Справа № 726/1186/23
Провадження №2/726/208/23
Категорія 38
(заочне)
31.08.2023 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань: Богонос Г. Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
В позові посилається на те, що 16 березня 2016 року він уклав договір позики з ОСОБА_2 .
Відповідно до п.1.1 договору позики від 16.03.2016 року позикодавець передає безвідсоткову позику у сумі 30 000 євро готівкою, а позичальник зобов'язовується повернути отриману суму у строки і у порядку, зазначені у даному Договорі.
Відповідно до розписки, яку власноручно написано ОСОБА_2 , 30 травня 2017 року, остання згідно умов Договору позики від 16 березня 2016 року, отримала борг від ОСОБА_1 30 000 євро та 800 гривень.
За згодою сторін ОСОБА_2 зобов'язалася повернути 800 гривень - 03.06.2017 року, іншу суму у розмірі 30 000 євро відповідач зобов'язалася повертати з липня місяця цього ж року не пізніше 8 числа, кожного місяця не менше ніж 200 євро. Остаточний термін розрахунку визначений не пізніше 8 червня 2024 року.
Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконує, щомісячні платежі в розмірі не менше 200 євро не повертає, не повернула також ОСОБА_2 і отримані у борг за розпискою 800 гривень.
ОСОБА_2 постійно обіцяє, що щомісячно повертатиме йому борг, про те жодного щомісячного платежу щодо повернення коштів з 09.07.2017 року не вчинила.
Відповідно до розписки від 30.05.2017 року кінцева дата розрахунку є 08 червня 2024 року, проте, так як щомісячні платежі по договору позики йому відповідачка не повертає, він просить стягнути ту суму заборгованості строк виконання якої настав.
У період з 09 липня 2017 року по 09 травня 2023 року ОСОБА_2 заборгувала йому 800 гривень та 14200 євро.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3 % річних від простроченої суми 14200 євро за період з 09.07.2017 року по 09.05.2023 року розраховано за формулою (відсотки) = (сума боргу) (процентна ставка)/ 100%/365 днів х (кількість днів прострочення).
Отже, 3% річних = на суму 14200 євро складає 14200х3/100/365х2130 =2485,97 євро.
У розписці від 30.05.2017 року ОСОБА_2 зазначила, що відповідальність сторін залишається незмінною згідно договору позики від 16.03.2016 року.
Відповідно розрахунку пені за договором позики та розпискою від 30.05.20217 року, що додається до позовної заяви, пеня за період 09.07.2017 року по 09.05.2023 року складає 15 111 євро.
Відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на дату 24.05.2023 року, розміщеного на сайті Національного банку України вартість 1 євро складає 39, 3972 гривень.
Отже, ціна позову складає 800 гривень + (14200 +2485,97+15111 євро х 39,3972) = 1253511,58 грн.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) борг за договором позики від 16.03.2016 року та розписки 30.05.2017 року у розмірі 800 гривень та 14 200 євро.
Стягнути з ОСОБА_2 , (адреса АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) 3% річних за договором позики від 16.03.2016 року та розписки 30.05.2017 року у розмірі 2485,97 євро.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) пеню за договором позики від 16.03.2016 року та розписки 30.05.2017 року у розмірі 15 111 євро.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, про причини не явки суд не повідомила.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду або такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що відповідно до п.1 договору позики укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 16 березня 2016 року встановлено, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 безвідсоткову позику в сумі 30 000 євро готівкою, а позичальник зобов'язалася повернути отриману суму в строки і у порядку, зазначені в даному Договорі, тобто не пізніше 08 червня 2024 року. Повернення отриманих сум здійснюється позичальником рівними частинами - по 200 євро щомісяця протягом 60 місяців, починаючи з червня 2016 року (а.с. 6).
Факт передачі позикодавцем коштів в сумі 30 000 євро та 800 гривень підтверджується розпискою позичальника ОСОБА_1 (а.с.5).
Згідно довідки про курс гривні, щодо іноземних валют від 24.05.2023 року відносно євро становить 39, 3972 гривень (а.с.8).
Відповідно до розрахунку заборгованость за договором позики від 16.03.2016 року та розписки від 30.05.2017 року станом на 09.05.2023 року становить 14200 євро та пеня становить 15 111 євро (а.с.9,10).
Позивач вказує, що в термін передбачений договором для повернення позики відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, позику не повернув, на неодноразові звернення з проханням повернути борг відповідач ігнорує та ухиляється від виконання своїх договірних обов'язків.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку встановлені договором.
Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростували факт укладення між сторонами договору позики, дійсність його умов та передачі коштів, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики від 16 березня 2016 року слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 14200 євро та 800 гривень.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних , суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) та № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми, що в даному випадку складає 2485,97 євро, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3.3 ч.3 Договору у випадку порушення позичальником графіка повернення отриманих сум, зазначених у п.2.3 даного Договору, позичальник буде зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню з розрахунку 0,01 % від вчасно неповернених сум позики за кожний день прострочення.
Із розрахунку вбачається, що пеня за період з 09.07.2017 року по 09.05.2023 року становить 15 111 євро.
Отже, слід стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 15 111 євро.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 31 березня 2016 року позивач є інвалідом 3-ї групи, у зв'язу з чим на підставі п.8 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати від судового збору.
Відповідно до ЗУ « Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 гривень та не більше 13 420,00 гривень.
Судом встановлено, що ціна позову становить 1 253 511,58 гривень, отже вартість судового збору становить 1 відсоток ціни позову, тобто 12 535,11 гривень та підлягає стягнення з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 510, 526, 530, 533, 545, 599, 610, 612, 625, 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 264, 265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) борг за договором позики від 16.03.2016 року та розписки 30.05.2017 року у розмірі 800 гривень та 14 200 євро.
Стягнути з ОСОБА_2 , (адреса АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) 3% річних за договором позики від 16.03.2016 року та розписки 30.05.2017 року у розмірі 2485,97 євро.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) пеню за договором позики від 16.03.2016 року та розписки 30.05.2017 року у розмірі 15 111 євро.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 12 535,11 гривень в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя І. Г. Проскурняк