіб захисту порушених прав, на думку суду, є ефективний і означатиме, що спір остаточно вирішено.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31 травня 2023 року №907640164932.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» з 25 травня 2023 року, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 27 грудня 1993 року по 22 травня 2023 року та врахувавши довідки Головного управління ДПС у Волинській області від 23 травня 2023 року №137/Н/03-20-10-02-12 та №138/Н/03-20-10-02-12, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, 10, ідентифікаційний код 21318350).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко