вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення/ухвали/постанови за нововиявленими обставинами
05 вересня 2023 року м. Рівне Справа № 918/153/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гусевик І.С., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Суровцева Дмитра Анатолійовича про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року за нововиявленими обставинами у справі № 918/153/23
за позовом: Клеванської селищної ради
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Суровцева Дмитра Анатолійовича
про стягнення 344 500 грн. 00 коп. попередньої оплати за Договорами
В засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Дупак Валентин Германович (в залі суду) - посв. адвоката №1516 від 30.11.2018 р.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04 квітня 2023 року (суддя Пашкевич І.О.) позов Клеванської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Суровцева Дмитра Анатолійовича про стягнення 344 500 грн. 00 коп. попередньої оплати за Договорами - задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Суровцева Дмитра Анатолійовича на користь Клеванської селищної ради 344 500 грн. 00 коп. попередньої оплати за Договорами та 5 167 грн. 50 коп. судового збору.
На виконання вищевказаного судового рішення 02 травня 2023 року судом, видано наказ на примусове виконання рішення.
09 серпня 2023 року до Господарського суду надійшла заява від Фізичної особи-підприємця Суровцева Дмитра Анатолійовича про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року за нововиявленими обставинами, у якій заявник, просить суд, прийняти заяву до розгляду, а саме переглянути рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову Клеванської селищної ради.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 09 серпня 2023 року справу № 918/153/23 передано на розгляд судді Торчинюку В.Г.
Ухвалою суду від 14 серпня 2023 року заяву Фізичної особи-підприємця Суровцева Дмитра Анатолійовича про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року за нововиявленими обставинами - залишено без руху.
18 серпня 2023 року через відділ канцелярії відповідачем подано заяву про усунення недоліків, в додатках до якої долучено докази доплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (2 583 грн. 75 коп.) та документи, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, фіскальний чек).
Ухвалою суду від 21 серпня 2023 року відкрито провадження за заявою Фізичної особи-підприємця Суровцева Дмитра Анатолійовича про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року за нововиявленими обставинами у справі № 918/153/23. Визначено розгляд заяви здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Розгляд заяви призначено на 05 вересня 2023 року.
31 серпня 2023 року через відділ канцелярії представником Клеванської селищної ради подано заяву, в якій останній вказує на ту обставину, що ФОП Суровцев Д.А. пропустив строки для подачі заяви за нововиявленими обставинами, також долучив документи, які на переконання останнього доводять зазначені факти, тому просив суд в задоволенні заяви відмовити.
У судове засідання 05 вересня 2023 року позивач не забезпечив явку уповноважених представників, хоча про дату, місце та час судового засідання належним чином повідомлений, в свою чергу представник заявника наголошував суду на.
В судовому засіданні 05 вересня 2023 року уповноважений представник відповідача (заявника) наголошував на ґрунтовності заяви про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року № 918/153/23 за нововиявленими обставинами, просив суд задоволити останню.
Частинами 1, 2 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників учасників.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду заяви на день розгляду справи від сторін до суду не надійшло.
Заслухавши представника заявника (відповідача), дослідивши матеріали заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, виходячи з наступного.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 у справі № 918/153/23 за нововиявленими обставинами ФОП Суровцев Д.А. вказує, що фізично не міг отримати, ані претензію від позивача, ані повідомлення про судове засідання, що як вказано в ухвалі від 16.03.2023 року було надіслано на домашню адресу відповідача, місто Київ, вул.. Верхня , буд.З , кВ. 105. Також зазначає, що з 21.12.2022 року ФОП Суровцев Дмитро Анатолійович був затриманий працівниками поліції, а 22.12.2022 року відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, справа 569/1271/22, ухвала Рівненського міського суду від 22.12.2022 року. Окрім того, відповідач ФОП Суровцев Дмитро Анатолійович вважає, що позивачем не доведено належним чином та допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. Зокрема, вказує на ту обставину, що між ФОП Суровцев Дмитро Анатолійович та Клеванською сільською радою було заключено сім договорів: №149, 150, 151, 152, 153, 154 та 155, на загальну кількість 100 пар броне плит, на суму 650 000, 00 грн. Зазначає, що судом не досліджувалися видаткові накладні, які є первинними документами постачальника, які підтверджують факт передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи до іншої, від постачальника до покупця та долучив видаткові накладні до відповідних договорів.
Суд констатує, із заяви відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, слідує, що нововиявленими обставинами є те, що відповідач був не належним чином повідомлений про дату місце та час судового засідання, у зв'язку із затриманням останнього, а також не дослідженням судом доказів, зокрема видаткових накладних.
В розрізі поданої заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд звертає увагу на наступні норми права.
Положеннями частини 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Із сукупності зазначеного можна дійти висновку, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
При цьому суд зазначає, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
При цьому, суд зауважує, що не можуть вважатись нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15 зазначив, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.
Отже, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
В першу чергу, суд зазначає на тій обставині, що заявник помилково покликається на норми цивільно-процесуального кодексу, вказуючи що Рішення господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року є заочним рішенням.
Разом з тим, таке покликання є хибним та безпідставним.
Так, згідно статті 1 ГПК України, господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
У відповідності до частини 1 стаття 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Як свідчать матеріали справи, предметом даного спору є стягнення заборгованості через неналежне виконання господарських зобов'язань за договором. Сторонами у справі є суб'єкти господарювання.
Отже, в даному випадку слід застосовувати норми Господарського процесуалього кодексу України, який регулює процес розгляду справи №918/153/23 і яким суд керувався при розгляді справи та прийнятті рішення.
Відтак, покликання відповідача на норми ЦПК України, є безпідставними.
Також, є безпідставним покликання відповідача на застосування аналогії процесуального законодавства, оскільки аналогія закону, застосовується у тому випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Отже, покликання на наявність прогалин в ГПК України та застосування ЦПК України є безпідставним, оскільки ГПК України визначено порядок розгляду справи, у разі належного повідомлення відповідача про розгляд справи, однак не забезпечення явки представника останнім.
На підтвердження вказаного, із рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року № 918/153/23, вбачається, що судом було надано оцінку, щодо належності повідомлення відповідача по справі, також зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
В даному випадку, також слід врахувати, що відповідач у справі не є фізичною особою, має юридичний статус фізичної особи-підприємця, що засвідчує право особи на зайняття підприємницькою діяльністю, а також встановлює цивільно-правову від повільність перед контрагентами.
Отже, ФОП за своїм юридичним статусом у господарській діяльності прирівнюється до юридичної особи.
У відповідності до статті 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відтак, відповідач мав змогу залучити для свого представництва у суді та перед контрагентами уповноваженого представника і не залучення такого представника і настання негативних наслідків є від повільністю саме ФОП Суровцева Д.А.
Заявник вказував на ту обставину, що рішення від 04.04.2023 року №918/153/23 є заочним рішення, однак такі судження є хибними.
У відповідності до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою суду від 20.02.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/153/23. Визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, судом було визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, за наслідками якого було прийнято рішення.
Як встановлено судом вище, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду рішення по справі за нововиявленими обставинами, відповідачем було зазначено, зокрема на не дослідження судом видаткових накладних, які на переконання відповідача, спростовують позов і рішення суду від 04.04.2023 року №918/153/23.
Однак, суд зазначає вказані підстави (видаткові накладні) були відомі відповідачу на момент розгляду справи.
Відтак, вказані докази, мали бути оцінені судом разом з іншими доказами під час розгляду даної справи, та могли бути подані відповідачем в суд першої інстанції для підтвердження власної позиції, чого за час розгляду даної справи зроблено не було.
З огляду на викладене, за змістом приписів чинного процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
З урахуванням зазначеного, господарський суд дійшов висновку, що усі обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, були відомі відповідачу станом на дату ухвалення рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року у справі № 918/1553/23.
Заявник не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що йому на час розгляду справи не були та не могли бути відомі обставини, на які він посилається.
Проаналізувавши матеріали справи, надавши оцінку доводам заявника та поданим ним доказам, суд дійшов висновку про те, що обставини, зазначені позивачем у його заяві, не є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої відповідачем заяви, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
За змістом ч. 3 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Суровцева Дмитра Анатолійовича про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року за нововиявленими обставинами у справі № 918/153/23 - відмовити.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2023 року у справі №918/153/23 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.
Повний текст ухвали складено: 07.09.2023
Суддя Вадим Торчинюк