Дата документу 29.08.2023Справа № 554/7873/23
Провадження № 1-кс/554/10871/2023
29 серпня 2023 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Полтаві клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2023 року за № 12023170420002348, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
У провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна, в обґрунтування якого останній зазначив, що 27 серпня 2023 року , близько 10 год 10 хв, водій автомобіля AUDI A6, д. н. з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , виїжджаючи з другорядної дороги повороту на с. Заворскло Полтавського району на головну дорогу 0-1719280 Портнівка-Козельщина, не надав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , що рухався по головній дорозі у напрямку до с. Козельщина. Внаслідок ДТП водієві автомобіля ВАЗ 2101, д. н. з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 та його пасажирам ОСОБА_6 і ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження, з якими вони доставлені до лікувальних закладів м. Полтава.
27 серпня 2023 року відомості про цю подію були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170420002348, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У цей же день, в ході огляду місця ДТП на перехресті автодороги 0-1719280 Портнівка-Козельщина та повороту на с. Заворскло Полтавського району було виявлено та вилучено автомобіль AUDI A6, д. н. з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 та автомобіль ВАЗ 2101, д. н. з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 , які зберегли на собі сліди ДТП (механічні пошкодження), у результаті якої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 автомобіль AUDI A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 належить ТОВ «УІАК», що зареєстроване за адресою - м. Дніпро, проспект Праці, 2-Т.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 автомобіль ВАЗ 2101, д. н. з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , що зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 . Фактичним володільцем автомобіля за довіреністю є ОСОБА_5 , що зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 .
Постановою слідчого від 27 серпня 2023 року (а. с. 15) вищеперелічене майно визнано речовими доказами та долучене до матеріалів цього кримінального провадження.
Оскільки у цьому випадку є всі підстави вважати, що вилучене 27 серпня 2023 року в ході огляду майно бути використане для встановлення обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження, слідчий вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вилучене майно. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати чи пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
В судове засідання слідчий не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого висновку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та дослідивши додані на обґрунтування наведених в ньому мотивів, вважає, що факт вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у клопотання підтверджується доданими до нього доказами, а тому приходить до висновку, що майно, вилучене 27 серпня 2023 року, характеризується ознаками, визначеними ст. 98 КПК України, а тому є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. Вилучене 27 серпня 2023 року майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів у цьому кримінальному провадженні та проведення відповідних слідчих дій, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, адже є достатні підстави вважати, що не застосування такого заходу може призвести до можливої втрати майна та його відчуження третім особам. Таке обмеження права власності буде відповідати завданням кримінального провадження, співрозмірним з огляду на обставини кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167 - 169, 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль ВАЗ 2101, д. н. з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5 , з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких дій до скасування арешту в установленому законом порядку.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її отримання. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_9