05 вересня 2023 року м. Чернівці Справа № 5027/1297-б/2011 (№926/3253/23)
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гурина Миколи Олександровича розглянувши матеріали справи (вх.№3253)
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» (58029, м.Чернівці, вул. Героїв Майдану, 56, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 02023146)
про визнання права власності
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Будинок торгівлі “Рязань” про визнання права власності на ідеальну частку 3/500 у будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
20.07.2023 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№3253.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.08.2023 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.08.2023 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.09.2023 року.
На призначений день розгляду справи позивач у судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки чи представника суд не повідомив, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив та не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За умовами пункту 2 частини першої статті 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини другої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Разом з тим, частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В силу вимог пункту 4 частини першої статті 226 вказаного Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
До таких правових висновків дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Разом з тим, частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.
Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).
Судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення позивачу ухвали Господарського суду Чернівецької області від 14.08.2023 року. Крім того, позивач був повідомлений про розгляд справи телефонограмою.
Однак, у судове засідання позивач чи його уповноважений представник повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подали.
Крім того, суд звертає увагу, що враховуючи предмет спору, дану справу не можливо розглянути без участі позивача, в тому числі й в частині залучення третьої особи, яка зазначена позивачем в позовній заяві, однак, не подане жодне клопотання про залучення третьої особи з відповідним обґрунтуванням.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України для залишення позову Чернівецької міської ради без розгляду.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 226 та статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» про визнання права власності залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 07.09.2023.
Суддя Микола ГУРИН
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027