Єдиний унікальний номер 722/1669/23
Номер провадження 1-кп/722/112/23
06 вересня 2023 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
та обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокиряни кримінальне провадження, внесене 02.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023260000000547 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сокиряни Чернівецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, із повною загальною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця за контрактом, старшого солдата, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,-
02.07.2023 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_7 , в порушення вимог п.п. «а» п.2.9, п.12.4 Правил дорожнього руху, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку і координувати власні дії, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21130», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул.Шевченка в с.Михалкове, зі сторони с.Непоротове в напрямку с.Білоусівка Дністровського району Чернівецької області, із перевищенням дозволеної в межах населеного пункту швидкістю 70 км/год.
Наближаючись до будинку №88 вказаної вулиці, водій ОСОБА_7 , в порушення вимог п.1.5, п.п. «б», «д» п.2.3, п.10.1, п.п. «в» п.14.2 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, змінив напрямок руху ліворуч на зустрічну смугу руху, розпочавши маневр обгону, не переконавшись, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, в результаті чого допустив зіткнення керованого ним автомобіля із причепом номерний знак НОМЕР_2 буксируваного мотоблоком марки «Кентавр» під керуванням водія ОСОБА_9 , що рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водію мотоблока марки «Кентавр» ОСОБА_9 спричинено смерть, яка настала згідно висновку судово-медичної експертизи №46 від 03.08.2023 року від плевро-пульмонального шоку внаслідок прижиттєво отриманої закритої тупої травми органів грудної клітки з множинними переломами ребер та грудини.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному об'ємі та щиро розкаявся, підтвердивши викладені в обвинувальному акті обставини щодо часу, місця та способу вчинення ним злочину.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, його вина у вчиненні даного злочину доведена також показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засідання повідомила суду, що 02.07.2023 року в другій половині дня вона разом зі своїми батьками планувала поїхати на поле працювати. Батьки загрузили на мотоблок ящики і разом вирушили на поле, а вона планувала приїхати до них на велосипеді трішки пізніше, оскільки мала вдома незакінчені справи. Близько 16 год. 27 хв. до неї зателефонувала її матір та повідомила, що трапилась дорожньо-транспортна пригода, а саме що в них в'їхав автомобіль. Прибувши на місце, вона побачила батька, який лежав на узбіччі дороги та поряд стояла матір, у якої була травмована голова. До приїзду швидкої батьку надавалась допомога, оскільки поряд з місцем події проживає медичний працівник. Через деякий час приїхала швидка допомога та госпіталізувала батька в лікарню, де він помер. В день поховання до неї приїздили рідні обвинуваченого ОСОБА_7 та просили, щоб вона йому пробачила, також пропонували матеріальну допомогу, однак вона вважає, що смерть її батька не можливо компенсувати будь-якими коштами, а тому від матеріальної допомоги відмовилась. Щодо призначення міри покарання обвинуваченому вважає, що 5 років реального позбавлення волі буде для нього достатнім та справедливим покаранням.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засідання, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.1 ст.63 Конституції України, відмовилась надавати суду показання. Щодо призначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 підтримала думку потерпілої ОСОБА_6 .
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким з них не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, враховуючи в сукупності наведені вище досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину в ході судового розгляду кримінального провадження доведена в повному об'ємі.
Суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 є вірною, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч.2 ст.65 КК України).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним діяння, наслідки його вчинення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який у відповідності до ч.5 ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема те, що він раніше не судимий, свою винуватість у вчиненні злочину визнав в повному об'ємі та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, на даний час є військовослужбовцем за контрактом та учасником бойових дій, у зв?язку з чим неодноразово заохочувався у вигляді грамот та подяк, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на «Д» обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставини щодо визнання винуватості, щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивної характеристики з місця проживання та наявності на утриманні малолітніх дітей, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 .
Обставин, які б згідно ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Аналізуючи встановлені судом обставини, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , його поведінку до та після вчинення злочину, характер та наслідки вчиненого злочину, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також із урахуванням думки потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд вважає, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 йому слід призначити покарання в межах санкції статті закону за даний вид злочину у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Крім цього, суд враховує, що санкція ч.3 ст.286-1 КК України передбачає також додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що при засудженні особи за ч.3 ст.286-1 КК України позбавлення права керування транспортним засобом є обов'язковим додатковим покаранням.
З вищенаведеного випливає, що визначене законодавцем у ч.3 ст.286-1 КК України додаткове покарання справедливо обмежує на певний строк можливість особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину щодо безпеки руху та експлуатації транспорту, реалізувати у майбутньому, після відбуття основного покарання, право на керування транспортними засобами.
Зі змісту ч.3 ст.55 КК України вбачається, що при призначенні позбавлення права займатися певною діяльністю як додаткового покарання до позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.286-1 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує порушення Правил дорожнього руху з боку останнього, свідоме нехтування обвинуваченим правил безпеки та правил дорожнього руху України, що спричинило загибель людини, а тому, з метою забезпечення міри виховного характеру, суд приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк 5 років.
При цьому, враховуючи характер та незворотні наслідки вчиненого ним злочину, а також обставину його вчинення у стані алкогольного сп'яніння, що істотно підвищує суспільну небезпечність вчиненого злочину, суд вважає за неможливе звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки лише в умовах реального відбування обвинуваченим призначеного судом основного покарання, а також відбування призначеного судом додаткового покарання, воно буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, враховуючи особу винного та наявність вищезазначених обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не вбачає достатніх підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання останньому.
З метою забезпечення належного виконання вироку суду та запобігання можливості обвинуваченого ОСОБА_7 уникнути від відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне до набрання вироком суду законної сили залишити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання призначеного за даним вироком період його попереднього ув'язнення з дати його затримання і по день набрання вироком суду законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 9560 грн. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
До набрання даним вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_7 залишити обраний - тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту його затримання, тобто з 03.07.2023 року.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання, призначеного за даним вироком, період його попереднього ув'язнення з 03.07.2023 року по день набрання вироком суду законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави (отримувач: Чернівецьке ГУК/Сокирянська ТГ/, код класифікації доходів 24060300, р/р UA468999980313020115000024303, одержувач: Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37836095, МФО 899998) процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 9560 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят ) грн.
Арешт, який накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04.07.2023 року (а.с.170, Т.1) на автомобіль марки ВАЗ-21130, д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати.
Арешт, який накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.07.2023 року (а.с.176, Т.1) на мотоблок марки «Кентавр» із причепом (з номерним знаком НОМЕР_2 ) - скасувати.
Речові докази:
-DVD-R диск із відеозаписом - зберігати у матеріалах кримінального провадження;
-мотоблок марки «Кентавр» із причепом (з номерним знаком НОМЕР_2 ), який зберігається на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернівецькій області (а.с.171-172, Т.1) - повернути потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
-автомобіль марки ВАЗ-21130, д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Чернівецькій області - повернути власнику ОСОБА_10 .
На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Суддя ОСОБА_1