Справа № 726/1884/23
Провадження №2-н/726/375/23
Категорія 4
22.08.2023 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Байцар Л. В. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторресурси-Буковина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості за наданні житлово-комунальні послуги з вивезення побутових відходів, -
У серпні 2023 року заявник звернувся до суду з вище вказаною заявою та просив видати судовий наказ про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за не сплачені послуги на суму 5808,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 800Є,09 грн. та 3 відсотки річних у розмірі 169,66 грн. на користь ТОВ "УКРВТОРРЕСУРСИ - БУКОВИНА", ЄДРПОУ 39280223, юридична адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, фактична адреса: 58023, м. Чернівці, вул. В. Лесина, 4, рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», м. Київ, МФО 305299.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що боржники є індивідуальними споживачами наданих заявником послуг з вивезення побутових відходів відповідно до умов договору, розміщеному на офіційному сайті ТОВ "Укрвторресурси - Буковина" за посиланням: https://uvrbuk.com.ua/dogovir.
Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених, а у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» зазначив, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. За положеннямист.167 ЦПК України розгляд заяви у наказному провадженні проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно із п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Так, із заявлених вимог та змісту заяви вбачається, що заявник просить стягнути вище вказану заборгованість з урахуванням інфляційних та 3 % річних, які були розраховані за період з липня 2021 року по серпень 2023 року, у зв'язку з чим слід зазначити наступне.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України про продовжує діяти на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги (абз. 2 п. 1).
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року заборонено стягувати інфляційні нарахування та 3 % річних, які нараховані на заборгованість утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Разом з тим, представник заявника Шевчук В.Г. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій, окрім основної суми заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з вивезення побутових відходів, просив також стягнути з боржників в солідарному порядку 3% річних та витрати від інфляції за період, який охоплює введений в Україні воєнний стан, а саме - з 24.02.2022 року по серпень 2023 року.
Так, за змістом п. 8 ч.1 ст.165 КПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Разом з тим, ТзОВ «Укрвторресурси-Буковина» до слід відмовити у видачі судового наказу за вимогами про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимогстатті 163 цього Кодексу.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що він є виконавцем послуги з поводження з побутовими відходами на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.12.2020 р. № 602/27 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на окремих територіях м. Чернівців», договору на надання послуги з вивезення побутових відходів на окремій території м. Чернівців від 18.12.2020 р. №2 (далі - Виконавець). Публічна оферта розміщена на офіційному сайті ТОВ "Укрвторресурси - Буковина" за посиланням: https://uvrbuk.com.ua/dogovir .
Згідно ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається зокрема копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Натомість, до заяви не додано копію підписаного сторонами договору, укладеного між заявником та боржником, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, при цьому подання копії договору, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, є імперативною вимогою цивільного процесуального законодавства.
З урахуванням вказівки у заяві про публічність договору на підставі якого у заявника виникло право вимоги до боржників, слід зазначити наступне.
У ст. 633 ЦК України визначені такі правила щодо публічного договору: публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом; підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг); у разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою; актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору; умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
При цьому до заяви про видачу судового наказу не надано доказів про те, що заявник уклав з боржниками публічний договір, зокрема у формі приєднання, передбачений ст. 634 ЦК України.
Заявник зазначає, що договір про надання послуг на офіційному сайті підприємства за посиланням: https://uvrbuk.com.ua/dogovir , проте публікація на сайті є публічною офертою, що за відсутності письмового підтвердження боржника про прийняття такої пропозиції є недостатнім доказом про укладення договору.
В даному випадку визначальним для правильного застосування норм процесуального права та можливості розгляду справи за правилами наказного провадження, яке законодавець відокремив від інших видів провадження у цивільних справах, і видачі судового наказу як особливої форми судового рішення є саме наявність укладеного між сторонами в письмовій (електронній) формі договору, а не фактичне існування договірних відносин
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Відповідно до п. 10 вищевказаної Постанови норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, із заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається виникнення права грошової вимоги на заявлені до стягнення суми заборгованості, а тому у видачі судового наказу належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.4,19,27, 160-166, 186,258,260,353,354 ЦПК України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрвторресурси-Буковина» у видачі судового наказу за вимогами про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за наданні житлово-комунальні послуги з вивезення побутових відходів.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9, частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду в порядку визначеному главою першою розділу п'ятого ЦПК України або через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя Л. В. Байцар