Справа № 761/12580/21
Провадження № 1-кп/761/730/2023
31 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 211 001 000 004 09 щодо обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, одружений, працюючий водієм в ПП «Фокстрот 13», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч. 2 ст. 345 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч. 2 ст. 345 КК України.
Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч. 2 ст. 345 КК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, що передбачено п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обґрунтовуючи доводи свого клопотання захисник вказує, що 02.02.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст.342, ч. 2 ст. 345 КК України. У цьому ж кримінальному провадженні 30.03.2021 органами досудового розслідування повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування.
01.04.2021 було затверджено вказаний обвинувальний акт, а наступного дня, 02.04.2021 вручено ОСОБА_5 та його захиснику. Отже, даний обвинувальний акт мав бути направлений до суду не пізніше 03.04.2021 року.
Разом із тим, вказаний обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до Шевченківського районного суду лише 06.04.2021 року, тобто, після спливу двомісячного строку з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження заперечував. Вказав, що прокурор звернувся до суду із обвинувальним актом з дотриманням процесуальних строків.
Представник потерпілого до суду не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та завчасно, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та наявні матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Частина 2 ст. 113 КПК передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина 4 ст. 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до ст. 283 КПК прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями ст. 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №556/1381/18, залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, та відповідної ухвали суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому: з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минуло більше двох місяців, строк досудового розслідування щодо цього підозрюваного не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся, злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалі від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, якою відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, закритому на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК судом першої інстанції, у зв'язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, 02.02.2021 внесено відомості до ЄРДР за № 120 211 001 000 004 09 щодо вчинення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч. 2 ст. 345 КК України.
Того ж дня, 02.02.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч. 2 ст. 345 КК України.
30.03.2021 підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
31.03.2021 ОСОБА_5 та його захисник ознайомилися з матеріалами досудового розслідування.
01.04.2021 було затверджено вказаний обвинувальний акт, а наступного дня, 02.04.2021 вручено ОСОБА_5 та його захиснику згідно з розписками, що долучені до обвинувального акту.
06.04.2021 вказаний обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до суду.
Отже, прокурором складено обвинувальний акт 01.04.2021 у межах строку досудового розслідування. Водночас направлений до суду обвинувальний акт був лише 06.04.2021, про що свідчить відмітка на супровідному листі до обвинувального акта із вхідним номером, того ж дня він був отриманий судом.
Тобто прокурор, незважаючи на складання обвинувального акта в межах строку досудового розслідування, не звернувся з обвинувальним актом до суду в межах такого строку, який закінчився 03.04.2021, а прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, лише 06.04.2021.
Саме направлення до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні, а не затвердження обвинувального акту прокурором чи вручення обвинувального акту підозрюваному є датою, якою закінчується досудове розслідування.
Оскільки ж у цій справі після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування, цей строк не продовжувався і не зупинявся, а ОСОБА_5 не підозрювався у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підлягало закриттю.
Аналізуючи наведене, з урахуванням положень ч. 2 ст. 113, ст. 283 КПК, суд уважає, що після закінчення 03.04.2021 строку досудового розслідування прокурор не був управі звертатися до суду з обвинувальним актом, оскільки кримінальне провадження підлягало закриттю.
Суд наголошує, що строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов'язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ (п. 3 цієї ухвали).
Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або "правовим пуризмом", оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5 ст. 294 КПК виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.
Аналізуючи наведе у своїй сукупності, суд уважає про наявність підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 290, 314, 315, 316 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч. 2 ст. 345 КК України, внесене до ЄРДР 02.02.2021 за № 120 211 001 000 004 09 - закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 05.09.2023 о 14 год. 15 хв.
Суддя: