Справа № 761/44481/21
Провадження № 2/761/2713/2023
06.09.2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Матвєєвої Ю.О.
з участю секретаря Каніковського Б.А.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач ПАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 7488,42 грн. та витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що 12 вересня 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспортну «КАСКО» № 030529/4605/0000065 за умовами якого застраховано транспортний засіб «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно Відповіді від НПУ про дорожньо-транспортну пригоду ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3019141404270239, 19 травня 2019 року в м. Києві на вул. Набережно - Хрещатицькій, 1А сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох автомобілів: «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 .
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» відповідно полісу № АМ9928712.
ПАТ «Страхова компанія «Уніка», виконуючи свої зобов'язання за договором страхування, виплатило ФОП ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 15013,12 грн. ТДВ СК «Альфа-Гарант» частково відшкодувала ПАТ «Страхова компанія «Уніка» виплачене страхове відшкодування у розмірі 5524,70 грн.
Позивач зазначає, що невідшкодованим залишилася частина виплаченого страхового відшкодування в сумі 9488,42 грн., яке підлягає стягненню із відповідача, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою суду від 20.01.2022 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яку до теперішнього часу по суті не розглянуто.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-613 від 26.06.2023 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла цивільна справа за позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою від 27.06.2023 р. справу прийнято до свого провадження, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та призначено судове засідання.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши в сукупності всі наявні по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Страхова компанія «Уніка», виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12 вересня 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспортну «КАСКО» № 030529/4605/0000065 за умовами якого застраховано транспортний засіб «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року, 19 травня 2019 року о 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння керуючи автомобілем «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в м. Києві на вул. Набережно-Хрещатицька, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдавши матеріальних збитків. Винним у вчиненні ДТП за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП визнано ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 10200,00 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Отже, вина відповідача ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2019 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» зі заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_3 № НОМЕР_3 від 29 травня 2019 року вартість пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 19163,12 грн.
Згідно до страхового акту № 00302024 від 31 травня 2019 року ПАТ «Страхова компанія «Уніка» сплатило ФОП ОСОБА_3 страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну «КАСКО» від 12 вересня 2018 року № 030529/4605/0000065 у сумі 15013,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №090601 від 03 червня 2019 року.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 9928712, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант».
ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» здійснило відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» у сумі 5 524,70 грн., згідно платіжного доручення №7925 від 09 квітня 2020 року.
Отже, сума збитків, які не відшкодовані становить 9488,42 грн., виходячи з розрахунку (15013,12 грн. (сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка») - 5524,70 грн. (сума страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант») та підлягає відшкодуванню відповідачем, як винуватцем дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 3 ст. 30 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За змістом статті 979 ЦК України і статті 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.
Судом встановлено, що ПрАТ «СК «Уніка» виплатила страхове відшкодування у розмірі 15013,12 грн.
Отже, страховик належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, виплатив йому суму страхового відшкодування у порядку та у спосіб, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, за якими страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоду.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Суд вважає, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.
Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від17 жовтня 2019 року у справі № 489/1356/16-ц і від 04 березня 2020 року у справі № 331/6395/18.
На підставі викладеного, досліджених судом доказів суд дійшов висновку про доведеність ПрАТ «СК «Уніка» заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в сумі 9488,42 грн., тому пред'явлений позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в сумі 2270,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 82, 979, 988, 990, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
Позов ПАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ПАТ «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533) виплачене страхове відшкодування в сумі 9488,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ПАТ «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533) судовий розмір у розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
06 вересня 2023 року