Справа № 645/4731/23
Провадження № 1-кс/645/1006/23
іменем України
07 вересня 2023 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221190001209 від 03.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
06 вересня 2023 року до суду надійшло клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221190001209 від 03.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, добровільно виданого свідком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - перфоратора чорного кольору, свідком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - болгарки чорно-синього кольору, свідком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - ключа від замку. Прокурор просив після проведення судових експертиз передати майно на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що
02.09.2023 року до ЧЧ ВП №2 ХРУП №2 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа здійснила крадіжку болгарки ДніпроМ та дрелі ДніпроМ, що належать гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду.
За даним фактом СВ відділу поліції №2 ХРУП №2 Головного управління національної поліції в Харківській області 03.09.2023 р. було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221190001209 від 03.09.2023 р., за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування 06.09.2023 року гр. ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції перфоратор чорного кольору, який 02.09.2023 року йому продав його знайомий ОСОБА_8 .
Також, 05.09.2023 року гр. ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції болгарку чорно-синього кольору, яку він придбав у ОСОБА_6 за 250 гривень.
Крім цього, 06.09.2023 року було встановлено гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який добровільно видав працівникам поліції ключ від замку, за допомогою якого він відчинив двері та здійснив крадіжку майна.
Усі вищезазначені предмети згідно постанови слідчого визнано речовими доказами.
Слідчий вказує, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав заяву, якою підтримав клопотання в повному обсязі, просив суд його задовольнити та розглянути справу за його відсутності, без застосування засобів фіксації.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання клопотання був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України слідча суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутністю прокурора та власника майна.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідча суддя, дослідивши додані до клопотання документи, якими прокурор обґрунтовує свою вимогу, матеріали справи за клопотанням про арешт майна, встановила наступне.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Судом встановлено, що в провадженні ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221190001209 від 03.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З копії заяви ОСОБА_5 від 05.09.2023 року вбачається, що останній добровільно видав працівникам поліції болгарку чорного-синього кольору, з диском червоного кольору, яку йому приніс знайомий ОСОБА_6 та продав за 250 грн.
Також, згідно заяви ОСОБА_4 від 06.09.2023 вбачається, що останній добровільно видав працівникам поліції перфоратор, яку йому приніс знайомий ОСОБА_6 та продав.
Клопотання прокурора надійшло до канцелярії суду 06 вересня 2023 року. Таким чином, строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України, прокурором не порушені.
Постановою слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 06.09.2023 року вказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023221190001209 від 03.09.2023 року.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Таким чином, доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога юридичної визначеності, згідно якої у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах.
В межах розгляду цього клопотання, слідчою суддею не встановлено допущення органами досудового розслідування істотних порушень прав людини і основоположних свобод, які б давали підстави для відмови у накладені арешту на вилучене майно під час огляду.
При цьому слідча суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч. 1 ст. 174 КПК).
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України,
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221190001209 від 03.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази, а саме: перфоратор чорного кольору, який було добровільно видано 05.09.2023 р. свідком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , болгарку чорно-синього кольору, яку було добровільно видано 06.09.2023 р. свідком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ключ від замку, який було добровільно видано 06.09.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - шляхом заборони розпорядження та відчуження до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку.
Майно, на яке накладено арешт, зберігати відповідно до порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Після проведення необхідних слідчих дій речові докази передати на відповідальне зберігання потерпілому - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1