Справа № 161/11854/22 Провадження №11-кп/802/598/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 вересня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2023 року,
Даною ухвалою у задоволенні клопотання захисника засудженого про відстрочку виконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2022 відносно ОСОБА_8 , відмовлено.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просить вказану ухвалу скасувати та відстрочити виконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2022 відносно ОСОБА_8 до його видужання. При цьому зазначає, що ОСОБА_8 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, має ряд тяжких хвороб, зокрема: порушення ритму серця та міокардичний кардіосклероз, які відносяться до переліку хвороб, які перешкоджають відбуттю ним покарання, та є підставою для подальшого звернення до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_8 від його відбуття.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали суду та доводи апеляційної скарги, думку захисника, яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, міркування прокурора, який відносно її задоволення заперечив, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про відстрочку виконання вироку.
Відповідно до положень ст. 536 КПК України виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено в тому числі у разі тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання.
Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.
При цьому відстрочка виконання вироку суду є правом суду, а не його обов'язком, рішення про відстрочку виконання вироку суд приймає на підставі відповідного клопотання, яке має бути обґрунтованим.
Згідно з абз. 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року №11 зі змінами, внесеними згідно Постанов Пленуму Верховного Суду України від 03 грудня 1997 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» обставини, які є підставами для надання відстрочки виконання вироку, повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Як вбачається із матеріалів справи, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2022 ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 2 місяці.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 03.05.2023 вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2022 залишений без змін.
Ухвалою Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.06.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2022 та ухвалу Волинського апеляційного суду від 03.05.2023
В своїй апеляційній скарзі захисник засудженого вказує на те, що ОСОБА_8 має ряд тяжких хвороб, а клопотання мотивує тим, що в період з 08.06.2023 по 20.06.2023 ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Волинського обласного госпіталю для інвалідів війни. У відповідності до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №2416 ОСОБА_9 встановлено діагноз «Хронічна цервікокраніалгія та правобічна цервікобрахіалгія, недиферційована форма з вираженим больовим синдромом, помірно вираженими стато-динамічними розладами, фаза загострення вертеброгенного генезу. Остеохондроз шийного відділу хребта. Лівобічний сколіоз грудного, поперекового відділу хребта. ФН ш/в хребта І ст.» Виявлено Гіпертрофію лівого шлуночка. 21.06.2023 ОСОБА_8 був повторно госпіталізований до терапевтичного відділення КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» з діагнозом гіпертонічна хвороба. Під час огляду було встановлено клінічний діагноз:«Дисциркуляторна енцефалопатія зі стійким цефалгічним та вестибуло-атакностичним синдромом, синкопальний напад, ататична хода, як прояв гіпертонічної хвороби II ступеня з ризиком III ступеня». В ході клінічних досліджень було проведено ехокардіографію, якою підтверджено діагноз гіпертрофія лівого шлуночка. Встановлено діагноз: діастолічна дисфункція лівого шлуночка, початкове ущільнення аорти з недостатністю аортального клапана І ст. На фоні клінічних досліджень ОСОБА_8 додатково встановлено діагноз: гіпертензивне серце, аритмія серця (порушення ритму серця), ефроангіосклероз, хронічна хвороба нирок. На даний час ОСОБА_8 продовжує стаціонарне лікування в терапевтичному відділенні КП «Медичне об?єднання Луцької міської територіальної громади», продовжуються клінічні дослідження. Виявлене у засудженого захворювання - гіпертрофія лівого шлуночка, ліастолічна дисфункція лівого шлуночка, гіпертензивне серце, аритмія серця (порушення ритму серця), гіпертонічна хвороба, які є тяжкими хворобами та перешкоджають відбуванню покарання, у зв'язку із чим сторона захисту вважає за необхідне відстрочити виконання вироку суду.
Однак, апеляційний суд оцінює критично такі доводи апеляційної скарги сторони захисту та вважає, що вони хоча і підтверджують наявність в засудженого хвороб, проте не дають виключних правових підстав для відстрочки виконання вироку суду.
Суд апеляційної інстанції вважає, що захисником засудженого не доведено неможливість відбування покарання у виді арешту і надана документація, не містить інформації, яка б слугувала причиною неможливості відбувати покарання, а лише підтверджує наявність в останнього хвороб.
Суд першої інстанції при розгляді клопотання про відстрочку виконання вироку суду дотримався вимог ст. 536 КПК України та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Тож, керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, Волинський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.07.2023 відносно останнього - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді