Справа № 726/1954/23
Провадження № 1-кп/726/141/23
Категорія 331
07.09.2023 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240050000069 від 02.03.2023 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, уродженця с. Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, з вищою освітою, одруженого, що має на утриманні одну малолітню дитину, станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення являвся працівником правоохоронного органу та перебував на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, з присвоєним спеціальним званням «лейтенант поліції», на даний час працюючого в Сокирянському вищому професійному училищі Чернівецької області на посаді майстра виробничого навчання, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,-
ОСОБА_3 , являючись поліцейським, обіймаючи посаду інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, діючи умисно, зухвало, свавільно та упереджено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, у порушення приписів вище переліченого законодавства України, про яке останній достовірно був обізнаний, перебуваючи на службі, являючись представником влади, при виконанні наданих йому повноважень, неправомірно посягаючи на права особи щодо особистої недоторканості, честі і гідності, свідомо вчинив активні протиправні дії, які явно виходили за межі наданих йому законних прав і повноважень, що супроводжувалося застосуванням насильства та погрозою застосування насильства, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого ОСОБА_5 діями, при наступних обставинах.
Так, 19.02.2023, у період часу з 08:00 до 20:00, поліцейський ОСОБА_3 спільно з інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенантом поліції ОСОБА_6 , перебували на чергуванні по забезпеченню публічної безпеки та безпеки дорожнього руху на території обслуговування Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, знаходячись разом в одному автомобільному екіпажі «Сатурн-0103», тобто здійснювали патрулювання території м. Чернівці на службовому автомобілі марки «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_1 на синьому фоні, перебуваючи у однострої поліцейських, з наявними при собі спеціальними засобами.
Під час зазначено чергування, 19.02.2023, приблизно о 18:00, поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , рухаючись на вищевказаному службовому автомобілі «Toyota Prius» по вул. Калинівській, в м. Чернівці, помітили автомобіль марки «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_2 , що також рухався по зазначеній вулиці, водій якого порушив Правила дорожнього руху та заїхав на територію КП МТК «Калинівський ринок», що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А.
У зв'язку із чим, поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , вживаючи заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, прослідували на службовому автомобілі за автомобілем «Skoda Superb» на згадану територію КП МТК «Калинівський ринок».
Перебуваючи на території ринку, обстежуючи його територію, з метою встановлення місцезнаходження водія автомобіля «Skoda Superb», який на той момент вже був припаркований, тобто знаходився в неруховому стані, а водія чи інших осіб в салоні не було, поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виявили ОСОБА_5 , який пішим ходом прямував по території ринку та на думку поліцейських, за їх власними домислами і оціночними судженнями, без наявності об'єктивних достатніх доказів, можливо являвся водієм цього автомобіля.
Надалі, під час спілкування ОСОБА_5 з поліцейськими, останні висловили йому звинувачення у порушенні Правил дорожнього руху та відповідно тим самим у вчиненні правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема поміж іншого вказали, що саме він керував автомобілем «Skoda Superb».
ОСОБА_5 в свою чергу на висловленні поліцейськими припущення заперечив та відповів, що він даним автомобілем не керував.
В подальшому, 19.02.2023, у період часу з 18:15 до 18:40, поліцейський ОСОБА_3 , продовжуючи перебувати на території КП МТК «Калинівський ринок», що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, діючи умисно, зухвало, свавільно та упереджено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, являючись представником влади, при виконанні наданих йому повноважень, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 18, 29, 42, 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», заздалегідь не попередивши ОСОБА_5 про намір застосування до нього фізичної сили, не висунувши для виконання будь-яких вимог поліцейського, при цьому усвідомлюючи, що відносно ОСОБА_5 застосовано спеціальний засіб «кайданки», які були одягненні на зап'ястя обидвох рук останнього, що в свою чергу були заведені за його спину, а тим самим досягнуто результат вже застосованого заходу примусу, та ОСОБА_5 жодного опору чи непокори поліцейським не чинить, дій які б посягали на особисту безпеку поліцейських, безпеку інших осіб або інших протиправних дій не вчиняє, а стоїть поруч з поліцейськими, однак не зважаючи на такі обставини цієї конкретної ситуації, тобто відсутність підстав для застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби, ОСОБА_3 , будучи обуреним поведінкою ОСОБА_5 щодо його заперечення факту керування згаданим автомобілем, без будь-яких законних підстав, неправомірно посягаючи на права особи щодо особистої недоторканості, честі і гідності, принижуючи та погрожуючи останньому шляхом висловлювання нецензурної лексики про застосування відносно нього значної фізичної сили та заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ( ОСОБА_3 ) не менше п'яти цілеспрямованих ударів по тілу ОСОБА_5 , а саме не менше трьох ударів кулаками рук в область тулуба, не менше одного удару кулаком руки в область голови та один удар ногою в область колінного суглобу лівої ноги від якого останній впав з ніг на дорожнє асфальтобетонне покриття, внаслідок чого, тобто усіх нанесених ударів, ОСОБА_5 відчув сильний фізичний біль та йому спричинено тілесні ушкодження у виді саден голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він своїми умисними діями, які виразилися в перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 365 КК України - визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені прокурором у пред'явленому обвинуваченні, що знайшли своє відображення в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Так, 19.02.2023 під час патрулювання у складі екіпажу, рухаючись на службовому автомобілі «Toyota Prius» по вул. Калинівській, в м. Чернівці, помітив автомобіль марки «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_2 , що також рухався по зазначеній вулиці, водій якого порушив Правила дорожнього руху та заїхав на територію КП МТК «Калинівський ринок» і невдовзі там його залишив. Обстеживши територію ринку, виявив там ОСОБА_5 , якого вважав водієм, що порушив вимоги ПДР, останній тікав, намагаючись уникнути відповідальності. Будучи обуреним поведінкою ОСОБА_5 , нерви не витримали та наніс йому декілька ударів по тілу. Шкодує про вчинене, просив вибачення у потерпілого. Усвідомив протиправність своїх дій, а тому більше не вчинятиме правопорушень. Просив суворо не карати.
Прокурор у судовому засіданні, у зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України. Просив допитати обвинуваченого, потерпілого та дослідити матеріали кримінального провадження що стосуються даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Щодо міри покарання, просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 365 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням ОСОБА_3 права обіймати певні посади на строк 1 рік. Також на підставі ст. 54 КК України просив позбавити ОСОБА_3 спеціального звання. Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не обирати.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст. 365 КК України. Повідомив суду, що не пам'ятає з точністю усіх обставин, однак підтвердив дійсність обвинувачення. Також зауважив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає. У вирішенні питання покарання погодився із запропонованою прокурором мірою покарання.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред'явленого йому обвинувачення та погодився із ним, а в учасників процесу та суду відсутні сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу.
При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Покази обвинуваченого, надані у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння останнім змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, доведена повністю, а останній вчинив вказане кримінальне правопорушення за обставин наведених у вироку.
З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 365 КК України, так як він вчинивперевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає.
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, що у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів;
дані про особу винного, який є особою молодого віку, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має зареєстроване місце проживання, сім'ю, одружений. На його утриманні знаходиться малолітня дитина - син ОСОБА_8 , 2022 року народження. Також, згідно наявних матеріалів ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 1 а.м.к.п. 86, 103,105,106, 108, 109).
Судом взято до уваги і дані службової характеристики ОСОБА_3 , його послужний список (т. 1 а.м.к.п. 85, 88-94).
Обставинами, згідно ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд враховує: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
При цьому суд виходить із того, що ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненому, одразу ж співпрацював із органом досудового розслідування, надавав покази щодо обставин вчиненого, попросив вибачення у потерпілого, запевнив суд про недопустимість аналогічного у майбутньому та вказав про те, що наразі звільнений із патрульної поліції.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, визначених ст. 67 КК України, прокурором в обвинувальному акті не заявлено та судом не встановлено.
Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №298/95/16-к (провадження №51-2501км18) вказав, що у частині 2 статті 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання.
Таким чином, виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначені положення ст. 69 КК України, реалізуючи надані суду дискреційні повноваження, керуючись суддівським розсудом, зважаючи на встановлені обставини кримінального провадження; враховуючи, що потерпілий немає претензій до обвинуваченого та погодився із можливістю призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу; за наявності встановлених кількох обставин, що пом'якшують покарання та при цьому істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції частини статті Особливої частини КК України - ч.2 ст. 365 КК України, у виді штрафу у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
При цьому, прокурор у судовому засіданні також вважав за можливе, в даному випадку, застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України, вказуючи про недоцільність призначення мінімального покарання, визначеного санкцією ч.2 ст. 365 КК України, у виді позбавлення волі та призначити покарання саме у виді штрафу.
Також слід призначити визначене санкцією ч.2 ст. 365 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а саме позбавити ОСОБА_3 права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 1 (один) рік.
Таким чином, виходячи з загальних засад призначення покарання, принципу його законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, призначене судом покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 1 (один) рік, за своїм видом і розміром, в даному випадку буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також достатнім, в даному конкретному випадку, для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ст.54 КК України, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_3 спеціального звання - лейтенант поліції, оскільки останній вчинив тяжкий злочин та має спеціальне звання.
Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не було обрано запобіжний захід та клопотань про його обрання до суду не надходило. Тому підстав для застосування запобіжного заходу немає.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні та речові докази - відсутні.
На підставі вищенаведеного та керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.54 КК України, позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спеціального звання «лейтенант поліції».
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1