06 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 905/3647/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Студенець В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол"
на ухвалу Господарського суду Донецької області
(суддя Левшина Г.В.)
від 03.04.2023
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Сгара Е.В., судді - Гетьман Р.А., Склярук О.І.)
від 31.05.2023
за скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол"
від 11.01.2023 № 01/01-23
на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_2
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"
про стягнення 103 879 132,89 доларів США та 3 044 716,14 грн
1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.11.2016 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Стягувач) до Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (далі - Боржник) про стягнення 103 879 132,89 доларів США та 3 044 716,14 грн задоволено частково: стягнуто з Боржника на користь Стягувача 95 800 000,00 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 8 079 132,89 доларів США - простроченої заборгованості по процентах, 76 500,00 грн простроченої заборгованості за комісійною винагородою, 686 104,62 грн 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 2 276 954,42 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів, 3 295,26 грн 3% річних за несвоєчасну сплату комісії, 1 377,36 грн інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісії, 182 699,97 грн судового збору, 39 719,99 грн витрат за проведення судової експертизи.
2. Рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та Вищого господарського суду України від 11.10.2017.
3. На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 23.11.2016 у справі № 905/3647/15 видано наказ від 13.04.2017.
4. Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Державний виконавець) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 25.05.2017 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/3647/15, щодо стягнення з Боржника грошових коштів.
5. Постановою від 04.07.2017 Головним державним виконавцем об'єднано виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 з виконання наказів господарських судів у зведене виконавче провадження НОМЕР_3.
6. 11.09.2020 Головним державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, за змістом якої описано та накладено арешт на рухоме майно боржника: цистерна № 57312365 та цистерна № 57312233, заборонено пошкоджувати, псувати, приховувати та здійснювати інші дії, що призведуть до зменшення ціни майна. Крім того, призначено відповідальним зберігачем майна Комцина Є.С, якого було повідомлено про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Постанова підписана державним виконавцем, Стягувачем, зберігачем та понятими.
7. 11.01.2023 Боржник подав скаргу №01/01-23 на дії Державного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_2, за змістом якої скаржником заявлені наступні вимоги:
- визнати незаконною постанову від 11.09.2020 про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме цистерни №57312365 та №57312233;
- визнати неправомірними дії ВДВС, що виявились у прийнятті постанови від 30.08.2022 про призначення суб'єкта оціночної діяльності;
- визнати недійсною оцінку вартості майна від 07.11.2022.
8. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.04.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2023, відмовлено у задоволенні скарги № 01/01-23 від 11.01.2023 ПАТ "Концерн Стирол" на дії Державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.
9. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов наступних висновків:
- боржник не довів порушення своїх прав неповідомленням його про опис майна, на яке накладено арешт, оскільки обов'язку виконавця заздалегідь повідомляти боржника про проведення виконавчих дій, зокрема з опису майна такого боржника, нормативно-правовими актами не встановлено;
- відсутність боржника при проведенні опису й арешту майна не може бути перешкодою для проведення такого опису (постанова Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 904/1069/18);
- у Автоматизованій системі виконавчого провадження постанова від 11.09.2020 була відсутня, всупереч вимог статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" ВДВС доказів виготовлення постанови від 11.09.2020 за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження не надано, цю постанову до системи було внесено лише у 2023 році, тобто, більш ніж через два роки після її виготовлення, проте, таке порушення вимог Закону не потягло за собою порушення прав Боржника, які підлягають захисту при розгляді цієї скарги;
- необізнаність Боржника з винесеною постановою про опис й арешт його майна, не перешкоджала останньому ініціювати процес узгодження ціни цього майна зі стягувачем як до, так й після винесення оспорюваної постанови, та в подальшому повідомити про це виконавця;
- звіт про оцінку майна виконаний суб'єктом оціночної діяльності ПП "Габ'яно" згідно з Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України N 1891 від 10.12.2003, а також відповідає вимогам Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".
10. 04.07.2023 Боржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу на дії Державного виконавця задовольнити. Також скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
11. Верховний Суд ухвалою від 27.07.2023 визнав неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявнику 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом наведення інших підстав для поновлення строку.
12. Суд, розглядаючи клопотання про поновлення строку, виходив з того, що:
- строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 31.05.2023 (повний текст якої складено 31.05.2023), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 20.06.2023;
- у касаційній скарзі скаржник зазначає, що копію повного тексту постанови отримав 01.06.2023, отже, 20-денний строк, протягом якого скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (частина друга статті 288 ГПК України), сплив 21.06.2023, тоді, як касаційну скаргу подано 04.07.2023, тобто з пропуском і цього строку (12 днів);
- обставини, викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, щодо введення воєнного стану на території України, оголошення повітряних тривог та закриття державних електронних реєстрів, не можуть слугувати причинами, які об'єктивно унеможливили вчинення скаржником відповідної процесуальної дії, оскільки скаржник не навів обґрунтування, як саме такі обставини вплинули для вчасного написання та подання касаційної скарги, з огляду на вручення повного тексту оскаржуваної постанови на другий день після її винесення (01.06.2023), та не надав належних доказів на їх підтвердження;
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
13. 04.08.2023 скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень (зареєстрована канцелярією суду 28.08.2023).
14. У поданому клопотанні представник скаржника наводить доводи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, а саме:
- місцезнаходженням скаржника, як офісних приміщень, так і виробничих потужностей, є місто Горлівка Донецької області;
- з квітня 2014 року підприємство було вимушене зупинити виробництво для запобігання настання можливих негативних наслідків через проведення на його території активних бойових дій;
- внаслідок дії негативних факторів та обставин, на які скаржник не може вплинути, має місце фізична неможливість підприємства здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, при цьому забезпечити життя та здоров'я своїх працівників, останнє опинилося у дуже скрутному матеріальному та фінансовому становищі та не мало можливості оплатити судовий збір за подання касаційної скарги;
- лише 23.06.2023 заявник зміг використати можливість та отримати оплату судового збору, а належним чином засвідчений платіжний документ про його оплату скаржник отримав від банківської установи лише 30.06.2023;
- зазначені обставини спричинили пропущення строку звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою з причин, що об'єктивно не залежали від заявника.
15. Верховний Суд розглянув наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень та виходить з наступного.
16. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
17. Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
18. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
19. Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
20. Верховний Суд зауважує, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
21. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
22. Однак скаржник на підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для поновлення строку не надав суду жодних належних і допустимих доказів, що свідчили б про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
23. Зокрема, враховуючи, що повний текст постанови скаржник отримав 01.06.2023, останній не надає підтверджуючих доказів щодо неможливості оплати судового збору в межах строку на касаційне оскарження, тобто до 21.06.2023, та скрутного матеріального становища. Також згідно з платіжною інструкцією № 17169 від 23.06.2023, доданою до касаційної скарги, судовий збір у дохід бюджету зараховано 23.06.2023, відомості щодо її отримання від банківської установи 30.06.2023, як зазначає заявник, на ній відсутні, і відповідних доказів скаржник не надає. При цьому, заявник також не наводить жодних обґрунтувань щодо звернення з касаційною скаргою лише 04.07.2023 та неможливості її подання хоча б 30.06.2023.
24. З огляду на те, що скаржник не довів та не надав доказів щодо неможливості подання касаційної скарги у встановлений процесуальним законодавством строк, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
25. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 292 ГПК України, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
26. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 цього Кодексу, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
27. Враховуючи, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись нормами статті 234, пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 905/3647/15 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2023.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
В. Студенець