Справа № 724/1484/23
Провадження № 3/724/885/23
07 вересня 2023 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Єфтеньєв О.Г. розглянувши справу відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, працюючого викладачем у Хотинському коледжі, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 154 ч.3 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 139290 від 25.07.2023, 02.07.2023 року о 21:00 год. ОСОБА_1 порушив правила тримання своєї собаки породи «Німецька вівчарка», яка зайшла в господарство гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_3 де задушила чотирьохрічного козла породи «Ламанча», відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 154 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але його захисник Ватаманюк В.В. в судовому засіданні надав заперечення на протокол та просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопрушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частина 3 статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за ці ж дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну.
Разом з тим, частина 3 ст. 154 КУпАП є бланкетною нормою, яка відсилає до відповідних нормативно-правових актів, що стосуються правил утримання собак та котів, які затверджуються відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 9 Закону України Про захист тварин від жорстокого поводження правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
При цьому особою, що складала протокол про адміністративне правопорушення, незважаючи на бланкетну норму закону і всупереч вимогам КУпАП, не вказано, які положення нормативно-правових актів (правил утримання тварин) порушив ОСОБА_1 , та в чому полягає об'єктивна сторона правопорушення, оскільки згідно положень ч.3 ст.154 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення декількох різних діянь (бездіяльності), кожне з яких повинно бути прив'язаним до певного положення відповідного нормативно-правового акту.
Згідно ч. 1ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Натомість, як встановлено із відповіді на адвокатський запит станом на 07.08.2023 Недобоївською сільською радою Дністровського району Чернівецької області не розроблялися та не затверджувалися у встановленому порядку Правила утримання домашніх тварин, у тому числі й собак та котів.
Крім цього, на підтвердження зазначених в протоколі обставин, суду не надано доказів що самесобака, яка загризла козла є власністю ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 154 ч.3 КУпАП, прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не добуто, вини в судовому засіданні не встановлено, крім того судді не надано достатньо доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 154 ч.3 КУпАП - тому провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 ч.1 п.3 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 154 ч.3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ