Справа № 761/31146/23
Провадження № 2-з/761/620/2023
06 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, подану до подачі позову до суду, -
У серпні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову до суду, шляхом встановлення заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Малахову М.С. видавати у межах спадкової справи № 25/2023 від 17.08.2023 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. 08.12.2011 в м. Севастополі, за номером у спадковому реєстрі 52133228, заповідачем у якому зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява обґрунтована тим, що заявник має намір звернутися з позовом до спадкоємця за заповітом про встановлення факту її проживання однією сім'єю без шлюбу зі спадкодавцем - ОСОБА_2 , а також про визнання права власності на спадкове майно, в межах якого встановити нікчемність заповіту з підстав порушення вимог щодо його форми (не підписання заповідачем). Підставами звернення до суду з позовом заявник вказує те, що із лютого 2002 року заявниця проживала однією сім'єю з чоловіком - ОСОБА_2 до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто більше ніж 21 рік. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, набуте за час спільного проживання, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а також квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Для прийняття спадщини, що залишилася після померлого чоловіка заявниця звернулася 23.08.2023 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сидоренка А.В., який їй повідомив про заведення спадкової справи іншим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим М.С. за № 25/2023 від 17.08.2023. Спадкова справа № 25/2023 від 17.08.2023 заведена за заявою спадкоємця за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. 08.12.2011 в м. Севастополі, за номером у спадковому реєстрі 52133228, заповідачем у якому зазначено ОСОБА_2 23.08.2023 заявниця в межах заведеної спадкової справи подала заяву приватному нотаріусу Малахову М.С. про прийняття спадщини за законом, яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 79 від 23.08.2023. Заявниці достеменно відомо, що ОСОБА_2 будь-яких заповітів не складав, тим більше, - він ніколи не був у м. Севастополі. Необхідність забезпечення цього позову полягає в тому, що невжиття заходів забезпечення унеможливить виконання рішення суду про задоволення позову, оскільки за наслідком спливу строків для прийняття спадщини нотаріус за відсутності встановленої заборони зобов'язаний за відповідною заявою видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю за заповітом, що фактично призведе до необхідності ініціювати новий судовий спір для захисту тих же прав, задля яких заявниця планує звернутися до суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023 матеріали заяви передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, шляхом забороною вчиняти певні дії.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 КПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів
Відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України застосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї як джерело права.
Так, згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1 Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Отже, дана норма Конвенції дозволяє втручатися у здійснення особою права власності і обмежувати його згідно закону, в тому числі для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має намір звернутися з позовом до спадкоємця за заповітом про встановлення факту її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем - ОСОБА_2 , а також про визнання права власності на спадкове майно, в межах якого встановити нікчемність заповіту з підстав порушення вимог щодо його форми (не підписання заповідачем).
До складу спадщини ОСОБА_2 входить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також квартира за адресою: АДРЕСА_2
Враховуючи, що предметом позову у даній справі є визнання права власності на спадкове майно, з метою уникнення подальшого цивільно-правового обороту майна, суд доходить висновку про необхідність заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Малахову М.С. видавати у межах спадкової справи № 25/2023 від 17.08.2023 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. 08.12.2011 в м. Севастополі, за номером у спадковому реєстрі 52133228, заповідачем у якому зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання рішенням суду по суті спору законної сили.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 247, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення задовольнити повністю.
Заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Малахову М.С. видавати у межах спадкової справи № 25/2023 від 17.08.2023 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. 08.12.2011 року в м. Севастополі, за номером у спадковому реєстрі 52133228, заповідачем у якому зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали направити для негайного виконання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Малахову М.С. та заявниці для відома.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Боржник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малахов Максим Сергійович, місцезнаходження: вул. Петра Григоренка, буд. 28, прим. 407 А, м. Київ, 02055.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: Н.В. Сіромашенко