Справа № 159/4107/23
Провадження № 2/159/976/23
07 вересня 2023 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Стислий виклад позиції позивача.
Вимоги обґрунтовані тим, що на підставі виконавчого напису № 23262, вчиненого 08.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., з позивача на користь ТОВ «Споживчий центр» стягнуто кошти в сумі 16570,00 грн. Позивач зазначає, що заборгованість є спірною, а тому виконавчий напис не міг бути вчиненим. Позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Заперечення відповідача.
Відповідач відзив на позов не подав.
Мотивувальна частина рішення.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. від 09.05.2023 відкрито виконавче провадження ВП № 67985898 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Споживчий центр» 16570,00 грн. на підставі виконавчого напису № 23262, вчиненого 08.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, хоча сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про безспірність заборгованості боржника, а тому боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Під час розгляду справ такої категорії суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур та факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, та чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил дослідження доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Суду не надані докази того, що позивач отримувала від відповідача чи нотаріуса претензії, заяви чи вимоги про наявність заборгованості та погашення боргу.
Відповідач не довів існування правової підстави для виникнення у позивача заборгованості перед ним, не обґрунтував її розмір.
Ні відповідач, ні нотаріус не надали суду документи, які підтверджують безспірність заборгованості позивача.
Підстави для вчинення виконавчого напису не доведені і його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст.88 Закону України «Про нотаріат», суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Созоновою Оленою Миколаївною № 23262 від 08.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» коштів в сумі 16570,00 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий:С. Л. ПАНАСЮК